17 жовтня 2025 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась Міжнародна науково-технічна конференція «Безпека сучасних інформаційно-комунікаційних систем. SMICS-2025» – масштабний захід, який об’єднав провідних учених із різних наукових установ України та світу, фахівців із кібербезпеки, представників ІТ-індустрії, молодих дослідників і студентів задля обговорення актуальних проблем захисту інформації, обміну досвідом і напрацювання спільних рішень у сфері цифрової безпеки.
Організаторами наукового форуму, який тривав упродовж трьох днів у змішаному очно-дистанційному форматі, є Львівський університет у співпраці з Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій, ГО «Асоціація спеціалістів кібербезпеки», Академією кіберзахисту (CDA), Університетом Роуена (США), Хальмстадським університетом (Швеція), Університетом Національної комісії з питань освіти (Польща) та Опольським технологічним університетом (Польща) за партнерської підтримки провідних ІТ фірм нашого регіону: 501-компанія, SoftServe, Intellias, Kamula.tech та Галицька скеля.
Відкрив конференцію декан факультету прикладної математики та інформатики Іван Дияк, який наголосив, що проведення таких заходів стало можливим завдяки мужності та відданості Збройних Сил України у протистоянні з російським агресором, і закликав усіх присутніх вшанувати пам’ять загиблих Захисників і Захисниць хвилиною мовчання.
Вітальне слово від організаторів конференції – приймаючої сторони було надано Ректору Львівського університету, академіку НАН України, професору Роману Гладишевському, який зазаначив:
«Тематика нашої конференції охоплює різні сфери, де кіберзахист є критично необхідним. Зокрема, це – державна політика, міжнародні відносини, комунікаційні системи, засоби захисту інформації як програмного, так і апаратного, штучний інтелект, методи протидії дезіформаційному впливу, кібербезпека фізичних систем, критичної інфраструктури, великих даних. Кожен з напрямів роботи конференції актуальний як на глобальному рівні, так і в Україні».
Як зазначив Ректор, згідно з даними Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у 2024 році кількість кібератак на державу зросла майже на 70% у порівнянні з попереднім роком. З початку 2025 року в Україні фіксується близько 15 кібератак щодня – під удар потрапляють і органи влади, і сектор безпеки та сектор оборони, енергетичний сектор, телекомунікація. Позаяк основним джерелом кіберзагроз залишається російська федерація, відтак протистояння кіберпросторів є однією з невід’ємних напружених складових війни.
«Особливо ретельного захисту сьогодні вимагає інформація про плани дій Сил оборони, про військово-промисловий комплекс, урядові організації, про організації, що в різний спосіб підтримують Збройні Сили. З огляду на те, що інструментарій і тактика кіберзлочинців постійно змінюються, необхідним є постійний моніторинг, аналіз їхньої активності, прогнозування і моделювання наступних кроків, взаємодія з міжнародними партнерами. Тому такий захід, як сьогоднішня конференція, це добра платформа для започаткування нових колаборацій та проєктів», – висловив переконання Роман Гладишевський.
У своєму вітальному слові Ректор також наголосив на особливій значущості проведення цієї конференції саме у Львівському університеті. Він підкреслив, що підготовка висококваліфікованих фахівців у сфері інформаційних технологій, а також формування потужної професійної IT-спільноти Львова «стало своєрідною «візитівкою» Львівського університету і спирається на багатовікові освітні та наукові традиції закладу вищої освіти».
Надалі із вітальним словом до учасників конференції звернувся Ректор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, доктор історичних наук, професор Володимир Шульга. «Основною метою конференції є ознайомлення із сучасними досягненнями та висвітлення результатів наукових досліджень з усіх аспектів інформаційної безпеки кіберзахисту інформації та критичної інфраструктури. Це також гарна нагода для науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти продемонструвати глибокі теоретичні та практичні знання в галузі інформаційних технологій, презентувати результати власних наукових і практичних досліджень, а також долучитись до технологічних дискусій найвищого рівня та розширити мережу наукових контактів. Під час наукового форуму ми зможемо обговорити не тільки розвиток усталених наукових підходів з тематики нашої конференції, а й дізнаємось про нові ідеї, концепції, алгоритми тощо, що дозволить отримати нові напрямки наукових досліджень, дасть поштовх для розвитку методологічного забезпечення нашої практичної діяльності», – зазначив Володимир Шульга та акцентував на важливому значенні конференції не лише для наукової IT-спільноти, а й для всієї галузі загалом та подякував усім українським Захисникам та Захисницям за можливість проводити такі заходи.
З початком роботи масштабного наукового форуму у Львівському університеті учасників привітав президент громадської організації «Асоціація спеціалістів з кібербезпеки», член-кореспондент НАН України, професор Олександр Корченко.
«Такі форуми відбуваються у час, коли проти України ведеться боротьба не лише на фізичному фронті, а й у кіберпросторі. Сьогодні війна точиться у цифровому вимірі, і атаки спрямовані не тільки на конкретні пристрої чи інформаційні ресурси, а й на свідомість людей, їхні емоції та реакції. Фактично ми є свідками третьої світової війни у кіберпросторі. Саме тому подібні конференції мають надзвичайно важливе значення: вони допомагають ідентифікувати актуальні загрози, розробити дієві механізми протидії викликам сучасності. Окрім того, такі заходи також сприяють розвитку освітніх, освітньо-наукових і професійних програм, формуванню нових напрямів досліджень для дипломних робіт та кандидатських дисертацій», – зазначив Олександр Корченко та побажав усім учасникам конференції натхнення, плідної праці та нових творчих здобутків.
До вітальних слів також долучилася Голова галузевої експертної ради з інформаційних технологій Національного агентства із забезпечення якості освіти Ірина Удовик. «Сьогодні тут зібрались представники провідних університетів України, наукових установ, міжнародних партнерів і бізнесу – це потужне коло учасників, яке надихає. Очевидно, що сьогодні дедалі більше університетів активно впроваджують власні цифрові платформи та мобільні додатки. Однак усі ці технологічні рішення вимагають надійного захисту персональних даних і ефективної протидії кіберзагрозам. Саме тому ця конференція є важливою нагодою для обміну досвідом, напрацювання дієвих рішень і налагодження нових партнерств, що, без сумніву, сприятиме зміцненню стійкості нашої держави та підвищенню якості вищої освіти», – висловила переконання Ірина Удовик.
Вітальні слова учасникам конференції також адресували іноземні колеги – фахівці з кібербезпеки. Зокрема, завідувач кафедри кібербезпеки Опольського технологічного університету (Польща) Маріуш Жонса та програмна директорка Network Forensic із Хальмстадського університету (Швеція) Ольга Торстенссон.
Фахівці висловили переконання, що у всіх учасників форуму є спільна мета – посилити цифрову безпеку, що можливо реалізувати лише через співпрацю та інновації.
«Обмінюючись знаннями та досвідом, ми можемо розумно й відповідально використовувати штучний інтелект для захисту цифрової інфраструктури та суспільства. Тому проведення такої конференції – це чудова нагода для обміну ідеями та створення нових партнерств, як от із Львівським університетом. Тож саме співпраця є найпотужнішим захистом у кіберпросторі. Об’єднуючи знання й ресурси, підтримуючи молодих дослідників, ми зміцнюємо стійкість й інноваційність Європи у сфері кібербезпеки. Ми щиро підтримуємо Україну, адже кібервійна стосується не лише вашої країни, її наслідки відчувають у всій Європі», – зазначила Ольга Торстенссон й разом із Маріушем Жонсою побажали усім учасникам плідної та натхненної конференції і змістовних доповідей.
Після урочистого відкриття наукового форуму під головуванням завідувача кафедрою кібербезпеки професора Петра Венгерського було розпочато роботу пленарного засідання, яке стало ключовим етапом конференції та об’єднало провідних учених, експертів з кібербезпеки, представників державних структур, освітніх і наукових установ.
Учасники обговорювали широкий спектр сучасних викликів, пов’язаних із цифровою безпекою, кібердипломатією, протидією дезінформації та розвитком технологій штучного інтелекту. Зокрема, прозвучали доповіді на теми: «Формування кібердипломатичних критеріїв стратегічного оцінювання кібербезпеки держави», «Методологія формування системи антитерористичного захисту об’єктів критичної інфраструктури», «Кібердипломатія ЄС в умовах російської агресії проти України», «Фреймворк безкодового програмування зі самокоригуванням на основі великих мовних моделей», «Методи штучного інтелекту для аналізу дезінформації та виявлення фейкових новин», «Вітчизняний досвід формування системи професійно-кваліфікаційної стандартизації у сфері кібербезпеки, ІКТ та критичної інфраструктури», а також «Особливості акредитації освітніх програм за спеціальністю 125 «Кібербезпека та захист інформації».
Упродовж трьох днів конференції учасники також працювали у форматі секційних та постерних доповідей за такими напрямками: «Кібербезпека у державній політиці та міжнародних відносинах. Методи протидії дезінформаційному впливу та соціальному інжинірингу», «Застосування технологій штучного інтелекту у кібербезпеці», «Безпека кіберфізичних систем та критичної інфраструктури. Кіберзахист комунікаційних систем і хмарної інфраструктури. Програмно-апаратні та технічні засоби захисту інформації», «Криптологія та захист даних».
На завершення конференції учасники запланували екскурсію старовинним Львовом та його околицями, щоб ознайомитися з багатою історією, архітектурними пам’ятками та культурними традиціями міста. Крім того, учасники відвідали визначні місця Львівської області, що дозволило поєднати наукову програму з пізнавальним і культурним відпочинком.
