15 травня 2021 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання ХХХII Наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Зважаючи на карантинні обмеження, засідання проходило у змішаному форматі з трансляцією на платформі Zoom.
Відкрив засідання голова Наукового товариства ім. Шевченка в Україні, академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Роман Кушнір, який зазначив, що зустрічі членів НТШ у Львівському університеті вже є доброю традицією. Роман Михайлович наголосив на тому, що щорічно ряди членів Наукового товариства ім. Шевченка поповнюють нові активні учасники, водночас чимало видатних вчених та громадських лідерів упродовж останнього року відійшли у Вічність. Учасники заходу вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Роман Кушнір також привітав усіх з Днем науки в Україні, який традиційно відзначають у третю суботу травня, підкресливши, що сьогоднішнє засідання приурочене до професійного свята науковців. Голова НТШ констатував, що зараз функціонує 17 осередків товариства, працює 37 комісій з різних наукових галузей. Ознайомивши присутніх з порядком денним засідання, Роман Михайлович передав слово колегам для виголошення наукових доповідей.
Український літературознавець, старший науковий співробітник НАН України, кандидат філологічних наук Сергій Гальченко представив доповідь «Другий Кобзар Тараса Шевченка. Нереалізована мрія поета». Сергій Анастасійович, який понад 20 років досліджень присвятив шевченкознавству, у своєму виступі відзначив, що 22 травня 2021 року минає 160 років з часу перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Розповідаючи про другий Кобзар Шевченка, Сергій Гальченко наголосив, що «основна мета цього видання – випустити у світ не лише факсиміле рукописів, але й подати розшифрування авторського тексту за тогочасним, ще не унормованим правописом, а паралельно помістити адаптований канонічний текст за останнім академічним виданням».
Старший науковий співробітник Інституту історії України Національної Академії Наук України, кандидат історичних наук Володимир Головко презентував доповідь «30-річчя незалежності та тінь орлів: Україна і американо-російські відносини». До обговорення його дослідження долучився доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, голова Черкаського осередку НТШ Віталій Масненко.
У перерві між доповідями голова НТШ Роман Кушнір також привітав дирекцію та колектив Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка, яка цьогоріч відзначає 250-річчя від часу заснування.
Надалі перед присутніми виступила докторка мистецтвознавства, професорка кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка Ірина Довгалюк. Її наукова доповідь «Життєвими та науково-творчими стежками академіка Філарета Колесси» була приурочена до 150-річчя від дня народження видатного українського фольклориста. Доповідачка презентувала колегам ґрунтовне дослідження, яке розкрило непересічну постать Філарета Колесси як етнографа, літературознавця, музикознавця і композитора.
Ще один ювілей став передумовою наукової доповіді, виголошеної на пленарному засіданні НТШ, а саме – 150-річчя від дня народження українського етнографа, фольклориста, мовознавця та громадського діяча Володимира Гнатюка. Доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського університету Михайло Глушко присвятив свій виступ етнографічно-фольклористичній діяльності Володимира Гнатюка. У доповіді професора йшлося про життєвий шлях і професійне становлення українського етнографа, його членство в НТШ та здобутки у науковій і видавничій справі.
З доповіддю «Україна в Антарктиці: 25 років заснування антарктичної станції «Академік Вернадський»» перед колегами виступив доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Валентин Максимчук. Доповідач, який до слова тричі був учасником експедицій, розповів учасникам зібрання про історію розбудови станції, проведення фундаментальних та прикладних досліджень в Антарцтиці, дослідження під час морських експедицій. Окрему увагу доповідач присвятив участі Львівських установ НАН України та МОН України у виконанні Державної програми антарктичних досліджень. Вчений переконаний, що «участь у проведенні досліджень в Антарцтиці має не лише наукове, а й політичне та стратегічне значення».
Після виголошення наукових доповідей і короткої перерви голова НТШ Роман Кушнір підсумував роботу комісій та осередків Наукового товариства ім. Шевченка в Україні упродовж карантинного періоду. Роман Михайлович, зокрема, розповів про те, що 8 грудня 2020 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Національною Академією Наук України та Науковим товариством імені Шевченка в Україні, яким закріплено та визначено пріоритетні напрями співробітництва. Роман Кушнір також представив колегам звітну інформацію щодо організаційної, освітньо-наукової та фінансової діяльності товариства.
Заступник голови НТШ з науково-організаційних і фінансових питань, доктор історичних наук, професор Степан Гелей поінформував колег про заходи з нагоди відзначення 150-річчя НТШ, яке припадає на 2023 рік. «Наукове товариство імені Шевченка – особлива інституція, яка завжди була і залишається науково-ідеологічною базою творення нашої держави. Тому ми повинні дуже відповідально поставитися до відзначення 150-річного ювілею НТШ через 2 роки», – зазначив Степан Гелей. Професор також ознайомив колег з інформацією щодо підготовки ювілейного збірника «Наукове товариство імені Шевченка: 150 років праці на ниві національної науки» та проєкту пам’ятника до 150-річчя НТШ.
Завершилося засідання загальним обговоренням, у якому взяли участь заступник голови НТШ з наукових питань, завідувач кафедри економічної і соціальної географії Львівського університету, доктор географічних наук, професор Олег Шаблій, голова Черкаського осередку НТШ, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Віталій Масненко, завідувач кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського університету, доктор філологічних наук, професор Василь Івашків, проректор з наукової роботи Львівської національної академії мистецтв, кандидат мистецтвознавства, професор Роман Яців, докторка філологічних наук, професорка Варшавського університету Валентина Соболь, доктор філологічних наук, доцент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Тарас Шмігер, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Михайло Чорнопиский.
Підсумовуючи, голова НТШ Роман Кушнір подякував Ректорові Львівського національного університету імені Івана Франка, професорові Володимиру Мельнику, проректорові з наукової роботи, професорові Роману Гладишевському та усім, хто долучився до організації та проведення сьогоднішнього засідання.
