18-20 березня 2021 року за організації кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерства освіти і науки України та Львівської обласної державної адміністрації відбулася VІІ Науково-методична конференція «Сучасні тенденції навчання хімії». Вже другий рік поспіль традиційне об’єднання вчених та педагогів з усіх куточків України відбувається у дистанційному режимі, зважаючи на карантинні обмеження.
Участь у науковому форумі взяли понад 100 педагогів, вчених і фахівців із 31 закладу загальної середньої освіти, 5 закладів фахової передвищої освіти, 19 закладів вищої освіти м. Київ та 11 областей України (Львівської, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької).
Відкриваючи науковий форум, Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник висловив переконання, що хімія як предмет у школі і галузь знань в академічному середовищі повинна не просто існувати, але й розвиватися у відповідності до викликів нашого часу. «Україна як держава не має майбутнього на цивілізаційній карті світу, якщо у нас не розвиватимуться математичні і природничі науки. Я вважаю, що Університет як унікальний соціокультурний феномен приречений (в доброму розумінні) відповідати на запити школи та інших закладів освіти і на засадах демократії й відкритості співпрацювати з колегами, які формують наукове, культурне, патріотичне європейське середовище України», – зауважив Володимир Петрович і висловив щиру подяку усім причетним до організації конференції.
У зверненні до учасників заходу голова організаційного комітету, проректор з наукової роботи Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський висловив радість з приводу того, що складна соціальна ситуація не стала перешкодою для об’єднання зусиль представників закладів вищої і середньої, післядипломної і позашкільної освіти, а також органів влади для організації вже традиційної конференції. «Мета нашої зустрічі залишається сталою незалежно від формату. Ми говоритимемо про формування інтересу учнів до хімії, популяризацію хімічних знань, підготовку кваліфікованого фахівця-хіміка, а також налагодження ефективної співпраці між школою та Університетом, освітянами та науковцями і представниками влади. Події минулого року вже продемонстрували, що саме передова наука є головним засобом оперативного реагування на загрози для всього суспільства. Попри те, що в світлі пандемії передовсім згадують про медицину, ми свідомі того, що без унікальних хімічних речовин і технологій, жодна розробка не може бути реалізованою», – підкреслив Роман Гладишевський і детальніше пояснив вагому роль хімії як науки та дисципліни у розвитку суспільства.
Звертаючись до учасників конференції, президент НЦ «Мала Академія наук України», академік НАН України, професор Станіслав Довгий зазначив, що школа як освітня структура повинна наставляти учнів не лише у навчанні, але й допомагати їм у житті загалом. «Для цього необхідно розвивати у школярів низку важливих рис: допитливість, творчість, критичне мислення, толерантність, впевненість у собі, вміння працювати в команді тощо. Ми живемо у період змін і дитина повинна вміти креативно мислити, мати свій власний нестандартний погляд на ті чи інші ситуації. Важливу роль у формуванні таких якостей відіграє Мала академія наук України», – наголосив Станіслав Довгий і побажав учасникам конференції плідної роботи.
Варто зазначити, що до роботи конференції долучилися і представники владних структур. Так, директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска подякував організаторам конференції за актуальність обраних тем та напрямків дискусії. «Конференція якнайкраще привертає увагу до проблем природничих наук, які, безумовно, є надзвичайно важливими елементами прогресивного, інноваційного поступу України. Природничі науки необхідно розвивати, адже усі ми мріємо, аби наша держава повернула свою присутність у рейтингу 20 найрозвиненіших країн світу», – акцентував Олег Паска.
Директор КЗ ЛОР «Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти» Павло Хобзей у своєму виступі зазначив, що основою будь-якої компетенції є насамперед ґрунтовні знання. «Приємно бачити, що так багато тем доповідей конференції присвячені вкрай актуальним питанням освіти. Безумовно, новий час потребує нових підходів. І хоча лабораторні роботи неможливо замінити нічим, проте дуже важливо, аби на своїх уроках вчителі також активно впроваджували методи STEM-освіти та використовували усі можливості, які дає нам технологічний розвиток», – пояснив Павло Хобзей.
Перед початком роботи конференції декан факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент Роман Крохмальний детально розповів учасникам наукового форуму про минуле і сьогодення Львівського університету, презентувавши структуру, наукові здобутки та активне позалекційне життя ЛНУ ім. Івана Франка.
Безпосередньо під час пленарного засідання у перший день роботи конференції учасники мали змогу прослухати чотири доповіді. Так, представник першого державного «Музею науки» Малої академії наук України Василь Дунець розповів про становлення та функціонування музею. «Ми відвідали понад 150 музеїв науки по всьому світі, переглядали й оцінювали різні формати діяльності таких проєктів, переймали найкраще і найбільш підходяще від них. Наш Музей науки – це не просто ще один підрозділ МАН, це – інтегральна органічна частинка, яка пробуджує у відвідувачів допитливість, креативність, потяг і цікавість до науки», – наголосив Василь Дунець і додав, що експонати музею адаптовані навіть для найменших відвідувачів, а також є «мандрівними», що дозволяє, за потреби, ділитися креативними розробками і знайомити з інтерактивними цікавинками усіх охочих поза межами столиці.
Головна наукова співробітниця Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, професорка Ольга Ярошенко окреслила науково-педагогічний потенціал викладача як чинник методичної підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін. За її словами, зараз «актуалізується потреба як у модернізації науково-педагогічного потенціалу викладачів, так і в оцінюванні його реалізації у професійній діяльності тих, хто здійснює методичну підготовку майбутніх вчителів». «Тепер суттєво розширились можливості формування науково-педагогічного потенціалу викладачів у неформальній та інформальній освіті, в контексті навчання впродовж життя, а також завдяки спільним європейським ініціативам», – зазначила у своєму виступі Ольга Ярошенко.
Провідна редакторка видавництва «Ранок», викладачка Центру післядипломної освіти Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Вікторія Круглова виголосила доповідь на тему: «Хімія до-, підчас- і післякарантинна. Про мрії і можливості». «Останній рік довів нам, людству, що життя – це не прямо за курсом. Буває штиль. А буває шторм. І треба бути готовими до різних умов існування. Освітній сфері довелося не легко. Зорієнтуватись, як саме діяти в складні часи, вдалося чи не кожному, але не відразу і не завжди успішно. Тож прийшов особливий час, коли треба зробити ревізію своїх напрацювань і визначитися, з яким вантажем іти далі», – наголошує Вікторія Круглова.
Професорка кафедри природничо-математичної освіти КЗ ЛОР «Львівський інститут післядипломної педагогічної освіти» Марія Савчин детально розповіла про професійний розвиток та зростання учителя в умовах Нової української школи. «Однією з проблем сучасної школи є переорієнтація вчителя з процесу подачі готового матеріалу на процес керування ним, формування здатності учнів до самонавчання, пошуку інформації та умінь її опрацювання. Необхідною умовою зростання педагогічної майстерності є творчий підхід до змін, які відбуваються в освіті, зокрема: впровадження нових форм і методів організації навчання, співзвучних з вимогами суспільства та потребами особистості учня», – пояснила у своїй доповіді Марія Савчин.
Під час другого дня роботи конференції учасники заслухали вісім ключових доповідей та шістнадцять усних повідомлень, під час яких обговорили навчання хімії у закладах загальної середньої та професійної освіти, методичну підготовку вчителів природничих дисциплін у закладах вищої освіти, питання мотивації та формування стійкого інтересу до вивчення хімії як важливої природничої науки, дистанційне викладання хімічних дисциплін, впровадження STEM-технологій, інновації в хімічній освіті, пріоритетні напрями наукових досліджень у галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителів.
На заключному засіданні до учасників конференції звернулася заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій. Любомира Степанівна, заоремо, наголосила на важливості проведення таких спільних освітянських форумів для розвитку співпраці між закладами освіти, обміну ідеями і досвідом, спрямованими на покращення освітніх стандартів, принципів організації навчального процесу.
З доповіддю про непересічну жінку-науковицю Марію Склодовську-Кюрі виступила професорка Ягеллонського університету (м. Краків) Аліція Рафальська-Ласоха. Декан факультету природничих наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Голуб порушив питання розвитку української хімічної термінології та номенклатури.
У заключному слові голова оргкомітету конференції Роман Гладишевський зазначив, що такі зустрічі спрямовані на налагодження нових контактів, обмін цікавими ідеями, що сприяє підвищенню якості підготовки здобувачів освіти, популяризації хімічних знань, та подякував присутнім за участь у конференції.
Загалом цьогорічна конференція згуртувала доповідачів, які здійснювали свої напрацювання за такими напрямками: навчання хімії у закладах загальної середньої та професійної освіти; методична підготовка учителів природничих дисциплін у закладах вищої освіти; мотивація та формування стійкого інтересу до вивчення хімії як важливої природничої науки; STEM-освіта; науково-дослідницька складова діяльності вчителя хімії; інновації в хімічній освіті, дистанційне викладання хімічних дисциплін; пріоритетні напрями наукових досліджень у галузі хімії та впровадження їхніх результатів у фахову підготовку вчителів.
Детальніше із програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.
Додамо також, що за результатами роботи конференції прийнято ухвалу.
