2 лютого 2023 року відбулося засідання Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка. На порядок денний засідання винесли низку питань, пов’язаних із організацією роботи Університету у 2023 році.
Засідання розпочалося із вручення працівникам Університету дипломів доктора та кандидата наук, старшого дослідника, атестатів професора і доцента. Вітаючи науковців з високими досягненнями, Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник зазначив, що фахова освітня й наукова діяльність вчених Львівського університету є нашою відповіддю на виклики сьогодення: «Наші науковці укріплюють фронт науки й освіти, тож висловлюю їм, а також їхнім науковим керівникам і консультантам вдячність за відповідальну роботу, незважаючи на складнощі, пов’язані із війною».
Одним із ключових у порядку денному було питання про підсумки роботи Університету у 2022 році і пріоритетні завдання на 2023 рік, які презентували проректори Львівського університету.
Перший проректор Університету Андрій Гукалюк зосередив увагу колег на основних досягненнях ЛНУ ім. Івана Франка, пов’язаних зі вступною кампанією, освітнім процесом, ліцензуванням та акредитацією, які відбувалися в умовах воєнного стану. Андрій Федорович, зокрема, зазначив, що загальна кількість поданих до Університету заяв становить 37 465, водночас до Університету зараховано 8 120 осіб, що на 4% більше у порівнянні з даними 2021 року. Перший проректор додав, що в рамках вступної кампанії 3 315 осіб зараховано та переведено на бюджет. Упродовж 2022 року акредитовано 34 освітні програми, а в 2023 році заплановано акредитацію ще 40.
Андрій Гукалюк також виокремив те, що у 2022 році започатковано нову програму підвищення кваліфікації «Успішна акредитація: актуальні проблеми і шляхи вирішення» та проведено тренінги щодо основних процедур акредитації освітніх програм для гарантів. Досягнення було й те, що з урахуванням введеного воєнного стану вдалося організувати освітній процес у змішаному форматі, а заліково-екзаменаційну сесію – в аудиторному та змішаному форматах.
Серед пріоритетів – оновлення та збільшення кількості освітніх програм з вирішальною роллю роботодавців з елементами дуальної освіти, формування та впроваджування актуальних освітніх програм зі залученням стейкхолдерів та з урахуванням потреб ринку праці, проведення серії навчальних семінарів для відповідальних працівників та викладачів факультетів щодо роботи із системою «Деканат» та Особистим кабінетом, формування бази даних студентів, які знаходяться на академічній мобільності, а також підготовка до вступної кампанії 2023 року.
Ключові здобутки у науковій роботі представив проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. За словами проректора, наукові дослідження сьогодні стосуються нагальних завдань воєнного стану і викликів, які постали перед нами. Відтак, Університет розробляє технології виготовлення матеріалів подвійного призначення, працює над відновленням біосистем, закріпленням енергетичної безпеки та налагодженням суспільних взаємодій.
У виступі Романа Євгеновича йшлося, зокрема, про кадровий потенціал Університету, підготовку наукових кадрів, публікаційну активність учених, а також наукову роботу студентів. Окрім того, Роман Євгенович розповів, про систему електронних наукових звітів та фінансування наукових досліджень. Проректор наголосив і на тому, що у 2022 році активною була діяльність молодих науковців Львівського університету, які здобули 4 премії Президента України для молодих вчених та 10 стипендій Кабінету Міністрів України для молодих вчених.
Окрему увагу проректор зосередив на діяльності Наукового парку Львівського університету, якому упродовж чотирьох місяців 2022 року вдалося налагодити виробництво електрохімічного обладнання, розробити сертифіковані курси і програми інноваційної освіти для бізнесу та розпочати діяльність Центру сертифікації знань з англійської мови (Oxford Placement Test).
Серед планів на 2023 рік Роман Євгенович виокремив продовження створення спеціалізованих вчених рад для присудження наукового ступеня доктора наук, завершення реєстрації вчених у базах даних ResearcherID, ORCID, Scopus, збільшення частки ґрантового фінансування для провадження діяльності музеїв, інститутів, центрів, стаціонарів Університету, розроблення детального плану підготовки докторів наук і докторів філософії через докторантуру та аспірантуру, запровадження для аспірантів електронних систем навчання та контролю.
У виступі проректора з науково-педагогічної роботи та інформатизації Віталія Кухарського йшлося про найважливіші досягнення у ІТ-інфраструктурі та інформаційній системі управління Університетом. Віталій Михайлович представив інформацію про електронне навчання, профорієнтаційні і промоційні заходи, фандрейзинг та співпрацю з бізнесом.
Так, за словами проректора, упродовж звітного періоду реалізовано важливі інфраструктурні проєкти, зокрема, підключено альтернативні резервні канали інтернету на базі Starlink, здійснено під’єднання чотирьох корпусів колишнього Університету банківської справи, запроваджено IP-телефонію, у частині приєднаних корпусів проведено дротову та бездротову Wi-Fi-мережу у СОТ «Карпати».
Віталій Михайлович також додав, що упродовж 2022 року вдалося відремонтувати, обладнати, відкрити чи підготувати до відкриття низку лабораторій, серед яких – Лабораторія інтернету речей, Лабораторія технологій штучного інтелекту, Лабораторія цифрової дипломатії, Лабораторія кібербезпеки, Лабораторія сенсорної та діагностичної електроніки, а також Лабораторія квантових комп’ютерів.
За словами Віталія Кухарського, у 2023 році заплановано реалізацію низки нововведень у системах «Деканат», «Комплексні Бюджетні Системи (КБС)», «MS Office 365». Окрім того, серед пріоритетів – проведення зимової школи «Інженерія даних та Кібербезпека», Міжнародної літньої школи «Технології штучного інтелекту 2023», підготовка профорієнтаційних та освітніх програм для youtube-каналу Університету. Заплановано також ребрендинг сторінок підрозділів головної вебсторінки Університету.
Про основні підсумки роботи в гуманітарній та соціальній сферах у 2022 році та пріоритетні завдання на 2023 рік розповів проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. У його доповіді йшлося, зокрема, про те, що у 2022 році створено Культурно-освітній центр «Будинок вчених» та відкрито оновлену експозицію Археологічного музею Львівського університету. Володимир Михайлович розповів також про діяльність творчих колективів Університету в умовах війни, спортивні перемоги студентів і працівників Університету та їхню волонтерську діяльність.
Особливу увагу проректор приділив соціальній роботі в умовах воєнного стану. Так, відповідно до виступу, до грудня 2022 року в Університеті тривала вакцинальна кампанія, а також вдалося організувати літнє оздоровлення працівників та студентів Університету у Спортивно-оздоровчому таборі «Карпати». Окрім того, для працівників і студентів Університету провели тренінги із надання першої домедичної допомоги, вебінар «Безпека освітнього процесу в умовах воєнного стану», а студентам-першокурсникам розповіли про правила поведінки у випадках, коли звучить сигнал «Повітряна тривога».
Окрему увагу Володимир Качмар зосередив за питанні підтримки мобілізованих працівників університету та їхніх родин, як одного з пріоритетів діяльності Центру соціального розвитку та громадських ініціатив. Володимир Михайлович зазначив, що у 2022 році підписано Угоду про взаємодію та співпрацю між Львівським університетом та Міністерством у справах ветеранів України. У рамках цієї співпраці у 2023 році заплановано створення Центру ветеранського розвитку на базі Університету. Серед пріоритетних завдань проректор також виокремив облаштування авдиторії імені Героя України Богдана Сольчаника, створення «Центру туризму та гостинності», реорганізацію Спортивного клубу Університету та відкриття в Університеті ще трьох пунктів незламності.
Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Сергій Різник поділився з колегами інформацією про підсумки міжнародної діяльності Університету. Зокрема, Сергій Васильович констатував, що з початку війни з російською федерацією розпочато і продовжується ведення комунікації з іноземними ЗВО задля консолідованої підтримки України світовою академічною спільнотою, а власне з ініціативи Львівського університету закрито понад 20 центрів «руского міра». Особливу увагу проректор завернув на те, що минулоріч Львівський університет приєднався до Альянсів EC2U, Across, а також став частиною кластеру Східного партнерства.
Сергій Різник також представив колегам інформацію про результати реалізації міжнародних проєктів, серед яких проєкт з Варшавським університетом у рамках програми NAWA, проєкт «Навчальний міст Хемніц – Львів», проєкт із Бірмінгемським університетом в рамках програми UUKi Twinning Funding, спільний проєкт з Шефілдським університетом та ін. У виступі проректора йшлося також про академічну мобільність Erasmus+.
За словами Сергія Різника, у 2023 році заплановано реалізацію проєкту «Україна в європейському освітньому просторі: мова, історія, культура» та пошук нових партнерів у ЄС, Великобританії, США та інших розвинутих країнах з метою подальшої співпраці у сфері україністики. Окрім того, серед пріоритетів збільшення кількості учасників програми академічної мобільності Erasmus+ та якісний супровід на різних стадіях мобільності.
Проректор з навчально-виробничої та адміністративно-господарської роботи Василь Курляк представив колегам інформацію про ключові досягнення Університету у господарській діяльності. Василь Юрійович розповів, зокрема, про те, що для забезпечення навчального процесу в умовах воєнного стану, виконано ремонт підвальних приміщень з пристосуванням їх під найпростіші укриття у навчальних корпусах та гуртожитках Університету.
Проректор ознайомив колег з інформацією щодо виконання поточних та аварійних ремонтів у навчальних корпусах Університету. У виступі Василя Юрійовича йшлося також про те, що завершено І етап будівництву студентського гуртожитку на вул. Пасічній,62, зокрема, зведено будівлю, влаштовано дах та встановлено вікна і двері, підведено зовнішні мережі. Окрім того, Василь Курляк представив колегам план виконання ремонтних робіт на 2023 рік.
Підсумовуючи виступи колег, Ректор Університету Володимир Мельник наголосив на важливості кожного із напрямів роботи Університету, підкресливши, що Університет має бути універсальною структурою для реалізації можливостей усіх учасників освітнього процесу, у тому числі для розвитку студента і вдосконалення викладача.
Упродовж засідання Вчена рада Університету також затвердила Положення про порядок замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка у Львівському національному університеті імені Івана Франка, внесла зміни до Положення про порядок переведення студентів на місця державного замовлення, затвердила Положення про Навчально-тренінговий центр фінансового бізнесу, банківських технологій та страхування.
Відповідно до порядку денного члени Вченої ради затвердили загальний ліміт стипендіатів для магістрів першого року навчання. Так, згідно з рішенням Вченої ради у відсотковому співвідношенні цей ліміт становитиме 40%, а ліміт стипендіатів-відмінників – 1% відповідно.
Під час засідання Вчена рада також створила комісію для підготовки звіту про навчально-виховну та наукову роботу на механіко-математичному факультеті, підтримала питання про створення разових спеціалізованих вчених рад, затвердження і уточнення тем дисертацій, внесення змін до складу редакційної колегії видання «Вісник Львівського Університету. Серія Юридична». Традиційно Вчена рада також рекомендувала до друку наукові видання.
На завершення проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації Віталій Кухарський представив колегам інформацію про інформаційну систему управління Університетом, а проректор з навчально-виробничої та адміністративно-господарської роботи Василь Курляк розповів про програму енергозбереження в Університеті.
