22 жовтня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася ХХXV Щорічна наукова франківська конференція «Жанрова парадигма наукової, публіцистичної та художньої спадщини Івана Франка». У зв’язку з карантинними обмеженнями наукове зібрання проходило в онлайн-форматі на платформі Zoom.
Модератором заходу був директор Інституту франкознавства ЛНУ ім. Івана Франка, професор кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Святослав Пилипчук. Святослав Михайлович привітав учасників конференції і розповів про мету проведення щорічних наукових зібрань франкознавців. «Цьогоріч маємо ювілейну, 35-ту зустріч, і можемо з певністю сказати, що такі щорічні франківські конференції завжди є чудовою нагодою обговорити те, що було зроблено у франкознавстві за рік. Як правило, учасниками конференції є авторитетні дослідники творчості Івана Франка, тож цей своєрідний форум франкознавців дає можливість завжди тримати руку на пульсі й досліджувати постать Франка у нових вимірах», – наголосив він.
До вітального слова запросили голову оргкомітету конференції, проректора з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, академіка НАН України, професора Романа Гладишевського. Насамперед він коротко окреслив історію взаємин Івана Франка з Львівським університетом: «Ці дні ознаменовані святкуванням 360-ліття від дня заснування Львівського університету, якому понад 80 років тому було присвоєно ім’я Івана Франка. Воістину драматичною є історія взаємин Івана Франка з Університетом. Як студент Львівського університету Франко демонстрував активну громадянську позицію, займався просвітницькою та видавничою діяльністю, відтак був заарештований, через що був змушений перервати навчання, і завершити його у Львові йому так і не судилося. Наступна нагода пов’язати свою наукову діяльність з Університетом випала при спробі зайняти місце очільника кафедри руської словесності Львівського університету. Втім, і тоді влада доклала усіх зусиль до того, щоб соціально активного письменника, який вболівав за український народ, не допустити в Університет», – розповів Роман Євгенович і наголосив, що остаточне повернення Франкового імені Університету в повоєнні роки і за часів незалежності «зобов’язує нас бути світовим центром франкознавства, налагоджувати зв’язки між дослідниками творчості і наукового доробку Каменяра, свідченням чого служить традиційне проведення у Львівському університеті франківської конференції».
Проректор також наголосив на актуальності та важливості проведення щорічного наукового зібрання франкознавців, зазначивши, що «тематика конференції охоплюватиме наукову, публіцистичну та художню спадщину Івана Франка, кожна з яких може стати предметом окремої конференції. За своєю значимістю це постать світового рівня, і місією нашого і прийдешніх поколінь є відкривати ім’я Івана Франка як в Україні, так і за кордоном». Насамкінець Роман Євгенович звернувся до учасників конференції відомими словами Каменяра: «Лупайте сю скалу, нехай ні жар, ні холод не спинить вас» – і відзначив виняткову важливість розвитку франкознавчих досліджень, які відкривають світові унікальний доробок Титана Думки, Майстра Слова, Пророка.
До вітальних слів долучився також директор Інституту Івана Франка НАН України, член-кореспондент НАН України, професор Євген Нахлік, який відзначив важливість співпраці Інституту з ЛНУ ім. Івана Франка і висловив сподівання на те, що «творча співпраця між академічними інституціями, яка останніми роками значно поглибилась, і надалі розвиватиметься злагоджено, цікаво та продуктивно». Окреслюючи тематику доповідей науковців Інституту Івана Франка, Євген Казимирович зауважив, що «серед 38 зголошених доповідачів 12, тобто майже третина, – з Інституту Івана Франка НАН України. Тематика їхніх доповідей віддзеркалює академічну працю над фундаментальним проєктом франківської енциклопедії. Це питання жанру поетичних і прозових творів Івана Франка, а також зв’язків письменника з сучасними йому культурними і громадськими діячами».
Євген Нахлік також звернув увагу на те, що на сьогоднішньому етапі франкознавство розвивається чи не найінтенсивніше у галузі персонального письменникознавства. Тому, звертаючись до колег-науковців, він наголосив: «Сьогодні нам усім належить підтримувати високий тонус франкознавчого поступу. Хоч би скільки ми освоювали цей неосяжний материк, ім’я якому – Іван Франко, ще залишається чимало непізнаного в біографістиці, у фактології, контактології, і в текстології, і в інтерпретаційних, теоретико-літературних, рецептивних та інтердисциплінарних питаннях. Хай же нашими зусиллями ця 35-а франківська конференція увінчається гідним внеском у поглиблене осмислення незглибимого Франкового феномена».
З вітальним словом до учасників конференції звернувся в. о. декана філологічного факультету Роман Крохмальний. Перш за все він згадав про значний внесок у розвиток франкознавства видатного українського літературознавця, франкознавця, фольклориста, заслуженого професора ЛНУ ім. Івана Франка Івана Денисюка: «Хочеться згадати сьогодні світлу постать професора Івана Оксентійовича Денисюка і його франкознавчі ідеї – ідеї, які він запалив у всіх нас і які, по суті, проростають і зараз багатьма науковими працями і цікавими новими ідеями».
Звертаючись до учасників конференції, Роман Олексійович наголосив на важливості збереження національної традиції з одночасним плеканням нової наукової думки, яка б відповідала викликам часу. «Коли сучасна гуманітаристика стоїть на порозі виклику перед штучним інтелектом і новими комунікаційними реаліями, в яких ми вже зараз перебуваємо, завдання кожного з нас вбачається не лише у плеканні національної ідентичності та розумінні самого себе, а й в уточненні людськості інтелекту. Тому дякую кожному з присутніх за те, що зберігаєте національну традицію і разом з тим плекаєте нову наукову думку, адже виклик, який нам поставило життя, не лише у вигляді пандемії, а й у вигляді різних засобів, які зараз алгоритмізують нашу з вами дійсність, по суті робить вкрай важливою думку кожного науковця».
Після урочистого відкриття конференції та вітальних слів розпочалося пленарне засідання, під час якого усі присутні мали нагоду заслухати доповідь доцента кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету Львівського університету Мар’яни Гірняк на тему «Параболічність у структурі жанрової свідомості Івана Франка-прозаїка» та доповідь професора кафедри новітньої української літератури Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка Юрія Коваліва на тему «Жанрово-родові експерименти Івана Франка». У ході активної дискусії учасники конференції мали змогу обговорити прослухані доповіді та обмінятися важливими науковими ідеями.
У рамках наукового зібрання відбулася також презентація монографії доцента кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Олега Багана «Культурологічна і націософська проблематика в літературознавчих студіях Івана Франка (пізній період творчості: 1895 – 1907 рр.)» (2021 р.).
Надалі учасники конференції продовжили свою роботу у двох секціях: «Жанрова свідомість Івана Франка в контексті генологічних пошуків ХІХ – початку ХХ ст.» та «Іван Франко: тексти і контексти». Доповіді стосувалися найбільш актуальних та проблемних аспектів вивчення наукової, публіцистичної та художньої спадщини Каменяра.