В Університеті відбулась панельна дискусія за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні

21 травня 2025 року Львівський національний університет імені Івана Франка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартін Егер. Під час перебування в Університеті німецький дипломат поспілкувався з науковцями та долучився до панельної дискусії «Між надзвичайною ситуацією та відновленням: відбудова через академічні партнерства».

Насамперед Мартін Егер з делегацією відвідав Музей історії Університету, де директор Юрій Гудима провів екскурсію та розповів про історію і традиції ЛНУ ім. Івана Франка, визначних постатей, які творили українську та світову науку.

Під час перебування в музеї німецький дипломат поспілкувався із першим проректором ЛНУ ім. Івана Франка Андрієм Гукалюком, т.в.о. проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці ЛНУ ім. Івана Франка Оксаною Краєвською, деканом факультету іноземних мов Любомиром Бораковським, головною координаторкою Віртуального інституту перспективних досліджень в Україні (VUIAS) Вікторією Середою, Директоркою Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» Наталією Шаховською, проректором із зовнішніх звʼязків та суспільного служіння УКУ Дмитром Шеренговським.

У розмові Андрій Гукалюк зазначив, що Львівський університет забезпечує якісну освіту для 25-ти тисяч студентів за різними освітніми напрямами, що відкриває чимало перспектив для поглиблення співпраці з німецькими університетами. «Університет вже має добре партнерство із закладами вищої освіти Німеччини, зокрема підписано 28 двосторонніх угод про співпрацю з навчальними закладами та установами Федеративної Республіки Німеччина, а також є 22 укладені дієві угоди в рамках програми Еразмус+.  Відтак сфера академічної мобільності студентів – один із просторів для подальшого розвитку нашої співпраці», – додав Андрій Гукалюк.

Мартін Егер підкреслив, що готовий сприяти поглибленню тісних взаємин між університетами Львова й академічними установами Німеччини. «Щиро дякую за дуже привітний прийом та надзвичайно цікаву екскурсія музеєм. Я вражений, якою різносторонньою і якісною була співпраця вчених Львівського університету з іншими європейськими науковцями у різні часи. Хочу вас запевнити, що підтримую перспективу розвитку тісного партнерства між нашими академічними спільнотами і сьогодні», – зазначив Мартін Егер.

Надалі у Дзеркальній залі Університету відбулась панельна дискусія «Між надзвичайною ситуацією та відновленням: відбудова через академічні партнерства», яку модерував представник Берлінського інституту перспективних досліджень (VUIAS) Даніель Шенпфлюг. Участь у заході взяли науковці українських ЗВО, керівники університетів Львова, зацікавлена громадськість.

З вітальним словом до присутніх звернувся перший проректор ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Гукалюк. «Вітаю у Львівському університеті учасників сьогоднішнього заходу, який, я переконаний, може стати традиційним і слугувати подальшій співпраці між Україною та Німеччиною в освітньо-науковій сфері. Я вважаю, що заходи, які пов’язані із обговоренням роботи в умовах війни, подоланням нагальних викликів і подальшою відбудовою України, є надзвичайно цінними. Переконаний, що в рамках нашої спільної роботи ми знайдемо оптимальні шляхи, які будуть перешкоджати кризовим явищам як і в освіті, так і в інших сферах діяльності, а натомість – сприяти нашому подальшому розвитку», – зазначив Андрій Гукалюк.

Привітав учасників заходу Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні Мартін Егер. «Я дуже радий бути сьогодні тут, в Університеті, який має дуже давні традиції, який був центром науки та наукових досліджень протягом декількох століть і залишається таким донині.  Сьогодні в нас запланована дискусія на дуже актуальну тему, яка турбує не лише академічні спільноти, але й є важливою для політичних діячів. Ми будемо говорити про те, як перейти від кризового надзвичайного стану до стану, коли реконструкція, знову стає можливою», – підкреслив Мартін Егер та, торкнувшись теми повномасштабної війни, зазначив: «Німеччина підтримує Україну у військовому, фінансовому та гуманітарному плані і ми будемо продовжувати підтримку й надалі.  Німеччина твердо стоятиме на боці України і ми будемо працювати над посиленням тиску на росію за допомогою санкцій».

Головна координаторка Віртуального інституту перспективних досліджень в Україні Вікторія Середа підкреслила, що ключовою темою сьогоднішньої зустрічі є обговорення потенціалу розвитку української науки в умовах війни та пошук шляхів подолання викликів, спричинених війною. «Я добре пам’ятаю, що після падіння радянського режиму, саме Львівський університет став основним місцем заснування і розвитку дуже багатьох міжнародних наукових та культурних програм. І сьогодні Університет продовжує реалізовувати можливості співпраці через міжнародні та наукові програми. Для мене справді дуже почесно і важливо повернутися сьогодні сюди знов, до своєї alma-mater, щоби розповісти про новий і дуже важливий проєкт та окреслити діяльність Віртуального інституту перспективних досліджень в Україні», – додала Вікторія Середа.

Під час багатоаспектної панельної дискусії прозвучали думки представників адміністрації львівських університетів щодо викликів, з якими стикаються їхні установи під час війни. Так, про роботу Львівського університету у сфері міжнародної співпраці та спільні  проєкти із закладами вищої освіти Німеччини за останні роки детально розповіла т.в.о. проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці ЛНУ ім. Івана Франка Оксана Краєвська. Завідувачка кафедри штучного інтелекту НУ «Львівська політехніка» Наталія Шаховська окреслила сучасну роботу своєї установи, розповівши про структуру, освітню та наукову діяльність, актуальні дослідження, над якими працюють науковці. А діяльність Українського католицького університету в умовах війни описав проректор із зовнішніх звʼязків та суспільного служіння Дмитро Шеренговський, акцентувавши на важливих питаннях співпраці між українським та німецьким академічними середовищами.

Відтак учасники заходу заслухали й презентації науковців про поточні українсько-німецькі ініціативи академічної співпраці і обговорили нові академічні моделі, спрямовані на підтримку української академічної спільноти.

Доцент кафедри культурології Гуманітарного факультету УКУ, дослідник Центру міської історії Центрально-Східної Європи Богдан Шумилович розповів про проєкт «Невидимий Університет для України (CEU/DAAD)». Проєкт реалізується спільно з Єнським університетом імені Фрідріха Шиллера, Центральноєвропейським університетом та Українським католицьким університетом і передбачає сертифікатні онлайн курси з гуманітарних та соціальних наук для українських студентів бакалаврських і магістерських програм та аспірантів.

Академік НАН України, директор Київського академічного університету Олександр Кордюк розповів про дієві методи залучення студентів до заняття наукою, зокрема – через проведення практичних досліджень, які демонструють молоді перспективи реальної наукової роботи. Також Олександр Кордюк розповів про нові проєкти, над якими працює Київський академічний університет і окреслив результати втілених в життя ідей.

Історикиня Ірина Клименко розповіла присутнім про нову ініціативу – Українсько-німецький історичний інститут. Метою цієї інституції в Україні є підтримка українських історичних досліджень. За словами доповідачки, мережа таких установ поширена у багатьох країнах Європи, тож перед її командою стоїть важливе завдання – організувати якісну роботу українського осередку та налагодити співпрацю із багатьма університетами нашої держави.

Головний науковий співробітник кафедри генетики та біотехнології біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франк детально розповів про роботу над Українсько-німецьким центром зразкових досліджень природних сполук (CENtR), який є одним з чотирьох таких центрів в Україні і ставить собі за мету розкрити генетичну та хімічну різноманітність ґрунтових бактерій актиноміцетів для того аби виявити нові сполуки з антибактерійною та іншими біоактивностями, з перспективою подальшого медичного застосування. Команда науковців – це здебільшого працівники чи випускники біологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, які стажувалися у провідних наукових закладах світу і мають великий досвід у дослідженні хімії та біології природних сполук.

На завершення головна координаторка Віртуального інституту перспективних досліджень в Україні (VUIAS) Вікторія Середа розповіла присутнім про багатоаспектну діяльність VUIAS, цілями якого є мобілізація підтримки для надання стипендій в умовах війни та сприяння відбудові української академічної спільноти після закінчення війни, об’єднання українських науковців в Україні та за її межами, інтеграція українських вчених у міжнародний академічний простір, а також розширення і поглиблення знання про Україну в рамках світової академічної спільноти.

Наприкінці заходу присутні мали змогу обговорити презентації науковців, висловити своє бачення вирішення проблем, з якими стикаються українські університети в час війни та напрацювати ідеї для актуальних спільних проєктів і досліджень.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото