Про те, як Україна та світ реагують на результати саміту НАТО, що проходив 8-9 липня у Варшаві, йшлося під час засіданні круглого столу «Варшавський саміт НАТО 2016: перший день після», що відбувся 11 липня 2016 року на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.
Результати засідання комісії Україна-НАТО, нові шляхи зміцнення колективної оборони, удосконалення кібербезпеки, цивільної оборони і здатності захищатись від атаки балістичних ракет, пакет допомоги Україні на сектор безпеки та оборони, партнерство з НАТО в сфері розвитку стратегічних комунікацій – ці та інші питання стали предметом обговорення в колі експертів Центру міжнародної безпеки та партнерства ЛНУ ім. Івана Франка.
«У глобальній стратегії та філософській концепції Альянсу спостерігається серйозна зміна. Якщо після закінчення «холодної війни» в основі цієї стратегії були партнерські відносини з іншими країнами, то зараз на зміну цьому приходять відносини, побудовані на стримуванні Росії, і підтримці безпеки», – аналізуючи оцінки закордонних експертів щодо результатів саміту, зауважив декан факультету міжнародних відносин, Надзвичайний і Повноважний Посол, професор Маркіян Мальський.
За його словами, позиція НАТО у цьому питанні двояка і полягає в пошуку діалогу з Росією «не як з партнером, але і не як з ворогом». Водночас НАТО продовжує політику «відкритих дверей», застосовуючи при цьому «стратегію терпіння», тобто виваженого вдумливого підходу до тих викликів, які сьогодні постали перед світовим співтовариством.
«Американські експерти вважають, що Росія і Путін дали НАТО друге дихання. Після «холодної війни» Альянс втратив образ ворога. Варшавський саміт продемонстрував єдність НАТО, що він цементується. Навіть вихід Великої Британії з ЄС не похитнув монолітності Альянсу. Як інституція, яка гарантує міжнародну безпеку, НАТО – це, мабуть, єдиний ефектний безпековий інструмент», – зазначив дипломат.
Маркіян Мальський вважає, після саміту НАТО все ж деякі питання залишились без відповіді, серед них, зокрема, чи може Україна стати членом НАТО в найближчій перспективі? «Однак під час саміту українська сторона питання членства України в Альянсі не піднімала», – додав Маркіян Зіновійович.
За словами декана факультету міжнародних відносин, твердо декларуючи свою позицію щодо підтримки України, учасники Варшавського саміту, однак, уникали теми про надання нашій державі летальної зброї.
На думку дипломата, головний висновок саміту полягає в тому, що НАТО знову показало, що Україна сама має вирішувати свої внутрішні проблеми. У тексті Варшавської декларації, прийнятої за підсумками саміту НАТО, також ідеться про те, що РФ повинна виконувати Мінські угоди та не провокувати конфлікту на Донбасі. Окрім того, країни НАТО затвердили новий комплексний пакет допомоги Україні.
На переконання експерта з питань міжнародного права, професора Михайла Микієвича, той факт, що під час саміту не йшлося про членство України в НАТО, варто розглядати з позитивного боку. За його словами, важливим є і те, що світові лідери на найвищому рівні задекларували підтримку України, що нашій дипломатії вдалось поставити українське питання на порядок денний саміту.
Долучився до обговорення нових викликів та загроз, пов’язаних із діяльністю Альянсу й доцент кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби Роман Вовк, який звернув увагу присутніх на важливості акценту НАТО на новітніх викликах і загрозах, як-от: міжнародний тероризм, кіберзлочинність, гібридні загрози. Звідси необхідним видається розширення у перспективі співпраці з Альянсом, а особливо в рамках реалізації Комплексного пакету допомоги, затвердженого на саміті у Варшаві.
Доцент кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби Олександр Кучик стверджує, що Північноатлантичний альянс показав усій світовій спільноті, що залишається чи не єдиною безпековою структурою, яка розглядає питання, що стосуються не лише членів НАТО. Олександр Кучик також додав, що предметом обговорення учасників Варшавського саміту були й питання розроблення стратегії з метою протидії гібридним загрозам.
«До ефективних кроків у відповідь гібридним загрозам слід віднести розміщення на ротаційній основі в країнах Балтії та Польщі батальйонів сил швидкого розгортання НАТО з числа військовослужбовців Великобританії, США, Канади та Німеччини, що посилить «зацікавленість у вибудовування безпеки», – сказав експерт.
Говорячи про український вимір рішень саміту, він наголосив на важливості активізації співробітництва в рамках створених Альянсом трастових фондів та їхньої діяльності у сфері модернізації української армії та оборонного сектору нашої держави.
Водночас, за словами асистента кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби Оксани Шамборовської, відкритим і надважливим залишається питання: що буде після цієї зустрічі? Чи почнуться нові військові дії в на сході України?
«Україна – геополітично важливий форпост», – вважає експерт, додаючи, що перспектива вступу України до НАТО також залежатиме і від того, наскільки ефективно вона зможе освоїти фінансову допомогу Альянсу. «Світ відкритий для нас. Таких шансів Україна не мала давно. Питання в тому, чи використаємо ми цей шанс», – зазначила Оксана Шамборовська.
«Росія зайняла вичікувальну позицію і, можливо, навіть свідомо відтягувала Раду «Росія-НАТО» на період після саміту, щоб мати певну перевагу в переговорному процесі. Що кидається в очі, коли подивитися на російський інформаційний простір, – це відсутність наслідкових зв’язків, коли посилення НАТО сприймається як виклик, а не як реакція на агресію. Повернення до риторики «холодної війни» з прямим вказанням, що «холодна війна» повертається, що НАТО – це агресивний блок, який не потрібний у сучасному світі, що НАТО підмінює реальні загрози вигаданою російською агресією на сході України», – підкреслив доцент кафедри міжнародних економічних відносин Ігор Іжнін. На думку експерта, Росія намагається спеціально скерувати НАТО на південь, на боротьбу з ісламським тероризмом, де вона може виступити як партнер Альянсу.
