2 травня 2026 року відбулася ювілейна наукова конференція «Конституційна доктрина і юриспруденція: десятиліття інтелектуального діалогу», присвячена 10-річчю Українського часопису конституційного права. Захід об’єднав провідних українських і міжнародних науковців, суддів, експертів у сфері конституційного права, а також представників академічної спільноти. Конференцію організовано за участі Львівського національного університету імені Івана Франка, Українського часопису конституційного права, Конституційного Суду України та за підтримки Програми підтримки ОБСЄ для України.
Робота конференції розпочалася з ушанування хвилиною мовчання пам’яті Героїв, які віддали свої життя за нашу незалежність. Надалі відбулося урочисте відкриття заходу, під час якого прозвучали вітальні слова представників Університету, Конституційного Суду України, редакції часопису та міжнародних партнерів.
Модератор заходу, суддя Конституційного Суду України, співредактор Українського часопису конституційного права Сергій Різник пригадав історію створення видання та його становлення. Він наголосив, що поява часопису була відповіддю на потребу у фаховому українському середовищі для обговорення актуальних проблем конституційного права. «Це був наш свідомий вибір – створити український фаховий простір, у якому можна говорити про конституційне право на високому рівні. Ми розуміли, що це непростий шлях, що доведеться долати чимало викликів, але водночас бачили потребу у такій платформі й вірили, що вона матиме розвиток», – зазначив він.
Окремо Сергій Різник звернув увагу на складність десятирічного шляху становлення часопису, який припав на період глибоких суспільних трансформацій. «Це десятиліття видалося непростим. Ми пройшли через різні етапи – і трансформації держави, і зміну запитів до правничої науки. Але найбільшим викликом, безумовно, стала війна. Вона змінила не лише суспільство, а й контекст, у якому ми працюємо, поставила нові питання до конституційного права і змусила шукати відповіді на них», – наголосив Сергій Різник. «Ми щиро вдячні всім колегам, які цікавилися, підтримували, писали, дискутували разом із нами. Без цієї довіри і спільної роботи не було б ні самого часопису, ні тієї інтелектуальної платформи, яка сьогодні сформувалася навколо нього», – зауважив він, а підсумовуючи, додав, що попри всі виклики Часопис продовжує виконувати свою ключову місію – бути простором для інтелектуального діалогу та осмислення сучасних процесів у сфері конституційного права.
Надалі до учасників конференції звернувся Ректор ЛНУ ім. Івана Франка академік НАН України, професор Роман Гладишевський. Він наголосив на важливості розвитку конституційної науки як простору інтелектуального діалогу між теорією та практикою, державними інституціями та суспільством. «Український часопис конституційного права, заснований у 2016 році, дав новий поштовх до обговорення проблем конституціоналізму, оприлюднення найважливіших наукових напрацювань і став джерелом формування сучасної конституційної інтелектуальності. Упродовж цього часу він виступає платформою для фахового діалогу між науковцями, практиками, представниками державних інституцій і суспільства», – зазначив Роман Євгенович.
Окремо Ректор підкреслив значення міждисциплінарного підходу та роль конституційної науки у контексті сучасних викликів. «Сучасні виклики, пов’язані з воєнним станом, європейською інтеграцією та динамічними трансформаціями українського суспільства, покладають особливу відповідальність на конституційну науку і юриспруденцію – зберігати баланс між стабільністю і розвитком. Конституційне правосуддя сьогодні постає не лише як механізм контролю, але і як інструмент змін, спрямованих на розвиток демократичного суспільства», – наголосив Роман Гладишевський. Підсумовуючи, Ректор зазначив, що конференція «Конституційна доктрина і юриспруденція: десятиліття інтелектуального діалогу» є не лише підведенням підсумків десятирічної діяльності часопису, а й важливим кроком до осмислення подальшого розвитку конституційного права в Україні, а також побажав учасникам наукового заходу плідної роботи, змістовних дискусій та ефективної і якісної взаємодії.
Після цього до вітального слова запросили в.о. Голови Конституційного Суду України Олександра Петришина. Він передусім акцентував на фундаментальній ролі конституційного права у формуванні правової системи та юридичної освіти. «Починати потрібно з основ – із конституційного права. Саме воно формує фундамент правової системи, визначає її принципи, цінності та загальні норми, на яких уже вибудовуються всі інші галузі», – наголосив він. Окрему увагу він звернув на еволюцію конституційного права як відносно молодої галузі, яка продовжує активно формуватися. «Конституційне право – це відносно нова галузь. Свого часу його фактично не існувало як окремого напряму, його не вивчали у сучасному розумінні. Сьогодні ж воно виходить на перші позиції, стає однією з ключових і найбільш затребуваних сфер правничої науки, адже саме тут зосереджені базові принципи організації держави і суспільства», – зазначив Олександр Петришин.
Він також підкреслив необхідність належного місця конституційного права в освітньому процесі та професійній підготовці юристів. «Ми маємо справу не лише з нормами, а з принципами і цінностями, які визначають розвиток держави. Конституційне право повинно залишатися базою юридичної освіти, адже без цього неможливо сформувати цілісне розуміння правової системи та її функціонування», – підкреслив він. Водночас Олександр Петришин наголосив, що сучасні трансформації права потребують глибшого осмислення його фундаментальних засад і повернення до базових категорій, які забезпечують сталість і розвиток правопорядку.
Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок наголосив на значенні Українського часопису конституційного права як важливої інтелектуальної платформи. «Уже десять років це видання допомагає орієнтуватися у складних питаннях тлумачення конституційного права, є майданчиком для фахових дискусій і обміну думками. Хочу подякувати всім, хто своєю працею долучився до його створення і розвитку», – зазначив він і підкреслив ширший суспільний вимір діяльності часопису: «Це не лише внесок у розвиток правничої науки, а й у розвиток держави загалом. На жаль, часопис не знав мирних часів, і це накладає на нього особливу відповідальність – захищати демократичні цінності, сприяти практикам у застосуванні Конституції як Основного Закону держави», – наголосив Дмитро Мазурок.
Насамкінець виступила завідувачка кафедри конституційного права ЛНУ ім. Івана Франка, співредакторка Українського часопису конституційного права, професорка Олена Бориславська, яка підкреслила символічність десятирічного ювілею видання та значення цього періоду для його становлення. «Десять років – це вже достатньо тривалий відрізок часу, щоб побачити результати, окреслити проблеми та визначити шляхи подальшого розвитку часопису. Ми маємо можливість озирнутися назад і зрозуміти, як формувалася ця інтелектуальна платформа», – зазначила вона і поділилася спогадами про створення часопису та ідеєю, яка стояла в його основі. «Ми хотіли створити не просто друковане видання, а сформувати інтелектуальну спільноту, об’єднану цінностями і спільним прагненням їх розвивати та поширювати. Саме ця ідея стала основою нашої роботи», – наголосила Олена Бориславська.
Після відкриття відбулася презентація результатів десятирічної діяльності Українського часопису конституційного права, у межах якої було підсумовано ключові етапи розвитку видання та його роль у формуванні сучасного українського конституціоналізму. Основну частину програми склали панельні дискусії, присвячені актуальним викликам і трансформаціям конституційного права.
Перша панельна дискусія «Український конституціоналізм в об’єктиві Українського часопису конституційного права» була зосереджена на осмисленні десятирічної еволюції української конституційної доктрини – від постмайданних трансформацій до сучасних викликів воєнного стану та євроінтеграційного курсу. Учасники обговорили питання формування власної теоретичної ідентичності українського конституціоналізму, його автономності та взаємодії із західними правовими моделями.
Друга панельна дискусія «Конституційне судочинство як діалоговий простір між доктриною, інституціями та суспільством» була присвячена ролі Конституційного Суду України у системі стримувань і противаг, а також механізмам взаємодії між судовою владою, парламентом, виконавчими органами та громадянським суспільством. Учасники акцентували увагу на проблемах конституційного діалогу, його ефективності та викликах у контексті воєнного стану.
Третя панельна дискусія охопила питання функціонування національних конституційних судів у контексті європейської інтеграції. Зокрема, йшлося про співвідношення принципів лояльності, автономії та конституційної ідентичності, а також про місце Конституційного Суду України в архітектурі правопорядку Європейського Союзу.
У межах програми також відбулася спеціальна сесія, присвячена новому етапу співпраці Конституційного Суду України та ОБСЄ, під час якої присутні обговорили роль конституційного правосуддя як інструменту суспільних змін.
Конференція передбачала активну дискусійну складову: до обговорень долучилися численні науковці, судді, адвокати та представники академічної спільноти, як офлайн, так і онлайн. Учасники мали змогу поставити запитання, обмінятися думками та окреслити перспективи подальших досліджень у сфері конституційного права.
Захід завершився підбиттям підсумків, під час якого організатори наголосили на важливості подальшого розвитку інтелектуального діалогу в галузі конституційної доктрини та юриспруденції.
