
16 травня 2025 року на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася ХІ Міжнародна наукова конференція «Україна в умовах трансформації міжнародної системи безпеки». Участь у цьому авторитетному науковому зібранні взяли провідні науковці та експерти з України, Польщі, Грузії, Чехії, Словаччини та інших країн.
Захід організували факультет міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка, Центр міжнародної безпеки та партнерства й Інститут міжнародних студій і безпеки Вроцлавського університету (Республіка Польща). Співорганізаторами наукового форуму є Українська асоціація міжнародних студій, Польське товариство міжнародних студій, Інститут політичних наук та публічного врядування Католицького університету Івана Павла ІІ в Любліні (Республіка Польща), Тбіліський державний університет Іване Джавахішвілі (Тбілісі, Грузія). Конференція відбувається за підтримки Представництва НАТО в Україні, а її метою є презентація результатів наукової та експертної діяльності представників університетського середовища, українських та іноземних аналітичних центрів, представників влади щодо проблематики формування та функціонування систем регіональної та міжнародної безпеки в контексті реалізації Україною європейських та євроатлантичних аспірацій.
Захід проходив у змішаному форматі – наживо на факультеті міжнародних відносин з можливістю доєднання через платформу Zoom. Урочисте відкриття наукового зібрання відбулось у конференційній залі факультету міжнародних відносин.
Відкриття розпочалося зі вшанування хвилиною мовчання пам’яті воїнів Збройних Сил України та всіх, хто віддав своє життя за нашу волю і незалежність. Надалі з вітальним словом до учасників конференції звернувся модератор заходу, завідувач кафедри міжнародної безпеки та стратегічних студій ЛНУ ім. Івана Франка Олександр Кучик. Він висловив вдячність організаторам заходу та всім присутнім за інтерес до події і наголосив на важливості та актуальності проведення подібних зустрічей. «У час, коли маємо непросту міжнародну ситуацію, коли система безпеки постійно трансформується, незважаючи ні на що, ми вкотре збираємося в експертному середовищі, аби не тільки обмінятися думками, проговорити актуальні питання, що стосуються міжнародної системи безпеки, але і напрацювати конкретні практичні рекомендації, що особливо важливо та актуально зараз, коли Україна і весь світ стоять перед новими викликами та загрозами», – зауважив він.
Після цього модератор надав слово т. в. о. проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці ЛНУ ім. Івана Франка Оксані Краєвській. Вона підкреслила необхідність експертної оцінки тих складних процесів, які зараз відбуваються у світі, та ролі в них нашої держави. «Зараз дійсно непрості часи, коли перед світом постають нові виклики і нові загрози, і надзвичайно важливим є проведення такої конференції, зустріч експертів на такому високому фаховому рівні, обговорення тих процесів, що зараз відбуваються, для того, щоб напрацювати нові візії та місію розвитку нашої країни і світосистеми загалом. Всі ми знаємо, що світ змінюється, трансформується, і важливо розуміти, як саме нам рухатись, а це неможливо без експертної оцінки», – сказала Оксана Краєвська, після чого привітала присутніх із початком роботи конференції від імені адміністрації Університету та побажала плідних дискусій і натхненної праці.
Надалі слово взяв заступник директора Інституту міжнародних і безпекових студій Вроцлавського університету Марек Мусьол. Він насамперед звернув увагу на те, що конференція, яка відбувається вже водинадцяте, стала важливою частиною українсько-польських відносин і заклала міцний фундамент для подальшої співпраці: «Приємно, що це одинадцята наша спільна конференція, і вона вже стала важливим елементом співпраці між нашими інституціями, поряд із публікацією спільних монографій та численними проєктами. Тема конференції зараз надзвичайно актуальна, адже ми є свідками динамічних змін у міжнародних відносинах та побудови нової системи безпеки. На жаль, міжнародна система безпеки і все міжнародне право піддається серйозним загрозам, тож дуже важливо проаналізувати, яке місце у цих процесах має Україна».
З вітальним словом виступила також депутатка Верховної Ради України, доцентка факультету міжнародних відносин Львівського університету Софія Федина. Вона поділилася власним досвідом роботи з учнівською та студентською молоддю, що стосувався обговорення актуальних проблем сучасної системи безпеки. «Молодь зараз активно цікавиться тим, що буде з усім тим, що ми зараз маємо, яке місце Української Держави у тих всіх процесах і чи ми зсередини можемо вплинути на ті чи інші речі. Схожий інтерес саме від молоді ми помічали у перший рік після Революції Гідності. Та сьогодні ми зіткнулися з ситуацією, коли не просто Україна має проблеми, а країни ззовні намагаються нам допомогти, а вже відбувається глобальна трансформація – іноді хочеться навіть сказати руйнація – існуючої системи безпеки. І зараз на цих руїнах ми маємо побудувати щось нове», – поділилася вона і коротко окреслила очікувані результати сьогоднішньої наукової дискусії: «Хотілося б, щоб результатом такої наукової дискусії були напрацювання щодо того, якою мала б бути нова архітектура системи безпеки, яким мало б бути місце України в ній, які міжнародні структури мали б трансформуватися, зникнути чи з’явитися, як вимагати дотримання правил, які створює міжнародна спільнота, задля того, щоб можна було взаємовигідно і плідно співпрацювати, як Україні вижити в цих реаліях».
Після цього з вітальним словом виступила одна зі співорганізаторок конференції, професорка Вроцлавського університету і запрошена професорка факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка Лариса Лещенко. Вона акцентувала увагу на необхідності фахової та ефективної реакції академічної спільноти на сучасні виклики та загрози, що постають перед системою безпеки. «Одинадцять років, упродовж яких відбувається конференція, – це великий відрізок часу, за який ми пережили чимало подій, що, на жаль, були пов’язані з російською агресією проти України. Наша академічна спільнота відреагувала на ці проблеми і загрози так, як могла: ми спробували згуртуватись і представити своє бачення проблем не лише у вузькому сенсі, а й враховуючи регіональний і глобальний контекст. Важливо, щоб так було й надалі. Наші зустрічі мають важливе значення, це добра платформа співпраці як для досвідчених експертів, так і для науковців-початківців», – зазначила вона.
Насамкінець до присутніх звернувся декан факультету міжнародних відносин Львівського університету, Надзвичайний і Повноважний Посол України, професор Маркіян Мальський. Він теж звернув увагу на актуальність проблематики конференції та важливість точних наукових прогнозів щодо питань, пов’язаних із функціонуванням міжнародної системи безпеки. «Наша конференція вже стала постійною платформою для дискусій, своєрідною формою онлайн-мосту між Вроцлавом, іншими польськими університетами й ЛНУ ім. Івана Франка. Ми вже багато років обговорюємо функціонування міжнародної системи безпеки і бачимо, що щороку туман згущується, бачимо майже повний занепад ліберального міжнародного порядку, спроби будувати нову систему безпеки. Тут важлива мудра, виважена експертна оцінка і прогнози щодо того, що може відбуватись у світі. Сьогодні сотні, а то й тисячі конференцій по всьому світу обговорюють, як повинна функціонувати система безпеки, і ми бачимо, наскільки важливо, щоб засадничі принципи цього функціонування будувалися на наукових прогнозах», – зауважив Маркіян Мальський.
Після вітальних слів розпочалася пленарна дискусія на тему «Контури нового світового порядку та відновлення миру». Під час пленарного засідання прозвучало чимало доповідей, які стосувалися найбільш актуальних і нагальних аспектів формування та функціонування систем регіональної та міжнародної безпеки. Так, зокрема, Софія Федина розповіла про небезпеки і виклики для міжнародної системи безпеки в контексті її трансформації, а декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса Юрій Теміров – про постать та діяльність Дональда Трампа у контексті американської зовнішньополітичної традиції та світового порядку. Інші доповіді були присвячені питанням оборони східного флангу Європи, польсько-української співпраці в галузі захисту прав людини, проблемі трансатлантичного лідерства та впливу Дональда Трампа на архітектуру європейської безпеки тощо.
Надалі учасники конференції продовжили роботу в двох секціях: «Зміцнення східного флангу ЄС та НАТО: сучасні виклики та перспективи реалізації політики безпеки в контексті деколонізаційних процесів» і «Теоретичні та прикладні проблеми розвитку міждержавних відносин держав Центральної та Східної Європи». Серед ключових тем, які обговорювалися науковцями, були, зокрема, питання формування системи регіональної безпеки та нового світового порядку, російсько-українська війна в контексті загроз міжнародній безпеці, кризове врегулювання та повоєнна відбудова тощо. Завершилася конференція плідною дискусією та підбиттям підсумків.
Додамо, що за результатами конференції планується видання збірника матеріалів наукових доповідей та підготовка практичних рекомендацій щодо впровадження передового досвіду у системи державного управління та місцевого самоврядування з проблематики забезпечення сталого розвитку.


