Відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-психологічні аспекти духовності в освіті та науці»

 

23 квітня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася VІ Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-психологічні аспекти духовності в освіті та науці». Форум вже традиційно об’єднав фахівців із різних наукових сфер: філософії, психології, політології, економіки, управління, права та інших напрямів. Зважаючи на карантинні обмеження, подію вже вдруге провели у дистанційному режимі на платформі ZOOM.

Організувала захід кафедра теорії та історії політичної науки філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці із Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України та низкою українських й іноземних наукових й освітніх установ.

Розпочала роботу конференції декан філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, докторка філософських наук, професорка Людмила Рижак. Вона зазначила, що до наукового форуму цьогоріч доєдналося понад 200 вчених з різних регіонів України та багатьох країн світу: Австрії, Італії, Словаччини, Німеччини, Польщі та Білорусі. «Ми присвячуємо цьогорічну конференцію 360-літтю Львівського університету. Тема, яку ми обрали – «Філософсько-психологічні аспекти духовності в освіті та науці» – є надзвичайно актуальною у контексті дистанційного навчання та якісної організації наукової роботи в умовах карантину. Адже, важливо розуміти, що виклики пандемії потребують не лише медико-біологічної відповіді, але й психологічної та духовної. Наше завдання, як науковців, – обговорити аспекти духовного оновлення у світі, питання збереження академічних традицій, розвитку психологічних ресурсів учасників освітньо-наукового процесу», – зазначила Людмила Рижак.

З вітанням до учасників звернувся Ректор Львівського університету, доктор філософських наук, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Мені особливо приємно відзначити, що сьогоднішня конференція акцентує увагу на такому  явищі як «університет». Маю на увазі університет не лише як освітньо-наукову та виховну інституцію, а, радше, як унікальний соціокультурний феномен в тілі європейської цивілізації. Університет, який покликаний виконувати не лише освітні, але й державницькі функції, закладати фундамент демократизму і раціоналізму, які в свою чергу творять європейську цивілізацію ще з часів її історичного формування. Я вважаю, що університети сотворили тіло європейської цивілізації, а не навпаки. І сьогодні за тим, як країна ставиться до університету (саме в сенсі соціокультурного феномену), можна судити, яка це країна, чи має вона перспективи у майбутньому, чи вона вже перебуває на маргінесі європейського соціокультурного розвитку. Тому проблематика конференції дає підстави говорити, що форум дійсно є актуальним і прагматично корисним в наш час», – наголосив Володимир Петрович і побажав учасникам здоров’я та твердої віри в те, що вони роблять цінну і важливу справу.

Проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський приєднався до привітань і наголосив, що про актуальність конференції свідчить широке коло співорганізаторів та учасників, а також кількість охоплених наукових напрямків та представлених праць. «Попередній рік поставив перед нами неочікувані виклики у вигляді світової пандемії. За короткий час нам вдалося перейти до нових форм діяльності, зросла вага електронних засобів зв’язку, порушився природний процес особистісного спілкування, частково втратився емоційний контакт. Основне наше завдання на сьогодні – зберегти якість освіти. Проте важливо розуміти, що саме духовні цінності формують поведінкові та етичні норми і забезпечують розвиток цілісної особистості, висококваліфікованого фахівця та свідомого громадянина», – акцентував Роман Євгенович.

Вітання учасникам конференції та побажання плідної і цікавої роботи передав директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска.

Надалі до слова запросили доктора політичних наук, завідувача кафедри теорії та історії політичної науки ЛНУ ім. Івана Франка, професора Геннадія Шипунова. «Наша конференція відбувається в онлайн-форматі вже вдруге. В порівнянні з минулорічними емоціями, розумію, що ми вже призвичаїлися до дистанційного спілкування і воно більше не є тим викликом, яким було раніше. Проте, на моє переконання, повністю звикнути до такого режиму роботи ми не зможемо, адже «людині потрібна людина» і ця фраза якнайкраще перегукується із темою нашого наукового форуму», – зазначив Геннадій Шипунов.

На завершення урочистого відкриття конференції до учасників звернулася наукова координатора проєкту, заступниця декана філософського факультету, докторка психологічних наук, професорка Наталія Жигайло. «Тема і мета нашого заходу є актуальною, адже доки будуть міцно стояти чотири кити: наука, освіта, культура та духовність – буде процвітати наша держава, буде багатою наша Україна. Наш захід є міждисциплінарним, адже він об’єднав фахівців із різних наукових сфер: філософії, психології, політології, економіки, управління, фінансів, права, богослов’я та інших напрямів. На адресу оргкомітету надійшло близько 200 заявок від вчених з різних куточків України: Львова, Києва, Полтави, Тернополя, Івано-Франківська, Вінниці, Хмельницького, Дрогобича, Острога та з-закордону. Саме така широка географія учасників дає нам можливість глибокого і всестороннього вивчення та розв’язання поставлених проблем», – висловила впевненість Наталія Жигайло і прояснила низку організацій питань, які стосуються злагодженої роботи форуму.

Надалі конференція продовжила роботу у форматі пленарного засідання, під час якого своїми цінними напрацюваннями поділилися учасники з різних наукових та освітніх установ. Зокрема, доктор психологічних наук, професор Сальваторе Джакомуцці (Італія) розповів про психосоціальні наслідки COVID-19, детально описавши вплив карантинних обмежень та самого факту поширення інфекції на ментальне здоров’я людей з тих чи інших сфер суспільства. Наукове дослідження професор Джакомуцці підготував спільно із доценткою кафедри менеджменту економічного факультету Львівського університету Маріанною Кохан та професоркою Наталією Жигайло.

Своїми думками стосовно методологічних проблем психології у дослідженні внутрішнього світу людини поділився професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Мирослав Савчин. А доктор психологічних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Володимир Моргун вніс креативні мотиви у традиційний формат конференції, виступивши з доповіддю «Етнопсихологія привітань».

Також на пленарному засіданні науковці дискутували щодо питань психології духовного зростання, проблем дослідження внутрішнього світу людини (а особливо вченого), тих чи інших аспектів прийняття політико-управлінських рішень, розглянули збереження академічних цінностей закладів вищої освіти в умовах сучасного світу та зачепили проблеми цивілізаційного розвитку й економічного прогресу.

Опісля насичених годин роботи пленарного засідання та актуальних виступів інших учасників, робота конференції розділилася за окремими напрямами, які об’єднали доповідачів за такими темами: «Духовно-психологічні виміри віртуалізації науки та освіти», «Теоретико-методологічні аспекти публічного управління та адміністрування», «Академічні цінності в системі освіти», «Філософсько-психологічні аспекти онлайн-навчання», «Урядування в публічній сфері: професіоналізм, традиції, інновації».

За підсумками обговорення на пленарному та секційних засіданнях, майстер-класах та круглих столах, учасники  визначали важливість зміцнення духовності народу і звернулися до центральних органів влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства України із резолюцією. Зокрема, учасники задекларували, що очікують від конференції утвердження напряму духовної психології, адже, за їхніми словами, «формування духовних цінностей особистості у системі освіти сьогодні є найважливішим соціально-педагогічним завданням. Від його вирішення залежить стан суспільної моралі, соціальних відносин у країні, майбутнє українського суспільства й держави». У резолюції також ідеться про те, що поступ України можливий лише за умови професійного та духовного становлення кожного громадянина, фахівця, професіонала своєї справи, який має стати вирішальною силою економічного та соціального добробуту нашої держави.

З науковими дослідженнями учасників конференції можна ознайомитися у електронному варіанті збірника тез доповідей за посиланням.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото