В Університеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Жінка і війна: історичні контексти та сучасні виклики»

2 березня 2026 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Міжнародна наукова конференція, присвячена ролі жінки у війні та її участі у сучасній боротьбі за українську незалежність. Співорганізаторами заходу є ЛНУ ім. Івана Франка, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Педагогічний університет ім. Комісії національної освіти у Кракові та громадська організація «Посестра».

На відкритті наукової події присутніх привітав Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Упродовж століть історію України формували громади, здатні до самоорганізації навіть у періоди бездержавності, кривавих воєн і гніту, завданого тоталітарними режимами. Участь українських жінок у національному спротиві була особливою. Жіноцтво ставало джерелом стійкості, розвиваючи осередки просвітництва, відповідаючи за збереження мови та культури, плекаючи національну ідентичність. Щоденною працею жінки та дівчата поряд із родинними обов’язками творили простір духовної самооборони українства. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни ця історична лінія відлунює на повну силу. Українські жінки є опорою суспільства і в тилу, і на фронті – як воїтельки. Їхня діяльність є продовженням високої місії, яка протягом століть допомагала українському народові вистояти», – зауважив Роман Гладишевський.

Далі до учасників конференції звернулася заступниця Голови Верховної Ради України, народна депутатка Олена Кондратюк. «Зараз Україна переживає чи не найскладніше випробування за період незалежності і найбільшу гуманітарну катастрофу на своїх теренах з часів Другої світової війни. Російська агресія поставила перед нашою державою чимало викликів – безпекових, економічних, соціальних, гуманітарних. І гідно відповісти на них не можливо без залучення потенціалу жінок. Без системного включення жіноцтва у процеси ухвалення рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях повоєнне відновлення України буде неповним», – підкреслила Олена Кондратюк. Вона зазначила, що нині Парламент працює над удосконаленням законодавства у сфері недискримінації та забезпечення гендерної рівності в умовах війни, зокрема розробляє стратегії підтримки жіночого підприємництва, механізми соціального захисту та подолання гендерного розриву в оплаті праці.

До слова також запросили заступницю голови Львівської міської ради з гуманітарних питань Ірину Кулинич. Спікерка поділилася історіями українських матерів, дружин та доньок, що є свідченнями стійкості, попри випробування та втрати, які у їхні життя принесла війна.

Декан історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, професор Руслан Сіромський у своїй промові наголосив на зміні статусу жінки у воєнному сьогоденні. За його словами, дослідження цього феномену дає змогу глибше осмислити історичний досвід людства через жіночий погляд – крізь турботу, любов, відповідальність і, на превеликий жаль, втрати.

Модерував пленарне засідання завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Олексій Сухий. Розпочала наукову частину заходу Олена Кондратюк, презентувавши доповідь «Сила, стійкість, сміливість: українські жінки під час війни».

Надалі у межах конференції науковці та практики охопили широкий спектр тем. Зокрема зосередилися на соціально-політичному та культурному вимірах жіночого досвіду в умовах збройних конфліктів. Йшлося про трансформацію традиційних гендерних ролей у воєнний час, коли жінка дедалі частіше перебуває у образі не лише берегині, а й військовослужбовиці, волонтерки, операторки дронів, медикині на передовій, державної управліниці та лідерки громадських ініціатив.

Проводячи паралелі між минулим і сьогоденням, доповідачі звернулися до образів жінок-воїнів Армії УНР, а також до відображення жіночих постатей у фольклорній спадщині Українських січових стрільців. Крім того, учасники конференції проаналізували особливості репрезентації жінки у сучасних медіа в контексті повномасштабного вторгнення, а також дискутували про те, чи має війна жіноче обличчя. У центрі обговорення були й повсякденні практики реадаптації жінок в умовах збройного конфлікту. Окреме місце у програмі посіли дослідження, присвячені проблематиці насильства як знаряддя війни, зокрема аналізу сексуальних злочинів військових рф на території України у 2014–2025 роках та їхнього висвітлення у міжнародних виданнях.

Додамо, що у рамках візиту Олена Кондратюк оглянула виставку-реквієм «Жінка і війна», яку відкрили у холі Університету 24 лютого до четвертих роковин повномасштабного вторгнення. Цей проєкт створили, аби вшанувати пам’ять військовослужбовиць, бойових медикинь та волонтерок, які загинули за Україну.

Світлини: Ярини Пришляк Більше фото