27 лютого 2025 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація книги «Святий Йосафат Кунцевич: документи і дослідження (до 400-ліття мученицької смерті)». Упорядниками книги є старший викладач кафедри історії УКУ Іван Альмес та доцент кафедри давньої історії України та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ ім. Івана Франка Олег Дух. Співорганізаторами події стали історичний факультет Львівського університету, програма «Київське християнство» і Центр релігійної культури імені Ігоря Скочиляса Українського католицького університету, провінція Найсвятішого Спасителя в Україні Василіянського Чину Святого Йосафата. Медіапартнером заходу є «Живе телебачення».
Модерував подію Олег Дух. «Сьогодні ми презентуємо книжку, яка вийшла друком наприкінці 2024 року. Ця праця є частиною серії «Київське християнство», яка була започаткована у 2012 році як навчально-дослідницька програма УКУ. Томи цієї серії за своїм задумом є антитезою русского міра, і, навпаки, – тезою українського світу. І саме книжка, яку ми сьогодні будемо презентувати, є 33-тім томом серії, вона видана до 400-ліття мученицької смерті Йосафата Кунцевича», – підкреслив Олег Дух.
До присутніх звернулася заступниця декана історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Наталія Білас. «Такі важливі заходи, як презентація цієї книги, фактично знаменують, що традиції Львівського університету, і, зокрема, історичного факультету містять вагому дослідницьку складову. Знаково, що колективу, який працював над книгою, вдалось здійснити таку важливу працю і упорядкувати цінне академічне видання», – зазначила Наталія Білас.
Слово надали протоігумену ЧСВВ Йосифу Кральці, який зазначив, що «дослідження документів про Святого Йосафата Кунцевича має справді велику історичну, релігійну і богословську цінність. Впродовж століть особа Святого Йосафата Кунцевича була і, на жаль, сьогодні залишається каменем спотикання в екуменічному діалозі, як між православною церквою, так і католицькою церквою. Ця книга містить справді унікальні дані, які будуть цінними для читачів широкого загалу».
Декан гуманітарного факультету Українського католицького університету Андрій Ясіновський розповів присутнім про саму програму «Київське християнство», яка зосереджує увагу на міждисциплінарному вивченні сформованої на цивілізаційному пограниччі християнського Сходу і Заходу київської традиції. Також Андрій Ясіновський високо оцінив книгу «Святий Йосафат Кунцевич: документи і дослідження» та закликав читачів стежити за подальшими видавничими планами програми.
Опісля вітальних слів старший викладач кафедри історії УКУ Іван Альмес детально розповів про роботу над книгою, перекладами праць та структурою видання. «Книга складається з 5-ти розділів, у яких подано джерела мовою оригіналу, переклад окремих текстів, а також статті дослідників про джерельні матеріали. На сторінках надруковано полемічний твір Йосафата Кунцевича «О фальшованю писем словенских», опубліковано мовою оригіналу «Панегірик» 1625 року, який Лев Кревза виголосив під час похорону Кунцевича, йдеться про житіє Йосафата Кунцевича авторства Якова Суші (Рим, 1665). Четвертим розділом книги є пролог до Житія Йосафата Кунцевича іспанського василіянина Міґеля Переса (Мадрид, 1684), а в останньому розділі – наведені Актові документи Вітебського земського суду (1625-1636). У книзі проаналізовано стратегії поведінки і наслідки трагедії, тобто вбивства Кунцевича у 1623 року, для її учасників, міщан Вітебська і всього міста загалом», – окреслив Іван Альмес та подякував колективу за роботу над книгою.
Надалі захід продовжився обговоренням етапів роботи над книгою та усіх її розділів, а також плідними дискусіями, що стосуються постаті Йосафата Кунцевича.
Довідково:
Іван (Йосафат) Кунцевич народився 1580 року в міщанській родині у княжому місті Володимирі-Волинському. В 1596 році, коли Іванові виповнилось 16 років, батьки віддали його на науку й практику купецького ремесла до купця Якинта Поповича, у Вільно. Втім, він залишив купецьку справу, щоб віддатися на службу Богові.
В 1604 році він вступив до запустілого монастиря Пресвятої Трійці у Вільні. Був прийнятий і в ченці пострижений Київським митрополитом Іпатієм Потієм, після чого прийняв чернече ім’я – Йосафат. В 1609 році Йосафат Кунцевич був висвячений митрополитом Іпатієм Потієм на священника. Йосафат своїми науками та діяннями «притягав» до Київської Унійної Церкви велике число людей, які відрікалися схизми та ставали ревними католиками. Згодом Йосафат був поставлений на ігумена Битенського монастиря., а потім і перейняв архиєпископство.
12 листопада 1623 Йосафат Кунцевич був убитий, своєю мученицькою смертю привів до з’єднання більше людей, ніж своєю працею за життя. Папа Урбан VIII 16 травня 1643 року причислює священномученика Йосафата Кунцевича до числа блаженних. У 1644 році 12 листопада у Римі відбулося перше святкування празника священномученика Йосафата Кунцевича. 29 червня 1867 року, папа Пій ІХ урочистою буллою вписав святого священномученика Йосафата Кунцевича до числа святих мучеників.
