21-22 травня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася ІІ Науково-практична конференція з міжнародною участю «Невидима травма: національна практика та міжнародний досвід відновлення». Організаторами були, зокрема, кафедра спеціальної освіти факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка та ГО «Український центр психології безпеки».
Мета конференції – вироблення методологічних стратегій і комплексних лікувально-відновлювальних підходів, налагодження та практичне поглиблення співпраці між науковцями й фахівцями-практиками, які безпосередньо займаються дослідженням наслідків колективних і черепно-мозкових травм, вивченням становища осіб, вимушено переміщених унаслідок війни, питань їхньої правової легітимності в міжнародному дискурсі, а також діагностикою та лікуванням нейротравм, зокрема акубаротравм.
Тематика конференції є надзвичайно актуальною для сучасної України, яка живе в умовах війни, психологічних і соціальних викликів. Сама ідея конференції виникла вкінці 2024 року як намір більш глибокого обговорення природи акубаротравми (вид черепно-мозкової травми) і процесу підготовки психологів-практиків та клінічних логопедів до роботи з її наслідками. В ході підготовки науково-прикладного форуму організатори виокремили важливість комплексного обговорення глобального спектру порушень, які впродовж тривалих часів впливають на душевний і тілесний стан українського соціуму. Так виникли основні напрямки (платформи) за якими працювала конференція: «Колективна травма українства: виклики і ресурси пропрацювання», «Черепно-мозкові та больові травми: їх наслідки та психо-медична терапія», «Практика відновлення мови, мовлення та комунікації після черепно-мозкових травм», «Безпека дитинства: психолого-педагогічний аспект», «Роль церкви і феномен військового капеланства в системі безпеки майбутнього країни», «Юридично-правові концепти відновлення наслідків невидимих травм. Національні особливості та міжнародний досвід».
Конференція об’єднала науковців, психологів, медиків, військових психологів, капеланів, представників громадських організацій, викладачів і студентів з різних куточків України та із-за кордону. Подію благословив Владика Володимир (Груца) – Єпископ-помічник Львівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви у співприсутності священників: отця Тараса Михальчука, отця Нестора Кизика, отця Василя Дороша, отця Олега Саламона.
З вітальними промовами до присутніх звернулися проректор з науково-педагогічної роботи та соціально-гуманітарного розвитку професор Олег Бугрій, керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень, в.о. академіка-секретаря Відділення психології та спеціальної педагогіки НАПН України професор Віталій Панок, ректор Львівської медичної академії імені Андрея Крупинського професор Юрій Кривко, член-кореспондент НАПН України професор Іван Данилюк, ректор Львівського державного університету внутрішніх справ професор Дмитро Швець, ректорка Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина) професорка Лариса Дідковська.
Першу пленарну доповідь виголосив Василь Крутов, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців України, Генерал-лейтенант Служби безпеки України, академік-секретар відділення АНВШ України. В його доповіді на тему «Невидима травма» як феномен ментальної аннігіляції: до проблеми втрати присутності людини у власному бутті» чи не вперше представлена концептуальна модель невидимої травми як процесу поступового руйнування внутрішньої присутності людини у власному бутті. На відміну від традиційних клінічних підходів, що описують психотравму переважно через симптоматику ПТСР, депресії чи тривожних розладів, запропонований підхід розглядає травматизацію як дестабілізацію фундаментальних систем підтримання людської форми: переживання смислу, часової зв’язності, тілесної присутності, емоційного резонансу.
Власне психологічну карту колективних травм як феномену представив у своїй доповіді «Психологічна стійкість та історико-культурна компетентність українців» головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України професор Павло Горностай, дослідження якого параметризують кожний вид колективної травми і створюють методологічну подушку їхнього психотерапевтичного опрацювання.
Різні методологічні підходи до розуміння невидимих травм, їхнє пропрацювання аж до максимально можливого відновлення осіб і соціальних груп прозвучали у провідних доповідях відомих науковців, авторів засадничих профільних розробок.
Доповідь, яку виголосив академік НАПН України, заслужений юрист України, професор Василь Костицький, розкрила присутнім сутність колективної суб’єктності в праві, яку системно змалював спікер темою «Український народ – суб’єкт влади». Професорка кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка Галина Яновицька конкретизувала ці правові засади і норми в цільовій доповіді «Право на реабілітацію за статтею 1176 Цивільного кодексу України»
Проблеми демографії і тотальної міграції як загрози стабільності розвитку українського соціуму на найближче майбутнє емпіричними фактами і їхніми взаємозв’язками аргументувала академік НАН України, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, професорка Елла Лібанова у доповіді «Зовнішня міграція: виклики для України». Проблему організації відновлення воїнів, ветеранів та їхніх родин як консолідуючий обов’язок влади і суспільства окреслив керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень.
Не менш актуальною в сьогоднішньому часі є справа щодо «Використання систем штучного інтелекту в подоланні колективної травми в умовах війни та післявоєнного стану», яку глибоко проаналізував у своїй доповіді головний науковий співробітник Державної наукової установи «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами, член-кореспондент НАПН України, професор Андрій Шевцов.
Практично цінними стали доповіді на тему «Комплексна реабілітація при опіках внаслідок мінно-вибухових травм» команди доповідачів із лікарсько-клінічної сфери: військового медика Військово-медичного клінічного центру Західного регіону майора медичної служби, начальника відділення реабілітації та відновлювального лікування Романа Тригуба, полковника медичної служби, начальника клініки відновлювального лікування та реабілітації Романа Скоропада та підполковника медичної служби, начальника відділення гнійної хірургії ВМКЦ ЗР Віктора Ловгу. Доповідачі висвітлили ключові аспекти та методи комплексної реабілітації пацієнтів з бойовими термічними опіками, спричиненими мінно-вибуховими травмами, включаючи діагностичні інструменти, терапевтичні стратегії, профілактику ускладнень та адаптацію до повсякденної діяльності.
Цікавою була доповідь на тему «Активація парасимпатичної нервової системи у пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом за допомогою інноваційної сольової маски K» директора Міжнародного інституту кріохірургії (Відень, Австрія) професора Миколи Корпана. На завершення, президент СФУЛТ, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини ДНТ «ЛНМУ ім. Данила Галицького» професор Андрій Базилевич представив систему відновлювальних еко-практик у доповіді «Громадоорієнтовані напрямки оздоровлення».
Знаково, що тему «Професія психолога в Україні: виклики та стратегії розвитку» системно представив багаторічний керівник базового інституту підготовки психологів ЗСУ і психологічного вишколу стратегічної ланки управлінців сектору безпеки і оборони, професор Державного торговельно-економічного університету, полковник Василь Осьодло.
Його доповнив темою «Проблемні аспекти підготовки психологів до роботи із запитами щодо психічної травми військовослужбовців в умовах війни» професор кафедри психології та педагогіки Національної академії Національної гвардії України полковник Станіслав Ларіонов. Вагомим доповненням до обговорення став виступ професора Вадима Барка, головного наукового співробітника Національної академії Національної гвардії України, та доцента Вадима Барка. У доповіді «Психологічні профілі та особливості ментального здоров’я військовослужбовців Національної гвардії України» доповідачі окреслили ключові характеристики ефективного фахівця та представили результати досліджень психологічних особливостей і ментального благополуччя військовослужбовців.
А ще одну грань щодо стійкості військовиків внесла доповідь президента ГО «Міжнародна академія здоров’я і успіху «Спас» доцента Олександра Притули.
Завершували пленарний марафон доповіді науковців Львівського університету: завідувачка кафедри спеціальної освіти доцентка Мар’яна Породько представила засадничу для однієї із платформ доповідь «Логопедія та терапія мови і мовлення в системі нейрореабілітації України: виклики воєнного часу, міждисциплінарна взаємодія та перспективи професійної підготовки». Голова ГО «Український центр психології безпеки» доцент Іван Сулятицький у доповіді «Соціопсихологічний потенціал українського відновлення в протиріч «невидимих травм» заакцентував увагу на тому, що архетип українства настільки гнучкий і багаторесурсний, що ні колективна травма в її багаторівневих проявах, ні навіть тяжкість специфічних наслідків черепно-мозкових травм не здатні здолати дух надії оптимізму і всеосяжної віри у відновлення і здоровіше у всіх опціях майбутнє нації.
Особливо приємно було бачити активну участь студентів спеціальності «Спеціальна освіта», які не лише слухали доповіді, а й представляли власні наукові напрацювання.
Впродовж конференції панувала атмосфера науки, що народжується з викликів сучасності, із професійного пошуку та прагнення знайти шляхи відновлення людини. Мистецьким довершенням конференції стала поетично-музична феєрія «Каву п’ють живі», яку презентував учасникам і гостям засновник відновленого Українського інституту у Празі, громадський активіст Ростислав Прокоп’юк.
Важливо, що конференція мала виразний міждисциплінарний характер: обговорювалися психологічні, медичні, соціальні, педагогічні та духовні аспекти невидимої травми. Саме така інтеграція є необхідною для ефективної допомоги людині. Сьогодні українська психологічна наука потребує максимальної консолідації, міжкафедральної співпраці та спільного пошуку рішень у питаннях психічного здоров’я суспільства. Відтак, прийнята конференцією Резолюція стане методологічним практикумом роботи мультидисциплінарних команд, спрямованих на подолання наслідків багатовидових невидимих травм соціуму.
Конференція довела, що кафедра спеціальної освіти ЛНУ ім. Івана Франка здатна формувати потужний науково-практичний простір, у якому народжуються сучасні ідеї, міждисциплінарні підходи та реальні перспективи допомоги людям. І саме такі заходи сьогодні дають відчуття не лише професійного розвитку, а й віри в майбутнє України.
