10 вересня 2025 року Дзеркальна зала Львівського національного університету імені Івана Франка гостинно відчинила двері «Книжковій Франкіані», на якій академічному товариству були представлені три томи з чотиритомної «Бібліотеки Івана Франка: Науковий опис».
Над науковим описом особистої бібліотеки Івана Франка упродовж десятиліть працював колектив науковців Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (директор – акад. Микола Жулинський, науковий керівник проекту – Галина Бурлака, керівник творчої групи – Лариса Чернишенко).
Розпочала презентацію директорка Інституту франкознавства ЛНУ імені І. Франка Наталя Тихолоз, зазначивши, що «Бібліотека Івана Франка: Науковий опис» – це праця багатьох років, а над науковим виданням трудився великий авторський колектив, який об’єднала одна спільна мета. Попри те, що Іван Франко жив і працював у Львові, бібліотека письменника свого часу, в середині минулого століття, помандрувала до Києва, там осіла і знаходиться в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Модераторка зустрічі Наталя Тихолоз запросила до привітального слова проректорку з наукової роботи та інновацій, докторку педагогічних наук, професорку Олену Квас. Пані проректор слушно зазначила, що презентована наукова праця «окреслює життя величної людини, яка завжди була присутня в Львівському університеті в різних вимірах, і яка і тепер спостерігає за нами. Це мить, яка дає можливість зберегти його причетність, присутність в нашому академічному житті». Олена Квас побажала усім плідного дискурсу, суголосності з тим, що презентується, а також близької перспективи четвертого тому наукового видання.
Іван Франко, ще навчаючись у ґімназії, і аж до кінця життя збирав бібліотеку. Він її дбайливо оберігав та шанував. Як зазначається в анотації до презентованого видання, «нині ця багатотисячна книгозбірня є складовою частиною архіву письменника у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України». Отож до розмови телефонічно приєднався академік Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України: «Шановні колеги, мені надзвичайно приємно, що презентація третього тому «Бібліотеки Івана Франка: Науковий опис» здійснюється саме в Дзеркальній залі рідного для Львова і для мене Львівського національного університету імені Івана Франка, і зрозуміло чому – тому що Львівський університет носить ім’я геніального письменника, який витворив таку унікальну бібліотеку. І я хотів привітати усіх вас, шановні колеги, із тим, повірте, дуже великим святом. Поява третього тому особистої бібліотеки – подія дуже важлива». Академік Микола Жулинський подякував усім співробітникам, які працювали над 1, 2 і 3 томом, зазначивши, що «опис такої бібліотеки – це складна і непроста робота, зважаючи на умови, які не особливо сприяли праці». Промовець акцентував на важливості та особливості цього наукового проєкту і ще раз подякував усім, хто готував цей непростий опис до друку. Над першим томом (2010, ) працювали науковий керівник проєкту Галина Бурмака, Степан Захаркін, Роман Кисельов, Зоя Крапивка, Наталка Лисенко, Лариса Мірошниченко і Лариса Чернишенко. Академік Микола Жулинський згадав принагідно унікальну співпрацю з чудовою командою Дому Франка (директор – Богдан Тихолоз), яка фінансово уможливила вихід 3 тому «Бібліотеки Івана Франка» (2025). Особлива вдячність прозвучала для відомого літературознавця і текстолога, доктора філологічних наук Олеся Федорука.
Детально про працю над усіма томами «Бібліотеки Івана Франка» розповіла старша наукова співробітниця відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Галина Бурлака. Кожен том, на думку наукового керівника проєкту, має свою окрему, особливу історію. Перший том побачив світ 2010 року, робота над ним потребувала освоєння різного досвіду, який знадобився для реалізації задуму. Над другим томом (2015) працював фаховий колектив, а фінансову підтримку виданні надав Український вільний університет, ректоркою якого в той час була Ярослава Мельник, відома франкознавця, дослідниця життя і творчости Івана Франка.
Третій том (багато членів творчої групи відійшли від роботи, ще й ковід пригальмовував працю над виданням) вийшов завдяки ентузіазму доктора філологічних наук Олеся Федорука. Пан Олесь, зокрема, у своєму виступі розшифрував особливість такого фундаментального дослідження – проєкт триває досить довго, особиста книгозбірня Івана Франка – єдина унікальна бібліотека, яка потребує ретельної копіткої праці, адже описуються та опрацьовуються усі марґіналії та дедикації. А ще, як твердить Олесь Федорук (завідувач відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) ця наукова робота потребує постійного звіряння. На завершення свого виступу Олесь Федорук згадав Дім Франка, подякував за ту велику підтримку, яку надає його команда. «Колаборація Київ – Львів має вилитись у щось грандіозне» – підсумував промовець.
Докторка філологічних наук, професорка УКУ Ярослава Мельник, авторка передмови «Бібліотека Івана Франка», назвала тритомник «розкішним, унікальним, феноменальним виданням». Відчувалось, що є певний сентимент до презентованого видання – у своєму виступі доповідачка згадала, «що з бібліотеки Франка почалось моє життя в науці». Книжки були великою Франковою пасією, завжди мав при собі, під рукою щось до читання. У бібліотеці Франка зібрана література багатьма мовами – це була справжня книгозбірня, яка вказувала про широкі зацікавлення її власника. На думку Ярослави Мельник, Іван Франко єднає – маємо колаборацію в наукових проєктах різних інституцій, міст, безмежні обрії для франкознавців, української гуманістики.
Згадавши про співпрацю різних наукових інституцій, модераторка зустрічі Наталя Тихолоз запросила до слова директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка – Дому Франка Богдана Тихолоза. «Дім Франка долучився фінансово до друку цього видання (третього тому – О. К.), вся дослідницька робота належить Інститутові літератури» – зазначив він у своєму виступі. Богдан Тихолоз засвідчив, що інституція, яку він очолює, готова долучитись і до фінансування наступного, четвертого тому. «Бібліотека Івана Франка – це його робітня, його лабораторія. Без неї він не став би тим, ким став» – сказав Богдан Тихолоз.
Член-кореспондент НАН України, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України, професор катедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Микола Легкий свій виступ зосередив на питанні зародження наукового опису бібліотеки Івана Франка, який зробив сам Франко. Ще під час навчання в Дрогобицькій ґімназії почав збирати власну бібліотеку. Своєю книгозбірнею ділився з іншими, студентство радо позичало й обговорювало твори, які були в доступі Франкової бібліотеки. На шпальтах одного з видань бачимо автограф Івана Франка. Величезна кількість конволютів – понад 6000 тисяч, на думку Миколи Легкого, було свідченням інтелектуальної Франкової потуги. Бібліотека охоплювала найширші аспекти людської діяльності, різноманітні царини людського духу, людської культури, віддзеркалювала дух самого Франка.
«Бачимо геній Франка, який зберігся в його бібліотеці. Це видання дає підстави для започаткування франкознавчих досліджень нового типу. Із залученням нових інтелектуальних технологій до аналізу наукових та художніх текстів в контексті комплексу інформаційних джерел», – зауважив у своєму слові до академічної спільноти декан філологічного факультету, доцент катедри української літератури імені академіка М. Возняка Роман Крохмальний. Презентоване видання має високий академічний текст, величезну наукову цінність для багатьох інституцій, а також для широкого загалу зацікавлених осіб.
У презентації «Бібліотека Івана Франка: Науковий опис» також взяли участь заступниця генерального директора з наукової роботи Львівської національної бібліотеки України імені В. Стефаника Ольга Колосовська, Голова ради Львівської обласної організації Українського товариства пам’яток історії та культури Андрій Салюк, науковці і викладачі Львівського університету, працівники Наукової бібліотеки Університету.
