10 червня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Роль ЄКПЛ та практики ЄСПЛ у системі правосуддя в Україні: досвід чверті століття та нові виклики». Круглий стіл приурочили до 25-ої річниці ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Захід організовано в рамках реалізації проєкту Координатором проектів ОБСЄ в Україні «Гарантування дотримання прав людини в системі правосуддя. Друга фаза» за підтримки Місії Сполучених Штатів Америки при ОБСЄ. Співорганізаторами наукового зібрання є також Верховний Суд України, Національна школа суддів та Львівський національний університет імені Івана Франка. Круглий стіл відбувався у змішаному форматі, у тому числі із використанням платформи ZOOM.
Розпочав зустріч менеджер проєктів з верховенства права та прав людини Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Сидєльніков, який водночас був модератором заходу. Олександр Сидєльніков окреслив основну мету проєкту «Гарантування дотримання прав людини в системі правосуддя. Друга фаза». «Головною рисою цього проєкту є істотний акцент на популяризації і просуванні освіти у сфері імплементації положень практики ЄСПЛ у національну правову систему. Сьогодні символічний захід, адже нам вдалося зібрати коло однодумців, аби підсумувати, що ж вдалося Україні за ці 25 років і які виклики стоять перед нами у майбутньому», – зазначив модератор.
Привітав учасників заходу Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Ректор констатував, що це не перше наукове зібрання, присвячене імплементації норм міжнародного права в рамки українського законодавства, до якого долучається Львівський університет. «Ця тема сьогодні є надзвичайно актуальною, зважаючи на те, що Україна рухається у напрямку Європейського Союзу. Нам потрібне законодавство ЄС щодо захисту прав людини, яке вже перевірене довгою практикою. Більше того, у час війни особливо важливим є дотримання норм Закону, а надто прав людини, адже це той інструмент, який наближає нашу перемогу», – закцентував Володимир Петрович.
У своєму виступі Ректор пригадав також, що 6 квітня цього року відбулася церемонія підписання Меморандуму, згідно з яким Львівський національний університет імені Івана Франка став асоційованим (стратегічним) партнером Альянсу європейських університетів EC2U. «Цей факт підтверджує, що вища освіта і наука в Україні – це потужна сила, яка визнається провідними університетами Європи», – зазначив Володимир Мельник, додавши, що правнича школа Львівського університету, є поважним структурним елементом нашого Університету, який має вагому співпрацю з провідними правничими школами не лише України, а й Європи. Підсумовуючи, Ректор наголосив, що Університет повинен шукати нові ресурси свого розвитку у співпраці з іншими організаціями.
Слова вітання присутнім адресував Голова Верховного Суду, професор Всеволод Князєв, який зазначив, що із першого дня появи Конвенція слугує дороговказом для визначення ідеалів та цінностей демократичних суспільств і розвитку правових держав. «Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року, вона набрала чинності 11 вересня того ж року. За цей час Конвенція стала фундаментом для створення цілого комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав і свобод людини, захисту її законних інтересів і потреб, дотримання верховенства права і демократії», – зауважив Всеволод Сергійович.
Голова Верховного Суду наголосив також на важливості заходів, присвячених практиці застосування Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини. «З одного боку ці заходи є для нас традиційними, а з іншого – сьогодні, в умовах повномасштабної війни ми маємо нові виклики як із точки зору ефективного застосування Конвенції, так із точки зору притягнення винних осіб до відповідальності. Не менш важливим є і те, що російська федерація, яка роками також була членом Ради Європи і мала би керуватися положеннями Конвенції, грубо і цинічно порушила всі міжнародні норми і стандарти захисту прав і свобод людини. На практиці це означає, що хоч Конвенція і є дієвим універсальним документом, однак фактично працює лише в умовах, коли держава готова робити вибір сили права, а не права сили, дотримуючись усіх своїх зобов’язань», – резюмував Всеволод Князєв.
З вітальним словом виступив також ректор Національної школи суддів, професор Микола Оніщук. Микола Васильович зауважив, що сьогоднішній захід – не тільки форум для наукового спілкування, але й насамперед одна зі складових системи суддівської підготовки, яка спрямована власне на вивчення Конвенції та врахування її у правозастосовчій практиці судами. «Сама Конвенція і механізми, які були створені для забезпечення її виконання, є одним із найбільших надбань Ради Європи, адже була ухвалена не тільки Конвенція, але й був створений найбільш ефективний з усіх механізмів Ради Європи – механізм забезпечення цих прав через діяльність Європейського суду з прав людини, а також механізм виконання цих рішень, під яким розуміємо контрольні функції, що здійснює Комітет міністрів Ради Європи», – зазначив Микола Оніщук, додавши, що подібні заходи важливі передусім для підвищення ефективності знань суддів, адже через покращення цих знань ми забезпечуємо вплив на всю правову систему нашої країни.
«Сьогодні перед нами стоять нові виклики, пов’язані із забезпеченням прав людини в умовах воєнного стану. Україна вже ухвалює рішення, пов’язані із воєнними злочинами, злочинами проти національної безпеки. Ми сподіваємося, що тут праворозуміння власне Конвенції, позиція Європейського суду з прав людини і позиція правової системи України будуть максимально наближені з огляду на те, що Європейський континент після Другої світової війни не має, на щастя, значного досвіду розгляду подібних справ – коли йдеться про забезпечення прав людини в умовах воєнного стану, в умовах відкритої і неспровокованої агресії, яку вчинила російська федерація», – підсумував Микола Оніщук.
Перед учасниками круглого столу виступив Координатор проєктів ОБСЄ в Україні, Посол Генрік Вілладсен, який передусім висловив подяку усім партнерам заходу за чудову співпрацю у просуванні професійної юридичної освіти та проведення сьогоднішньої події.
«Я радий, що незважаючи на війну в Україні, нам вдалося організувати цей захід для подальшого продовження діалогу з питань захисту прав людини, які сьогодні актуальні як ніколи. Цей круглий стіл зібрав суддів, юристів, науковців, представників відомих аналітичних центрів та інших експертів у сфері захисту прав людини, щоб обговорити роль Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини та їх вплив на Україну, – зазначив Посол Генрік Вілладсен.
«Ця тема стає ще більш актуальною в час нинішньої військової агресії росії проти України. В умовах жахливих бойових дій та злочинів положення Конвенції залишаються важливим запобіжником, який зобов’язує Уряд захищати права людини та поважати основні свободи усіх людей в Україні. Ми визначаємо фундаментальну роль фахівців-юристів у захисті прав людини та їхню постійну роботу над покращенням застосування міжнародних правових документів і стандартів. Прагнучи розвинути життєздатну освіту в галузі прав людини для професіоналів у сфері права та покращити юридичну освіту, ми сприяємо включенню положень Конвенції як частини стандартних навчальних програм для фахівців з права та студентів юридичних факультетів. Університет, в якому ми маємо честь зараз перебуватиь, має дуже довгу історію та традиції пов’язані з цим», – резюмував Генрік Вілладсен, висловивши переконання, що ця дискусія допоможе нашим партнерам і надалі покращувати підготовку й освіту суддів в умовах, коли перед нами стоїть новий виклик – продовжувати підтримувати найвищі стандарти прав людини під час війни та необґрунтованої агресії.
Підсумував виступи колег декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Володимир Бурдін. «Те, що ця зустріч відбувається в одному з найстаріших університетів України, тематика нашого заходу, склад учасників, на мій погляд, яскраво свідчать про те, що російським варварам ніколи не зрозуміти, що вони можуть знищити міста і вбити людей, але їм ніколи не здолати українського духу і свободи загальноєвропейських цивілізаційних цінностей. Власне невипадково зараз ідеться про те, що Україна боронить європейські цивілізаційні цінності, серед яких є власне класичні академічні свободи, класична академічна освіта та права людини, як центральна ланка цих цінностей», – констатував Володимир Миколайович, висловивши переконання, що сьогоднішні дискусії будуть цікавими та корисними.
Надалі присутні заслухали ключову доповідь круглого столу, а саме виступ обраного судді Європейського суду з прав людини від України Миколи Гнатовського. У його виступі йшлося, зокрема, про вплив Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини на національну правову систему України. У своїй доповіді Микола Гнатовський проаналізував досвід із застосування Європейської конвенції з прав людини, який Україна здобула упродовж останніх 25-ти років, взаємодію застосування Конвенції із правовою системою України. Окрім того, доповідач зосередив увагу на питанні впливу війни та збройного конфлікту на європейську цивілізацію, окреслив виклики, які зараз стоять перед європейською спільнотою та всіма державами, які входять до Ради Європи, а також перед Україною, як державою, яка сьогодні опинилася в центрі усіх процесів і державою, на яку зараз дивиться уся Європа і весь світ. Микола Гнатовський зауважив, що «від підсумку подій на території нашої держави, від підсумку боротьби нашої держави за право існувати, за право розвиватися у той спосіб, який ми самі собі обрали, залежить безумовно і доля всієї Європи і доля Європейської конвенції з прав людини як одного з найбільших здобутків європейської цивілізації».
Згодом робота круглого столу продовжилася у трьох сесіях. Так, в рамках сесії «Кримінально-правовий вимір застосування практики ЄСПЛ» учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з впливом ратифікації Конвенції на кримінальну юстицію, впливом концепцій, що принесла практика ЄСПЛ в національну правову систему, на кримінальні провадження.
Друга сесія «Вплив Конвенції на розгляд спорів «щодо прав і обов’язків цивільного характеру»» об’єднала усіх зацікавлених у дискусії навколо питання скарг щодо порушень прав, гарантованих п. 1 статті 6 Конвенції та «матеріальної статті», проблеми невиконання рішень, впливу справ ЄСПЛ на розгляд цивільних справ.
Упродовж третьої сесії «Вплив практики ЄСПЛ на вирішення адміністративних спорів» науковці мали змогу поділитися думками щодо сприйняття концепцій, вироблених ЄСПЛ, адміністративною юстицією, досягнення балансу інтересів особи і держави у судовому рішенні, виклики, які стоять перед адміністративною юстицією.
Усі три сесії завершилися дискусіями, під час яких учасники висловлювалися щодо можливих помилок застосування практики ЄСПЛ в контексті розгляду справ, пов’язаних з російською агресією та важливих уроків, які варто засвоїти у майбутньому.
Завершився круглий стіл підведенням підсумків.
