В Університеті обговорили питання мови і культури як чинників державності українського народу

4 серпня 2022 року в Університеті відбувся круглий стіл «Мова. Культура. Державність», який організував Мовний клуб Львівського національного університету імені Івана Франка. Зустріч провели у змішаному форматі – частина учасників відвідала її у Дзеркальній залі, інші ж долучилися до круглого столу за допомогою платформи «ZOOM». Упродовж заходу учасники обговорили питання мови і культури як чинників державності українського народу. Модерували зустріч проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар та в.о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний.

Розпочалась зустріч із вітального слова Ректора Університету, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Мельника. Вітаючи учасників круглого столу, Ректор наголосив на потрібності таких зустрічей. «Колектив Університету потребує таких неформальних зустрічей, які дають нам можливість ділитися думками й обговорювати перспективи розвитку університетської освіти. Адже спільнота Львівського університету має не лише розуміти проблеми, а й думати, як їх спільно вирішити», – зазначив Володимир Петрович.

Повертаючись до теми, яку сьогодні винесли на обговорення, Ректор підкреслив, що питання української мови і культури як чинників державності та ідентичності є надважливими: «Ентонаціональні утворення є основою формування державності. Якщо немає етнонаціональної системи, то не буде держави, яка спроможна вистояти у цьому глобалізованому світі. Серцем культури є мова. Це та струна, яка задає тональність і відчуття ідентичності та приналежності етнічно, психологічно й ментально кожного і всіх до певного утворення».

«Можна чимало говорити про теоретичні проблеми. Але передусім кожен з нас має усвідомити, яким чином ми маємо створювати умови – юридичні, соціальні, культурні – для повноцінного розвитку української мови. Проблем, очевидно, є багато і всі вони потребують нагального вирішення. Є питання, зокрема й питання мови, які, кажуть, варто відкласти на післяпереможний етап розвитку Української Держави, але вже і зараз ми повинні щоденно думати про мову. Питання утвердження української мови мають вирішуватися вже і зараз», – підсумував Володимир Петрович.

Надалі перед колегами виступила професорка кафедри загального мовознавства Галина Мацюк. Галина Петрівна презентувала учасникам круглого столу доповідь «Мова і війна. Суспільні функції української мови». У своєму виступі філологиня торкнулась питання розкриття державної та інституційної підтримки суспільних функцій української мови в роки війни, проаналізувавши відповідну законодавчу базу.

В.о. декана історичного факультету Руслан Сіромський проаналізував питання статусу української мови в державних утвореннях України 1918-1921 років. «У цьому трикутнику – мова, культура, державність – невидимим чинником є історія. Окреслений історичний період демонструє, що статус української мови змінився: українська мова, яка спочатку вважалась мовою селянською, переходить до мови урядування. Так, на різних рівнях державного управління були різні підходи до того, як вживати українську мову, але, незважаючи на це, українська мова зробила великий крок вперед. Тож констатуємо, що мовне відродження у період Української Революції не минуло даремно», – зазначив Руслан Богданович.

Завідувач кафедри історії філософії Андрій Дахній акцентував на філософському аспекті розгляду питання мови й культури. Андрій Йосипович зосередив увагу колег на проблемі ціннісних орієнтирів України в період російсько-української війни 2014-2022 рр., зазначивши, що українська мова виражає особливу парадигму розвитку. За словами доповідача, наша мова зробила велетенський прорив – сьогодні Україна є форпостом європейського світу і європейських цінностей, відтак і українську мову сприймають по-іншому. Підсумовуючи, Андрій Дахній процитував сучасного українського письменника Андрія Любку: «Російська мова в Україні вже не сприймається як щось круте, міське, сучасне чи навіть просто нормальне. Це мова минулого, мова травм, маніпуляцій, пропаганди, крові, окупації, насильного зросійщення. Натомість українська мова здобула останній елемент, якого їй не вистачало для повнокровного панування в нашій державі – ореол перемоги. Тепер це мова героїв, спротиву, романтики, гідності, але головне – успіху, сили й перемоги».

Професор кафедри класичної філології Андрій Содомора присвятив свій виступ питанню любові до української мови. Мовознавець зауважив, що «слово закорінене в національний ґрунт і коли цей корінь є, то це слово – націєтворче». Андрій Олександрович, зазначив, що кличний відмінок в українській мові – це наша наближеність до природи, це наша сутність. «Мама» – це називний відмінок слова, а «мамо» – це українська мова. Ми повинні не лише сказати це дітям, а й пояснити – ось де глибини українства. «Давайте працювати», «давайте готуватись» – це не наша мова. «Працюймо», «гуртуймося» – це український дух. Ми не можемо поставити червоне світло перед важкими втратами, які зараз переживає українська мова. Ми втрачаємо кличний відмінок, який є нашою душею, ми втрачаємо наказову форму, яка є нашим духом, ми втрачаємо чергування голосних, що є наслідком росіянізації», – констатував Андрій Содомора. «Сьогодні ми кров’ю стоїмо за нашу землю. Так само ми повинні берегти терени нашої мови. На глибокому духовному рівні є велика різниця між нами і росіянами. Цю різницю треба відчувати і боротися за те, без чого українська мова не буде українською», – підсумував Андрій Олександрович.

У виступі завідувача кафедри загального мовознавства, професора Флорія Бацевича йшлося про синергетику рідної мови і єдність української нації. Натомість доповідь професора кафедри географії України Мирослава Дністрянського стосувалася мовно-культурної ситуації в Україні у суспільно-географічному вимірі. Завідувачка кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Зоряна Купчинська проаналізувала актуальні проблеми мови сучасної науки, а в.о. декана факультету культури і мистецтв Майя Гарбузюк розповіла про мовні концепти сучасного українського театрального мистецтва.

У бесіді також взяли участь науковці, літературні діячі та громадські активісти, які обмінялися думками щодо ролі української мови у формуванні світоглядних орієнтирів. До роботи круглого столу, зокрема, долучилися завідувач кафедри філософії та економіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Ігор Держко, письменник і науковець Богдан Дячишин, доцентка кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського університету Ольга Квасниця, завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Володимир Микитюк, завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Олексій Сухий, завідувачка кафедри українського прикладного мовознавства Ірина Кочан, доцентка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Галина Крук, завідувач кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій Іван Болеста та завідувач кафедри європейського права Михайло Микієвич.

До слова, організатори круглого столу планують зробити такі зустрічі постійними, адже саме обмін думками і неформальне спілкування дають змогу представникам університетської спільноти творити унікальне й неповторне академічне середовище, спроможне берегти традиції і змінювати світ.

Світлини: Ярини Пришляк Більше фото