25 лютого 2025 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Міжнародна наукова конференція «Три роки «триденної війни»: історична ретроспектива і сучасні виклики повномасштабної російсько-української війни (2022 – 2025 рр.)». Організаторами наукового форуму були ЛНУ ім. Івана Франка спільно з Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Модератором був завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, професор Олексій Сухий. До конференції доєдналися науковці, депутати, військові, волонтери та громадські діячі з трьох країн – України, Польщі та Швеції.
Захід розпочався з хвилини мовчання на знак вшанування пам’яті Героїв, які боронили нашу незалежність, та всіх тих, чиї життя забрала війна. Окрім того, учасники конференції делегували студентів Університету для покладання квітів до пам’ятної стели загиблим Захисникам і Захисницям, що на Марсовому полі у Львові.
Модератор заходу Олексій Сухий привітав усіх присутніх, відзначивши значний інтерес, який викликало наукове зібрання серед представників різних інституцій, після чого коротко розповів про програму та регламент конференції.
Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського університету, професор Володимир Качмар наголосив на важливості та актуальності проведення заходу і поділився спогадами про те, як Львівський університет зустрів початок повномасштабного вторгнення. Зокрема, Володимир Качмар розповів, що в ЛНУ ім. Івана Франка було утворено координаційний штаб для забезпечення діяльності Університету в умовах війни, волонтерські штаби в одному з гуртожитків та в Науковій бібліотеці. «І зараз Університет багато робить для допомоги військовим. Кожен студент і кожен викладач – це волонтер. Наші студенти організовують цікаві заходи і збирають великі кошти, щоб допомогти своїм друзям і близьким. Університет, як і наша держава, живе і буде жити. І ми будемо жити у вільній унітарній європейській державі!», – зазначив Володимир Качмар.
Після вітальних слів учасники конференції перейшли до доповідей. Першим виступив завідувач кафедри соціології Львівського університету, професор Юрій Пачковський, який представив присутнім результати дослідження на тему «Соціальна стійкість українського суспільства: перед обличчям системних викликів війни», яке було проведено спільно з Кшиштофом Рейманом (Жешувська політехніка ім. Ігнатія Лукасевича, Польща) та Олексієм Сухим (ЛНУ ім. Івана Франка). Юрій Пачковський у своїй доповіді наголосив на важливих аспектах, пов’язаних з проблемою, що набуває значення в соціальних науках і відкриває шлях до нового історичного осмислення тих подій, свідками яких ми є. «Війна без перебільшення змінила обличчя сучасного світу, і останні події показують, що світ знову опинився на своєрідному роздоріжжі – ціннісному, аксіологічному, цивілізаційному. Це є дисонансом на фоні тієї величної боротьби, яку веде український народ. Сучасний світ входить в епоху полікризи, коли нові кризові явища накладаються на старі і це породжує такий новий стан речей. При цьому постають нові загрози національній та міжнародній безпеці, світ входить в епоху нової турбулентності, яка не дає йому розвиватись у зрівноваженому стані», – зауважив доповідач, після чого детально проаналізував проблему соціальної стійкості та вплив на неї тих криз, із якими зараз зіткнулись українці, – економічної, міграційної, демографічної та соціально-психологічної.
Наступним доповідачем був декан історичного факультету, професор Руслан Сіромський, який висвітлив тему «Війна проти України в російських шкільних підручниках з історії». Він детально проаналізував те, за яким принципом і з якими особливостями укладено теперішні шкільні підручники з історії, які з 1 вересня 2023 року впроваджено в усіх школах росії та на окупованих територіях. При цьому доповідач наголосив, наскільки великим є вплив шкільного підручника на свідомість молодого покоління, яке приречене сприймати важливі події у викривленому світлі, піддаючись брехні та пропаганді. «Ворога потрібно добре знати, тому нам важливо розуміти, що вкладають в мізки дітей в росії та на окупованих територіях», – сказав Руслан Сіромський.
Надалі з доповіддю на тему «Контрастні реакції: політика і суспільство Швеції під час війни з Україною в 2014 і 2022 роках» виступив Карл-Мікаель Теґлунд (Університет Мелардален, Швеція). Він розповів про те, як стереотипи, упередження і вибір наративів відображає політичні та суспільні зміни, і як мас-медіа віддзеркалює сучасний стан політики в тій чи іншій країні. Проаналізувавши різні типи статей, інтерв’ю та інші тексти з 11 медіа-ресурсів, Карл-Мікаель Теґлунд дійшов висновку про те, що наративи в медіа суттєво змінилися, якщо порівнювати згадки про війну в Україні у 2014 і 2022 роках. «Якщо в 2014 році одними із найбільших фокусів у медіа були прагнення України до вступу в ЄС та Євромайдан, реакція ЄС на події в Україні, та при цьому спостерігалося підкреслено нейтральне ставлення шведського суспільства, а українських волонтерів часом називали екстремістами, що сповідують неонацистську ідеологію, у 2022 наратив помітно змінився. Тепер війну описують як пряме вторгнення росії, при цьому підкреслено, що Швеція підтримує Україну і надає їй допомогу», – сказав доповідач.
Інші виступи стосувалися історичних, соціальних, економічних та політичних аспектів російсько-українського протистояння в ретроспективі та в сучасному вимірі. Завершилась конференція плідною дискусією, що дозволила виокремити особливо актуальні аспекти та нагальні проблеми, пов’язані з повномасштабним вторгненням, та окреслити подальші плани, прогнози та потенційні виклики.
