11 травня 2022 року на філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася ХХ Міжнародна наукова конференція молодих філологів VIVAT ACADEMIA «Григорій Сковорода: сила слова, гармонія життя та віра в перемогу добра (до 300-річчя від дня народження українського письменника і філософа)». Конференцію організували науковці філологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка та Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин, Республіка Польща). Через об’єктивні причини захід відбувався в онлайн-форматі на платформі Zoom.
Урочисте відкриття конференції розпочалося з вітальних слів організаторів. Перш за все до слова запросили академіка НАН України, проректора з наукової роботи Львівського університету, професора Романа Гладишевського. Він привітав учасників із початком роботи конференції і наголосив на актуальності безсмертних ідей Григорія Сковороди у наш час. Роман Євгенович зазначив, що гасло, під яким проходить цьогорічний, уже традиційний, науковий форум – «Григорій Сковорода: сила слова, гармонія життя та віра в перемогу добра», – набуває нового змісту в часі війни, а постать великого мислителя відображає дух вільного, демократичного суспільства, який наводить жах на наших ворогів.
«У сьогоднішніх реаліях воєнного часу ми по-новому переосмислюємо ці слова, що спонукають нас до боротьби за вічні цінності – свободу і добро. Сьогодні в Україні вирішується доля майбутнього – національного, європейського, світового. Варварська загарбницька орда воює проти нашої ідентичності, історії, культури, традицій. Минулого тижня агресор напав безпосередньо на Григорія Сковороду, підступно розбомбивши Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди в с. Сковородинівка на Харківщині. Навіть через 300 років вільна постать великого письменника і філософа наводить жах на ворогів. Символічно виглядає вціліла скульптура Сковороди посеред руїн музею. Але, звісно, можна зруйнувати будівлю, знести стіни, розбити вікна, спалити дах, та нікому не вдасться вбити дух свободи, який несе і нестиме постать Григорія Сковороди», – зауважив Роман Гладишевський.
У своїй промові проректор окреслив значення феномену Григорія Сковороди у сучасній культурі, наголосивши, що постать письменника не просто займає вагоме місце у дослідженнях академічної спільноти, він «став справжнім національним брендом, популярним, зокрема, й серед молоді, яка розбирає його тексти на цитати і широко тиражує їх по всьому світу».
Слід відзначити, що конференція Vivat Academia гостро реагує на виклики сьогодення, свідченням чого є проведення в рамках наукового форуму круглого столу на тему «Мова і війна: соціолінгвістичні та національні виміри». За словами Романа Євгеновича, мова, як і будь-який живий організм, зазнала суттєвого впливу в час російської агресії, а науковці-філологи мають унікальну нагоду вивчати всі ці динамічні процеси в режимі реального часу зсередини, досліджувати, аналізувати їх і документувати для прийдешніх поколінь. «Сьогодні наше завдання – робити все можливе для нашої перемоги. Кожен є воїном на своєму фронті. Ми цінуємо внесок кожного, хто сьогодні на передовій і, проводячи наукові дослідження, намагаємося забезпечити надійний тил. Тож нехай сьогоднішня конференція збагатить інтелектуальний потенціал України і стане важливим кроком у Вашому професійному становленні», – наголосив проректор, звертаючись до присутніх.
З вітальним словом виступив також в. о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний. Звертаючись до учасників конференції, Роман Олексійович подякував кожному, хто в такий нелегкий час зібрав силу волі й підготував свою наукову промову, свій «духовний меч». «Із лихоліття народжується новий світ, воскресає добро, і я бачу зерна слова, що проростають у сад пісень нашої конференції. Слово – це зброя. Ідея свободи, щастя, гармонії, Бога, людини та світу, їх реалізація неможливі без боротьби за рідних, найближчих, за життя всього українського народу, українського слова. І це українське слово проростає у ваших спостереженнях, у ваших наукових здобутках», – сказав Роман Олексійович і закликав усіх присутніх брати участь у конференції й наступного року, «в переможному стані, коли на нашій землі вже не буде врага-супостата, з новим словом, з новими ідеями, оновленою Україною, в добрі, мирі та здоров’ї».
Насамкінець учасників конференції привітав заступник декана філологічного факультету та модератор заходу Ігор Гунчик. Ігор Володимирович розповів про історію проведення конференцій Vivat Academia та про особливості цьогорічного наукового зібрання. Так, уперше конференція Vivat Academia відбулася ще в 2003 році. Цьогорічне ж зібрання є двадцятим, ювілейним, і вже набуло статусу міжнародного. Щороку конференція збирає молодих учених – студентів-бакалаврів, магістрів, аспірантів та асистентів, – які мають змогу отримати новий досвід, поспілкуватися, здобути ті навички, які повинен мати справжній фахівець у сфері філології та гуманітаристики.
«Ця конференція є особливою, адже відбувається у складний для України час. Та незважаючи ні на що, слово наше – вічне, а дух – незнищенний. Сьогодні ми говоритимемо про ті проблеми, які стосуються Григорія Сковороди, нашої науки та України в цілому, які дають нам наснагу жити і працювати. Адже нашим обов’язком є не лише допомагати воїнам, які захищають нас на передовій, а й вчитися, працювати, готуватися не тільки до фізичного, а й до духовного двобою з ворогом», – зазначив Ігор Володимирович і додав, що цьогоріч учасниками конференції Vivat Academia стали понад 60 осіб з різних навчальних закладів України та з-за кордону. Особливу вдячність від імені організаторів Ігор Володимирович висловив польським колегам з Вармінсько-Мазурського університету, які підтримали наукову ініціативу Львівського університету, ставши співорганізаторами конференції, і продовжують тісно співпрацювати з українськими вченими.
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання, під час якого учасники конференції заслухали три доповіді молодих науковців, присвячені дослідженню постаті та творчості Григорія Сковороди. Андріана Генц (Львів) виступила з доповіддю на тему «Історико-літературна рецепція Григорія Сковороди», Марія Крилова (Київ) запропонувала власну інтерпретацію мотиву сродної праці в житті та творчості великого мислителя, а Ольга Чапля (Львів) представила свої міркування на тему симфонічності в українській літературі, зокрема й у творчості Григорія Сковороди.
Важливою частиною конференції став круглий стіл «Мова і війна: соціолінгвістичні та національні виміри», на якому прозвучали особливо актуальні з огляду на теперішні події доповіді, що стосувалися здебільшого соціолінгвістичних аспектів функціонування української мови в період війни. Зокрема, йшлося про суспільне обговорення мовного питання, дискусії з приводу російської музики в Україні та закликів переходити на українську мову, про вплив війни на розвиток функцій української мови у суспільстві тощо. Юні науковці презентували власні дослідження окремих аспектів промов Президента України Володимира Зеленського, інтертекстуальності комунікації на матеріалі популярних українських мемів про війну, а також тенденцій у використанні української мови у соцмережах.
Надалі учасники конференції продовжили роботу у трьох секціях: «Літературознавство», «Мовознавство» і «Полоністика». Секційні виступи були присвячені актуальним питанням сучасної філологічної науки, зокрема, осмисленню художньої творчості і філософської спадщини Григорія Сковороди як передумов нової української літератури та культурної епохи, впливу спадщини Григорія Сковороди на сучасний український літературний процес, а також дослідженню різних аспектів історії, теорії та поетики фольклору. Крім того, учасники зібрання поділилися науковими ідеями, що стосуються проблем лінгвістики та їхньої сучасної інтерпретації, української мови в її синхронічному та діахронічному виявах, мови, літератури та культури слов’янських народів та різних спектрів філологічної орієнталістики.
Прослухавши цікаві та пізнавальні доповіді, усі присутні взяли участь у спільному обговоренні особливо актуальних аспектів наукових досліджень, що дало змогу поділитися ідеями та спостереженнями, удосконалити підходи до вивчення окремих тем і налагодити нові наукові контакти.
Додамо, що в рамках конференції відбулася презентація збірника наукових праць VIVAT АCАDEMIA (Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. – Вип. 5. – 222 с.) за участю членів редколегії видання. Всі учасники цьогорічного наукового форуму також матимуть можливість опублікувати свою доповідь у вигляді статті у наступному випуску збірника VIVAT ACADEMIA.