5 травня 2022 року на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція на тему «Біженці з України в Польщі». У рамках заходу, зокрема, відбулася презентація спеціального звіту за результатами соціологічного дослідження про українських біженців у Польщі.
Співорганізаторами конференції були факультет міжнародних відносин, Координаційний центр міжнародного діалогу Україна-ЄС, Центр міжнародної безпеки та партнерства, Міграційна платформа EWL, Фонд підтримки мігрантів на ринку праці EWL та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету. Захід відбувався у змішаному форматі з трансляцією на платформі Zoom.
Учасників засідання привітав декан факультету міжнародних відносин, Надзвичайний і Повноважний Посол України, професор Маркіян Мальський, який наголосив на актуальності теми конференції та важливості проведення таких заходів. «Думаю, що тепер якраз той час, коли і в суспільстві загалом, і в науковому середовищі зокрема потрібні дуже фахові, глибокі оцінки того, що відбувається у світі зараз, коли йде важка, виснажлива війна, коли ми маємо факт неприкритої, брутальної російської агресії, коли мільйони українців змушені залишати свої домівки і шукати притулку і захисту в наших сусідів».
Принагідно Маркіян Зіновійович висловив глибоку вдячність польському народові за підтримку України у скрутний час і підкреслив важливість збереження дружніх стосунків двох держав: «Кожну таку зустріч, яку ми проводимо спільно з нашими польськими партнерами, ми повинні розпочинати словами глибокої вдячності за те, що Польща стала зразком братських стосунків двох держав, зразком того, як наші найближчі сусіди, з котрими ми ділимо спільну історію і спільне майбутнє, допомагають сьогодні нам пережити важкі часи. Сьогодні Польська держава не тільки допомагає нам у плані гуманітарної допомоги людям на території України, не тільки прийняла величезну кількість біженців і створює їм хороші умови життя в Польщі, але й виказує чітку політичну, військову, фінансову підтримку, і, як і завжди, допомагає нам обстоювати наші європейські прагнення», – зазначив Маркіян Мальський.
Насамкінець Маркіян Зіновійович подякував польським колегам за багаторічну співпрацю, а також висловив вдячність усім організаторам конференції і наголосив, що вона стане «важливим внеском у розуміння тієї ситуації, що склалася сьогодні, і в пошук механізмів, які би й надалі допомагали нам розв’язувати ті проблеми, котрі несподівано виникли в нашому житті».
Після цього слово взяв речник Міграційної платформи EWL Анатолій Зимнін, який детальніше окреслив мету і завдання дослідження «Біженці з України в Польщі» і представив польських колег, котрі брали участь у дослідженні. Зокрема, Анатолій Зимнін розповів про те, що результати дослідження були вперше представлені у Варшаві 12 квітня. Це вже дев’яте дослідження Міграційної платформи EWL і восьме дослідження, підготовлене у співпраці з Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. Метою його, за словами Анатолія Зимніна, було «відповісти на питання, хто ж власне прибув до Польщі після початку війни і як їм краще допомагати, як їх краще адаптувати до тимчасового перебування в цій країні». Результати дослідження, представлені у звіті, стосувалися таких питань, як: профіль респондента, регіон проживання в Україні, родина та походження, освіта і знання мов, країна призначення, перебування і робота в Польщі, плани та побоювання.
Розповівши в загальних рисах про дослідження «Біженці з України в Польщі», Анатолій Зимнін представив експертів Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету та Міграційної платформи EWL, зокрема: директора Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету Яна Маліцького, співробітника Центру Східноєропейських студій, професора Маріуша Ковальського, директора міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Марціна Колодзейчика, директорку відділу легалізації Міграційної платформи EWL Марію Кузенко та голову правління Міграційної платформи EWL Анджея Коркуса.
Директор Центру Східноєвропейських студій Ян Маліцький подякував колегам із Львівського університету та зокрема деканові факультету міжнародних відносин Маркіяну Мальському за плідні наукові дискусії на тему українсько-польських стосунків і висловив сподівання на те, що співпраця наукових інституцій продовжуватиметься й надалі і буде ще багато приводів для спільних зустрічей у Львові та Варшаві. Крім того, Ян Маліцький наголосив на важливості проведення наукових досліджень, що стосуються теперішньої ситуації в Україні і того, як вона вплинула на відносини між Україною і Польщею, зазначивши, що «українсько-польські стосунки мають багатолітню історію, і зараз ми знову – добре це чи погано – змушені жити в історичний час, і в цьому випадку історія полягає в тому, що кілька мільйонів жителів України вирушили шукати притулок у Польщі».
Результати соціологічного дослідження «Біженці з України в Польщі» показали, що середній вік біженців з України становить 38 років. Люди пенсійного віку становлять 5% від усіх респондентів. 82% респондентів заявили, що не мають досвіду роботи в Польщі. 63% біженців приїхали до Польщі з неповнолітніми дітьми.
Щодо факторів, які вплинули на вибір Польщі як країни перебування під час війни, то найбільша кількість респондентів вказує на те, що Польща є найближчою до України в культурному плані. Крім того, багато біженців мають у Польщі друзів, знайомих чи родичів. Прикметно також те, що 56% опитаних біженців планує повернутися в Україну одразу після закінчення війни, а 30% – хочуть залишитися в Польщі на довший період. Серед побоювань у зв’язку з життям за кордоном переважають труднощі в пошуку роботи, переживання за близьких, які залишилися в Україні, та слабке знання мови.
Після презентації звіту соціологічного дослідження учасники заходу, серед яких, зокрема, представники Державної міграційної служби України та Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, перейшли до дискусії та обговорили результати опитування українських біженців у Польщі. Під час обговорення особливу увагу учасники заходу звернули на виклики, які постали перед суспільством загалом та окремими інституціями у зв’язку з війною, що зумовила велику хвилю біженців з України.
Насамкінець модератор зустрічі та директор Координаційного центру міжнародного діалогу Україна-ЄС Андрій Блазій розповів учасникам заходу про дослідницький проєкт TimeLine, розробником якого є випускник факультету міжнародних відносин ЛНУ імені Івана Франка Тарас Мазяр. Це інформаційно-дослідницький проєкт, який покликаний збирати, верифікувати, аналізувати усі події, які відбуваються в Україні і світі, починаючи з 24 лютого, тобто з моменту російського вторгнення в Україну. Завданнями проєкту є збір, систематизація, перевірка усіх фактів і підготовка на їх основі інформаційних досліджень для подальшого представлення на широкий загал, зокрема для громадськості країн ЄС, а також і для російської аудиторії, з таким посилом, щоб до певної міри змінити світогляд російського суспільства та його ставлення до війни.
