29 вересня 2023 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулась ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-психологічні аспекти духовності у науковій, педагогічній та управлінській діяльності». Цьогоріч наукове зібрання присвятили ювілею декана філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, професорки Людмили Рижак.
Організатори конференції – кафедра теорії та історії політичної науки ЛНУ ім. Івана Франка, Відділ кар’єрного розвитку та співпраці з бізнесом, Наукове товариство імені Шевченка (Львів), Західний науковий центр НАН і МОН України (Львів), Інститут соціогуманітарних проблем людини у співпраці з Інститутом психології імені Г. С. Костюка НАПН України (Київ), Львівською регіональною бізнес-платформою, Центром цифрового підприємництва та інноваційного менеджменту, Львівським обласним відділенням Всеукраїнської громадської організації, Товариством психологів України, Приватним університетом Вебстера (Відень, Австрія), Державним університет Іллі (Тбілісі, Грузія), Школою мистецтв і наук, Інститутом психології імені Дмитра Узнадзе (Тбілісі, Грузія), Вюрцбурзьким університетом Юліуса Максиміліана (Німеччина), Державною вищою техніко-економічною школою імені Броніслава Маркевича у Ярославі (Польща), Жешівським університетом (Польща), Краківським економічним університетом (Польща), Університетом Яна Вижиковського (Полковіце, Польща), факультетом філософії університету в Бухаресті (Румунія) та Університетом Константина Філософа в Нітрі (Словаччина).
Відкрила науковий захід заступниця декана філософського факультету з наукової роботи, професорка кафедри теорії та історії політичної науки Наталія Жигайло, яка зазначила, що сьогоднішня конференція присвячена не лише актуальним питанням сучасності, а й ювілею прекрасної особистості, відомої науковиці, знаної професорки, лідерки та організаторки, декана філософського факультету Людмили Рижак.
Після спільного виконання Державного Гімну України, слова вітання Людмилі Віталіївні та усім учасникам заходу адресував представник профспілкової організації працівників Університету, професор Володимир Бурак. «Дякуємо Вам за організацію чудової конференції. І у сфері права, й у будь-якій іншій діяльності ми забуваємо дуже важливий момент – будь-яка діяльність має бути моральною, відповідати нормам моралі і не повинна порушувати права інших. І власне філософія покликана ці питання обгрунтувати і допомогти державним інституціям їх впроваджувати. Тема конференції є надзвичайно актуальною, а тим паче, вона присвячена такій гарні події», – зазначив Володимир Ярославович.
Учасників засідання привітав і Перший проректор Університету Андрій Гукалюк. «Ця конференція вже є знаною для багатьох науковців і про її важливість свідчить кількість іноземних партнерів серед організаторів. Дуже добре, що такий захід у нашому Університеті є традиційним і він присвячений актуальним проблемам сьогодення, – зазначив Андрій Федорович, побажавши учасникам конференції нових знань і плідних дискусій.
Від імені Вченої ради філософського факультету Людмилу Рижак привітали завідувач кафедри теорії та історії політичної науки Геннадій Шипунов та професорка Наталія Жигайло, які подарували ювілярці теплі слова вітання й майстерні поетичні рядки. До вітань долучилися також польські колеги-освітяни, які за допомогою дистанційного зв’язку побажали учасникам конференції успішної роботи.
Надалі професорка Людмила Рижак презентувала колегам наукову доповідь на тему «Сталий розвиток людства: гуманістична стратегія гідного життя». Людмила Віталіївна констатувала, що стратегія сталого розвитку дає якісну характеристику перспектив розвитку людства, проте вона не опирається на кількісні параметри: «Революційний крок в цьому напрямку зробила глобалістика. Вона вперше в оцінку сталого розвитку включила кількісні критерії допустимого навантаження на довкілля і допустиму соціально-економічну дисгармонію: індекс сталого розвитку та індекс соціально-економічної дисгармонії. Завдяки міжнародним дискусіям людство увійшло у ХХІ ст. з усвідомленням, що найбільш значущою вартістю є не просто життя як виживання, а гідне Людини життя».
Людмила Рижак наголосила, що сьогодні найбільшою загрозою і головним терористом є путінська росія, яка не лише окупувала окремі території України, знищує інфраструктуру та цивільне населення, а й загрожує ядерною зброєю всьому світу.
«Сучасні соціальні практики не гарантують безпечного та збалансованого розвитку. Тож стратегія сталого розвитку вимагає від кожної людини й людства відповідальності не лише за стан довкілля, а й життя нинішніх і прийдешніх поколінь. Одначе визнання відповідальності як буттєвої характеристики людини і людства у високотехнологічній цивілізації ризиків, не гарантує її дієвості, – зазначила доповідачка. – Відповідальність за майбутнє – це передовсім відповідальність за гідне життя людини в умовах техногенної цивілізації. Головним імперативом нової етики є вимога забезпечити існування людей і в майбутньому. Проте ця вимога зовсім не означає, що людство має нігілістично ставитися до наявного буття. Сьогодення не повинно бути засобом для майбутнього, воно має власну цінність. Нова етика вимагає від нас обов‘язку збереження набутого. Разом з тим, нинішні покоління відповідальні як за своє життя, так і за те, щоб майбутні покоління взагалі могли жити».
Професорка Людмила Рижак також висловила переконання, що війна відтермінувала досягнення цілей сталого розвитку не лише в Україні, а в цілому світі, але не прагнення гідного життя: «Гідне життя – це життя вільних людей, свободу та права яких гарантує демократична держава. В європейському вимірі гідне життя людини подвійно відповідальне: з одного боку, перед власним унікальним покликанням, а з іншого, – перед спільнотою, всередині якої здійснюється покликання».
ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-психологічні аспекти духовності у науковій, педагогічній та управлінській діяльності» охоплює низку важливих й актуальних проблем сучасності. Зокрема, під час роботи конференції учасники обговорили питання філософії сталого розвитку людства, питання еко-загроз та еко-майбутнього людства в контексті цивілізаційного поступу, філософсько-політологічні аспекти соціального капіталу та його трансформації, проблеми психотерапії в умовах війни та психологію перемоги, а також актуальні питання сучасної культури.
Додамо, що конференція передбачає професійну програму стажування 60 годин (2 кредити ECTS). Завантажити програму конференції, збірник тез, а також сертифікати можна за відповідними посиланнями.
