28 листопада 2025 року кафедра світової літератури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка у співпраці з Платформою інтермедіальних досліджень організувала наукову онлайн-робітню «Літературний процес у новітніх інтерпретаціях: трансформація, перехідність, детериторіалізація». Захід було приурочено до 80-річчя від дня народження Віктора Дмитрука, багаторічного викладача кафедри, перекладача, літературознавця та педагога, який усе своє професійне життя присвятив розвитку університетської гуманітаристики.
Наукову онлайн-робітню відкрив декан факультету іноземних мов Любомир Бораковський, звернувшись до учасників із вітальним словом та підкресливши важливість збереження академічної тяглості й пошани до постатей, які формували інтелектуальне середовище факультету. Опісля слово взяла завідувачка кафедри світової літератури професорка Лідія Мацевко-Бекерська, яка наголосила на значущості постаті Віктора Дмитрука для кафедральної спільноти, його впливі на розвиток викладацької школи і на ту атмосферу відкритості, інтелігентності та поваги до тексту, яку він послідовно формував упродовж багатьох років.
У вступному сегменті було представлено відеоматеріали, присвячені постаті Віктора Дмитрука: його читання творів Віслави Шимборської, фрагменти спогадів та презентацію «Віктор Дмитрук. Чутливий перекладач». Меморіальна частина надала події важливого етичного й культурного виміру, наголосивши на значущості науковця для університетської спільноти. Особливе місце в цій частині посіли виступи колишніх студентів і колег Віктора Дмитрука, які зібралися, щоб поділитися теплими словами про свого вчителя й наставника. У їхніх відгуках звучала щира вдячність за його вимогливість, делікатність, інтелектуальну щедрість та вміння підтримувати молодих дослідників на початку їхнього професійного шляху. Присутність його вихованців, які сьогодні є професорами та доцентами провідних університетів України й Європи, створила атмосферу тяглості академічної традиції. Доцентка кафедри світової літератури Ірина Кушнір поділилася особистими спогадами про колегу та наставника, підкресливши його виняткову інтелігентність, чутливість до тексту й уважне ставлення до студента. Вона згадала атмосферу занять із Віктором Дмитруком, його тонке почуття гумору та здатність вести діалог так, щоб кожен студент відчував себе почутим і важливим. Своїми словами про вчителя поділилися також його учні й колеги: професорка Ґданського університету Марта Коваль, доктор філологічних наук, завідувач відділу української літератури Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича Тарас Пастух, професорка Київського лінгвістичного університету Наталя Висоцька, професорка ЛНУ імені Івана Франка Алла Татаренко, професорка ЛНУ імені Івана Франка Світлана Маценка, а також інші шанувальники його праці. У цих виступах постала цілісна картина особистості Віктора Дмитрука: науковця, який поєднував високу фахову культуру з людською теплотою, умів надихати, формувати критичне мислення й прищеплювати любов до літератури. Їхні живі свідчення створили відчуття духовної присутності Віктора Володимировича та підкреслили, що його постать стала невід’ємною частиною історії університету.
Наукова частина робітні була присвячена широкому колу питань, що визначають сучасний літературний процес. Виступи були згруповані у дві дискусійні панелі — ранкову та вечірню, — кожна з яких окреслила окремі важливі напрями сучасної літературознавчої думки. Перший блок був зосереджений на питаннях багатокультурності, репрезентації Іншого, транснаціональності та воєнного досвіду в літературі. Професорка Марта Коваль представила доповідь про етнічні літератури США, розглянувши їх через призму багатокультурності та механізмів нерівності. Її виступ окреслив складність сучасного літературного поля, де різні голоси взаємодіють у спільному культурному просторі. Професорка Наталія Висоцька зосередилася на понятті enfreakment — стратегії ізолювання та маргіналізації Іншого. Доповідь відкрила дискусію про те, як література формує й водночас руйнує стереотипні образи. Професорка Світлана Маценка розглянула транснаціональну перспективу сучасної літератури, проаналізувавши фейсбучний роман Сентурана Варатараджи. Особлива увага була приділена інтермедіальності та способам існування тексту в цифрових форматах. Професорка Олена Романенко у своїй доповіді про українську літературу воєнного часу показала, як війна змінює стилістику, тематичні акценти й роль авторського голосу в сучасному українському письмі. Професорка Алла Татаренко представила розвідку про репрезентацію війни в хорватській літературі, порівнюючи досвід різних поколінь авторів та підкреслюючи важливість літератури як засобу роботи з колективною травмою. Ранкова панель окреслила широкий спектр проблем — від естетичних до соціокультурних – і задала високий рівень інтелектуальної дискусії.
Тематика другої частини робітні була зосереджена на питаннях пам’яті, репортажистики, інтермедіальності та світотворення. Докторка Тетяна Рязанцева відкрила вечірню панель доповіддю про українську фотопоезію під час війни, продемонструвавши, як поєднання візуальних і вербальних засобів створює нову естетику воєнного свідчення. Докторка Наталія Мочернюк розглянула репортаж у контексті сучасної війни, зосередившись на жанрових модифікаціях і межах документальності. Доц. Софія Варецька у своїй доповіді про роман Іріс Ганіки «Властиве» проаналізувала німецьку та українську політику пам’яті, висвітливши проблеми ритуалізації, забування та нових форм культурної комеморації. Доц. Діана Мельник дослідила процеси світотворення у фентезі, розглянувши німецькомовну літературу як приклад складної алхімії жанрових і тематичних інновацій. Доц. Ярина Тарасюк завершила науковий блок, вона звернулася до творчості Бернара Вербера, зокрема до мотиву «нового світу» та образу сміттєзвалища як метафори очищення й переосмислення людської цивілізації. Вечірня панель продемонструвала взаємодію різних літературних практик та інтерпретацій, а також активний інтерес учасниць до питань пам’яті, ідентичності та світоглядних трансформацій.
Відтак робітня стала справжнім майданчиком високого фахового обміну, який об’єднав дослідників із різних університетських середовищ та продемонстрував глибину й інтелектуальну зрілість сучасних літературознавчих студій. Жваві дискусії, що розгорнулися після доповідей, засвідчили, наскільки взаємопов’язаними є сьогодні теми війни, пам’яті, ідентичності та глобальної мобільності, а також як вони впливають на інтерпретаційні стратегії літератури ХХІ століття. Варто підкреслити, що захід відзначався не лише високим академічним рівнем, а й надзвичайно теплою, людяною атмосферою взаємної підтримки та зацікавленості. Дослідники й дослідниці щедро ділилися своїми ідеями, відкрито обговорювали складні питання та підтримували один одного в прагненні до глибшого розуміння літературних процесів. Завершуючи роботу, учасники наголосили на важливості таких зустрічей для підтримки академічної спільноти, розвитку міжуніверситетських зв’язків та формування простору довіри, де народжуються нові наукові ідеї. Онлайн-формат дав можливість об’єднати науковиць і науковців із різних міст України та з-поза її меж.
Онлайн-робітня стала не лише послідовним і змістовним науковим обговоренням, а й важливим способом зберегти пам’ять про Віктора Володимировича Дмитрука — людину, яка вміла надихати, відкривати студентові глибину літературного слова і передавати любов до читання так, що вона ставала життєвою цінністю. Його постать природно об’єднала науковий та людський виміри зустрічі, зробивши цю подію значущою для кількох поколінь філологів і для всієї університетської спільноти.