14 травня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція «Ідея правової держави в українській та світовій політико-правовій думці: історія і сучасність». Науковий захід організували з ініціативи кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського університету. Співорганізаторами конференції є Жешувський університет та факультет права і адміністрації Ломжинської академії.
Конференція тривала у змішаному форматі й об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, здобувачів вищої освіти та практиків з України та Польщі. До участі долучилися представники наукових та освітніх осередків Львова, Києва, Харкова, Одеси, Івано-Франківська, Кропивницького, Запоріжжя, Вінниці, Полтави, а також Варшави, Щецина, Любліна, Кракова, Радома, Жешува та Ломжі.
Пленарне засідання відбулося у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка. Насамперед вступне слово виголосив завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень, професор Ігор Бойко, який також модерував пленарне засідання. Відкриваючи конференцію, він наголосив, що обговорення ідеї правової держави сьогодні неможливе поза контекстом повномасштабної війни, яку росія веде проти України. За його словами, сучасні виклики змушують по-новому осмислювати історичні витоки, становлення та перспективи розвитку правової держави в Україні. «Сьогодні ми поговоримо про зародження, становлення і розвиток ідеї правової держави в українській та світовій політико-правовій думці, про розбудову й утвердження правової держави в сучасній Україні. Однак усе це розглядаємо крізь призму війни, яка, на жаль, триває в нашій країні», – зазначив Ігор Бойко.
Окремо професор підкреслив, що організаційний комітет одноголосно ухвалив рішення присвятити конференцію світлій пам’яті Захисників і Захисниць України, які у боротьбі за незалежність утверджують право українського народу на власну державу, свободу і гідне життя. «Завдяки нашим Захисникам і Захисницям ми маємо можливість проводити такі важливі наукові заходи. Вони жертовною боротьбою у війні за незалежність України утверджують право українського народу на власну державу, на свободу і на гідне життя», – наголосив Ігор Бойко. Після цього учасники конференції вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто віддав своє життя за Україну.
Надалі з вітальним словом до учасників конференції звернувся Ректор Університету академік НАН України, професор Роман Гладишевський, який наголосив на важливості міжнародної академічної співпраці та широкого представництва на конференції українських і польських наукових осередків. «Сьогоднішній захід об’єднує теоретиків і практиків для обговорення актуальних проблем розвитку правової держави, сучасних викликів та історичного контексту верховенства права, розвитку політико-правової думки у світовому й національному масштабах», – зазначив Роман Гладишевський. Ректор також акцентував, що ідея правової держави є органічною для української політико-правової традиції, адже її витоки простежуються у визначних пам’ятках українського та європейського правового розвитку. «Попри зовнішні впливи і сучасні виклики, ідея правової держави є абсолютно природною для України. Звичаєве право, «Руська Правда», Литовські статути, Конституція Пилипа Орлика, універсали Центральної Ради заклали фундамент сучасної правової держави, яка має глибокі традиції і власну ідентичність», – наголосив Роман Євгенович.
Окрему увагу Роман Гладишевський звернув на те, що в умовах повномасштабної війни питання правової держави набуває особливого значення. «Українське суспільство щоденно обстоює не лише свою територіальну цілісність і державний суверенітет, але й фундаментальні цінності демократії, свободи та права. Сучасний український досвід свідчить, що правова держава – це не абстрактна теоретична конструкція, а необхідна складова національної єдності», – підкреслив Роман Гладишевський. На завершення Ректор висловив переконання, що конференція стане важливим простором для академічної дискусії, обміну ідеями та формування сучасного бачення правової держави в Україні, особливо з огляду на євроінтеграційні процеси й актуальні виклики, які постають перед українським суспільством.
З вітальним словом виступила також заступниця декана юридичного факультету Христина Моряк-Протопопова. Вона подякувала учасникам конференції за активну участь у науковому форумі, а також особливо відзначила присутність польських колег, які долучилися до заходу попри безпекові виклики та складнощі, пов’язані з поїздкою до України в умовах війни. «Нам надзвичайно приємно, що багато науковців з України і з-за кордону взяли участь у цій конференції. Особливо важливо, що наші польські колеги особисто приїхали до Львова, попри всі загрози й труднощі. Дякуємо вам за підтримку, адже ваша присутність сьогодні справді є для нас дуже важливою», – зазначила Христина Моряк-Протопопова. Вона також наголосила на вагомості тематики конференції та відзначила роботу організаційної команди, завдяки якій науковий захід об’єднав широке коло дослідників і став простором для змістовного академічного діалогу. «Ідея правової держави, безсумнівно, є надзвичайно важливою. Ми можемо пишатися рівнем цієї конференції. Бажаю всім учасникам дізнатися сьогодні щось нове для себе і плідно провести цей день», – підкреслила заступниця декана.
Після урочистого відкриття та вітальних слів розпочалася пленарна частина конференції, під час якої учасники зосередили увагу на історичних витоках і сучасному змісті ідеї правової держави, її розвитку в українській філософії права ХІХ–ХХ століть, політико-правовій думці української еміграції міжвоєнного періоду, римській правовій традиції, принципі верховенства права, міжнародному правопорядку, поділі влади, ролі громадянського суспільства та викликах, які постають перед правовою державою в умовах сучасної війни й європейської інтеграції України. Окрему увагу доповідачі приділили українській правничій традиції, зокрема значенню «Руської Правди», ідеям Богдана Кістяківського, Дмитра Каченовського та інших, а також ролі політико-правових учень у формуванні сучасного українського національного спротиву.
Після пленарного засідання робота конференції тривала у трьох політематичних секціях.
У межах першої секції учасники обговорили ідею правової держави в українській політико-правовій традиції та її сучасні прикладні виміри. Доповіді стосувалися Конституції України 1710 року як визначної пам’ятки української політико-правової думки, становлення муніципалізму, ідеї соборності в умовах безпекових викликів, історичного досвіду як джерела сучасного праворозуміння, принципу пропорційності, захисту приватного життя у практиці Європейського суду з прав людини, концепції спонтанного порядку Фрідріха Гаєка, реформи місцевого самоврядування, поглядів Лева Ребета, а також перспектив повоєнного розвитку України, біоетичних аспектів правової держави та її значення для демократичного ладу.
Друга секція мала виразний історико-правовий та міжнародний вимір. Учасники розглядали реалізацію ідеї правової держави у Західно-Українській Народній Республіці, професію присяжного перекладача в Польщі як правовій державі, засоби обмеження державної влади у політико-правовій думці, розвиток ідеї правової держави у Центрально-Східній Європі XII–XIII століть, правову культуру українського народу, юридичну освіту громадян, співвідношення правової держави й тоталітарних ідеологій, погляди Василя Панейка та Володимира Старосольського, старовинну ідею священності права, право народів на існування, а також європейську публічно-правову традицію.
Під час третьої секції учасники зосередилися на джерелах права, історичному досвіді державотворення та інституційних гарантіях правової держави. Серед тем доповідей були джерела маґдебурзького права, співвідношення національної та правової держави в українській політико-правовій думці, виклики українській державності в умовах повномасштабного вторгнення, закріплення ідеї правової держави в конституційних актах і проєктах доби Української революції 1917–1921 років, гарантування прав людини в європейській практиці захисту українських біженців, історико-правовий аналіз міфу щодо президентства Михайла Грушевського, роль судової влади у побудові правової держави, правова пам’ять, місцеве самоврядування, правове регулювання земельних відносин, адвокатське самоврядування, застосування польського кримінально-процесуального кодексу на західноукраїнських землях та становлення інституту захисту персональних даних в Україні і ЄС.
Завершилася конференція підбиттям підсумків і заключним словом професора Ігоря Бойка, який наголосив на важливості подальшого розвитку української та світової юридичної науки, осмислення історичного досвіду правотворення і поглиблення міжнародної академічної співпраці, особливо в умовах сучасних викликів, які постають перед Україною та європейською правовою спільнотою.
