15 травня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася науково-практична конференція, присвячена проблемам інтелектуального, інформаційного, цифрового та ІТ-права. Захід об’єднав представників академічних спільнот закладів вищої освіти України та інших держав, а також експертів-правників. Співорганізаторами події є кафедра інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права ЛНУ ім. Івана Франка та Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
Засідання розпочалося з вітальних слів Ректора Університету академіка НАН України, професора Романа Гладишевського. «Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у нашій державі тривають євроінтеграційні процеси та цифрові реформи. На противагу тоталітарному контролю, що існував за радянських часів, з набуттям незалежності ми перейшли до європейських моделей, де авторське право, як і право на інформацію, є повноцінною нормою, захищеною законом. В умовах сучасної гібридної війни росії проти України особливої ваги набули заходи, спрямовані на захист інформаційної безпеки, персональних даних та протидію кіберзлочинності. Ця щорічна конференція є закономірною відповіддю на те, як стрімко зростає роль інтелектуальної власності та IT-технологій у нашому суспільстві та правовій системі України», – зауважив Роман Гладишевський.
Далі до учасників звернулася директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій академік НАПрН України, професорка Олена Орлюк. «Сфера інтелектуальної власності у всьому світі є дуже динамічною. У межах євроінтеграції на нас у цьому контексті чекають масштабні зміни. Вони вже відбуваються. Йдеться не лише про оновлення відповідних законів, а й про реформу правозастосування, адже без цього навіть найкраще законодавство залишиться недієвим. Окрему увагу Єврокомісія та американські колеги звертають на стан авторського права в Україні, яке є нашою «реперною точкою». Маємо зважати й на стрімкий розвиток штучного інтелекту, який впливає на всю правову систему, і насамперед – на інтелектуальну власність як нематеріальний актив», – наголосила Олена Орлюк.
У своєму виступі в. о. голови Ради адвокатів Львівської області Уляна Ковна акцентувала на важливості збереження наукових традицій та інституційної тяглості. Особливу увагу спікерка приділила молоді, підкресливши її роль як головного рушія змін і шукача сміливих рішень для науки та практики.
Звернувся до присутніх і директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України професор Анатолій Кодинець. «У квітні 2026 року Кабмін прийняв Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС). Відповідно до цього документа маємо реалізувати 29 пунктів, що стосуються сфери інтелектуальної власності. Реформа безпосередньо торкнеться п’яти основних напрямів: патентного права, розробки Закону про торговельні марки, оновлення законодавства у сфері авторського та суміжних прав, розробки Закону щодо захисту комерційної таємниці, а також створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Саме за цими векторами найближчими роками триватиме тісна співпраця державного сектору, науковців та практиків», – відзначив Анатолій Кодинець.
Привітав учасників також директор Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Артем Щербак. Він зауважив, що нинішня конференція є важливою платформою для експертного полілогу, обміну досвідом та пошуку рішень для розвитку правового регулювання у цифрову епоху.
До обговорення доєдналася й начальниця відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності Львівської митниці Марія Чимісева, висловивши зацікавленість у фахових думках учасників конференції. Спікерка підкреслила, що для митних органів є цінними рекомендації наукового середовища, адже вони допомагають коригувати практичну роботу відомства відповідно до сучасних викликів і запитів суспільства.
Заступник начальника Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції НПУ Ілля Тогаєв зазначив, що захист цифрового простору сьогодні є критично важливим елементом національної безпеки України. Він висловив упевненість, що міжвідомча взаємодія стане ключем до якісної адаптації українського законодавства до стандартів ЄС. За словами Іллі Тогаєва, синергія науковців, освітян та правоохоронців має забезпечити надійний захист цифрових прав громадян, посилити кібербезпеку та сформувати дієві інструменти для протидії сучасним мережевим загрозам.
Після вітальних слів ропочалось наукове обговорення. Модерувала роботу конференції завідувачка кафедри інтелектуальної власності, інформаційного та корпоративного права ЛНУ ім. Івана Франка професорка Олександра Яворська. Спершу доповідачі обговорили механізми захисту інтелектуальної власності, а також аспекти забезпечення авторського права, суміжних та патентних прав під час війни. Окремо акцентували й на потребах адаптації українського законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності до стандартів Європейського Союзу.
Крім того, під час дискусій йшлося про виклики у реалізації права громадян на інформацію та правові засади діяльності медіа в умовах воєнного стану. У цьому блоці науковці та практики поділилися візіями щодо пошуку балансу між відкритістю публічних даних та забезпеченням права особи на приватність.
Не залишилися поза увагою і правовідносини у цифровому середовищі, зокрема специфічні для сучасної діджитал-ери загрози порушення авторського права, пов’язані зі штучним інтелектом. Було також презентовано дослідження, присвячені охороні промислової власності та прав на комерційні позначення і комерційну таємницю у віртуальному просторі, а також особливостям виконання суб’єктами правовідносин договірних зобов’язань. У межах диспутів фахівці говорили і про сучасні стратегії боротьби з кіберзлочинністю.
Важливим вектором дискусії стали і процесуальні аспекти розгляду справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, та особливості проведення відповідних судових експертиз.
За результатами конференції буде підготовлено й опубліковано в електронному форматі збірник тез доповідей.
