21 листопада 2025 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка стартувала масштабна ХІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція – форум молодих економістів-кібернетиків «Моделювання економіки: проблеми, тенденції, досвід».
Науковий захід, що традиційно відбувається з ініціативи кафедри економічної кібернетики економічного факультету, об’єднав студентів, викладачів, науковців і практиків з різних регіонів України для обговорення актуальних викликів сучасної економіки. У межах конференції учасники презентували результати досліджень, ділилися інноваційними підходами до моделювання економічних процесів та обговорювали перспективи розвитку цифрової економіки в умовах швидких технологічних змін. Форум відбувається у змішаному очно-дистанційному форматі і триватиме упродовж двох днів.
Розпочинаючи конференцію, із вітальним словом до всіх присутніх звернулася завідувачка кафедри економічної кібернетики Зоряна Артим-Дрогомирецька. Професорка наголосила, що сьогоднішній захід, який проводиться вже тринадцятий раз, став можливим завдяки мужності та незламності Збройних сил України, які героїчно боронять нашу державу від російської агресії. «Ми висловлюємо їм глибоку вдячність і шану, адже саме завдяки їхній самопожертві можемо жити, творити, працювати, розвивати науку й плекати нашу мову. Окрім того, наша конференція сьогодні відбувається у День Гідності та Свободи, який нагадує про незламність українського народу, силу нашого вибору та прагнення до гідного і вільного життя. Студенти в усіх містах і громадах України неодноразово демонстрували приклад стійкості й відваги, зокрема під час Революції Гідності. Тож нехай Гідність і Свобода завжди залишаються нашими незмінними цінностями», – наголосила Зоряна Богданівна і закликала всіх присутніх вшанувати пам’ять загиблих Захисників і Захисниць, а також цивільних хвилиною мовчання.
Вітальні слова з нагоди відкриття конференції учасникам адресував Ректор Львівського університету академік НАН України, професор Роман Гладишевський. У своєму вітальному слові Роман Євгенович також зауважив, що неперервність цієї конференції є результатом злагодженої співпраці колег із багатьох міст України та активності молодої спільноти економістів-кібернетиків. «Наш форум охоплює важливі для науки й економіки теми – від теоретичних засад до практичних рішень для сталого розвитку суспільства. Розвиток сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту й машинного навчання, суттєво розширює можливості економічного моделювання. Водночас війна ставить перед нами нові виклики: змінюються ринки та логістика, загострюються питання енергетичної безпеки, додаються нові ризики, пов’язані з непередбаченістю політичних і військових сценаріїв. Саме тому українські економісти сьогодні мають особливий авторитет – вони готові не лише точніше оцінювати поточний стан системи, але й пропонувати адаптивні зміни і здатні працювати на випередження», – висловив переконання Роман Гладишевський.
Ректор також наголосив, що перед науковцями сьогодні стоїть велике завдання – осмислити процеси повоєнного відновлення та поєднати технологічні рішення з принципами відповідальності, етики й сталого розвитку, адже потреба у спеціалістах, які вміють мислити творчо та приймати всебічно обґрунтовані рішення, зростає.
«Я переконаний, що для молодих економістів-кібернетиків наша конференція – це можливість не лише обговорити сучасні тенденції моделювання економіки, а й зміцнити професійні зв’язки. Бажаю всім плідних дискусій і результативних рішень. Нехай цей форум стане вагомим внеском у вашу професійну кар’єру, у нашу спільну перемогу та подальшу розбудову України», – зазначив Ректор.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся перший проректор Львівського університету Андрій Гукалюк: «Університет послідовно підтримує традиції наукової співпраці, що підтверджує сьогоднішня конференція, у якій беруть участь представники дванадцяти університетів України. Приємно бачити, що дослідження, які представлені в межах заходу, охоплюють не лише тематику економічної кібернетики та моделювання економічних процесів, а й актуальні питання розвитку економіки загалом. Науковці й студенти порушують проблеми, пов’язані з ринком праці, зовнішньоекономічною діяльністю, яка в умовах війни має особливе значення, а також із фінансовою підтримкою, що надходить Україні від міжнародних партнерів. Не менш важливими є питання економічної безпеки та повоєнної відбудови держави. Тож перед Україною стоять надзвичайно складні завдання, і роль економістів у цьому процесі є визначальною, адже саме вони моделюють сценарії розвитку та прогнозують наслідки майбутніх рішень», – наголосив Андрій Федорович.
Декан економічного факультету Ростислав Михайлишин долучився до вітальних слів колег, насамперед зауваживши, що розвиток економічної кібернетики як наукового напрямку та сфери освітньої діяльності є надзвичайно важливим. Саме економічна кібернетика стала однією з основних сфер, з яких у 1966 році розпочинався економічний факультет Львівського університету.
«Упродовж десятиліть на факультеті успішно розвивалися наукові школи з економіко-математичного моделювання, кількісних методів в економіці, інформаційних технологій, обробки економічної інформації, економетричного моделювання та прогнозування соціально-економічних процесів. Наука завжди поєднує революційні зміни та поступовий еволюційний розвиток, і кожне нове покоління дослідників спиралося на здобутки попередників – однією з найпотужніших шкіл факультету є школа економіко-математичного моделювання в управлінні економіко-виробничими системами, засновником якої є відомий український економіст, заслужений працівник освіти України, професор Львівського університету, багатолітній завідувач кафедри економічної кібернетики, доктор економічних наук Володимир Вовк», – акцентував Ростислав Михайлишин.
У вітальному слові декан також зауважив, що школа економічної кібернетики сьогодні має вагомі наукові здобутки: тисячі наукових статей, сотні підручників та монографій, десятки захищених кандидатських і докторських дисертацій. «Це один із найбільш перспективних напрямів наукових досліджень і освітньої діяльності у Львівському університеті, що поєднує фундаментальні та прикладні дослідження, розробку нових методів та інструментів, на яких базується розвиток будь-якої науки», – зазначив Ростислав Михайлишин.
Зі словами вітань до учасників звернулись співорганізатори конференції, зокрема, доцент кафедри економічної кібернетики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Дмитро Дмитрів, завідувач кафедри комп’ютерних технологій та економічної кібернетики Національного університету водного господарства та природокористування, професор Петро Грицюк, декан економічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Іван Благун, завідувачка кафедри економічної кібернетики Запорізького національного університету, професорка Наталія Максишко та завідувач кафедри економіки, аналітики, моделювання та інформаційних технологій в бізнесі Хмельницького національного університету Павло Григорук. Учасники конференції наголосили на важливості розвитку економічної кібернетики як наукового напрямку, підкреслили значення обміну досвідом між молодими науковцями та практиками, а також закликали учасників активно долучатися до дискусій, обговорювати актуальні проблеми та представляти власні дослідницькі напрацювання. Особливу увагу звернули на роль конференції у формуванні професійної спільноти та зміцненні зв’язків між університетами та дослідницькими центрами різних регіонів України.
Надалі учасники конференції продовжили спілкування у форматі пленарного засідання, під час якого обговорили ключові напрямки розвитку економічної кібернетики, цифровізації та оптимізації управління, соціально-економічного моделювання поведінки людей і бізнесу, а також застосування технологій для підвищення стійкості фінансових систем і агровиробництва. Теми охоплювали кібернетичні підходи до фінансів, цифрові сервіси та програмні рішення, гендерні та соціально-демографічні дослідження, маркетингові стратегії та аграрне моделювання.
Окрім того, упродовж двох днів учасники конференції працюватимуть у секціях за такими напрямками: «Моделювання економіко-виробничих систем», «Економетричні моделі та методи прогнозування», «Актуальні проблеми теоретичної та прикладної економіки» та «Функціонування економічної системи України в умовах війни».
