Відбулася VІІ Міжнародна наукова конференція «Україна в умовах трансформації міжнародної системи безпеки»

13 травня 2021 року на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася VІІ Міжнародна наукова конференція «Україна в умовах трансформації міжнародної системи безпеки». Захід, який уже вдруге відбувався у дистанційному форматі, організував Центр міжнародної безпеки та партнерства Львівського університету. Співорганізаторами конференції є Інститут міжнародних студій Вроцлавського університету та Інститут наук про безпеку Педагогічного університету ім. Комісії національної освіти у Кракові. Конференція відбувалася за підтримки Центру інформації і документації НАТО в Україні та Львівської обласної державної адміністрації під патронатом Ректора Львівського університету.

Розпочав роботу наукового форуму доцент кафедри міжнародних відносин і дипломатичної служби Олександр Кучик, який акцентував, що цьогорічна конференція присвячена знаменній для всього інтелектуального простору України та Європи даті – 360-літтю Львівського університету.

«Ми бачимо, що тематика нашого традиційного міжнародного форуму з кожним роком розширюється. Показовим, зокрема, є те, що пандемія стала одним із поштовхів до того, аби актуалізувати питання валеологічної, культурної, публічної та цифрової дипломатії, аби ми почали широкі дискусії про опірність системи міжнародної безпеки сучасним викликам», – наголосив Олександр Кучик, окресливши ключові теми конференції.

Декан факультету міжнародних відносин Львівського університету, професор Маркіян Мальський, звертаючись до учасників зібрання, зауважив, що упродовж останніх років саме тема безпеки стала ключовою для дискусій експертів у сфері міжнародних відносин.

«Раніше, коли ми організовували міжнародні конференції, то головними тезами доповідей були перспективи міждержавної співпраці, налагодження добросусідських відносин, шляхи порозуміння і кооперації між країнами, функціонування інституцій, котрі забезпечують тісні зв’язки між державами і народами. Зараз же фактично кожна наша конференція присвячена темі безпеки, а це означає, що сучасний світ став небезпечним і ми з вами повинні давати якісні експертні висновки та поради тим, хто приймає політичні рішення. У сучасних умовах роль науковця й експерта полягає у тому, щоби для людей, котрі є на вершині прийняття політичних рішень, окреслити певні граничні межі, певні критерії, котрі порушувати, виходячи з нашого цивілізаційного буття, не можна.  Про все це ми сьогодні будемо говорити, тому переконаний, що наша конференція буде успішною», – наголосив Маркіян Зіновійович.

До вітальних слів також долучилися співорганізатори з Вроцлавського університету – професорка Лариса Лещенко, директор Інституту міжнародних студій Кшиштоф Коцюбінскі та заступниця декана з міжнародної співпраці факультету суспільних наук Магдалена Ратайчак. Зокрема, колеги з Польщі наголосили на вагомості конференції в контексті налагодження співпраці між Україною та Польщею у безпековій сфері,  а також висловили сподівання, що уже у найближчому майбутньому буде нагода брати участь у наукових заходах Львівського університету не лише у дистанційному форматі.

Після офіційного відкриття конференція продовжила роботу у трьох секціях: «Російсько-український конфлікт як чинник регіональної безпеки», «Трансформація системи міжнародної безпеки: глобальний та регіональний виміри» та «Багатовимірність міжнародної безпеки в сучасних умовах».

Під час секційних засідань наукові доповіді представили провідні дослідники та експерти у сфері міжнародних відносин з України і Польщі. Розглядаючи широке коло проблем, пов’язаних із безпековим середовищем Європи та світу, науковці зосередилися на питаннях російсько-української війни як наслідку системної кризи європейської безпеки, загрозах, які несе криза міжнародного ліберального порядку, російсько-українському конфлікті у контексті регіональної та світової системи безпеки тощо. Окрему увагу науковці зосередили також  на перспективах поглиблення співпраці України з НАТО як чиннику всеосяжної безпеки, питаннях гібридної війни, очікуваннях змін у безпековому середовищі, пов’язаних із президентством Джо Байдена, проблемах дотримання прав людини під час війни.

Цікавими та актуальними у контексті сучасних викликів були також доповіді, присвячені мистецтву як інструменту пропаганди, маніпулюванню свідомістю та медіатероризму в контексті інформаційної безпеки України, валеологічній, публічній та культурній дипломатії, стратегічній комунікації, яку веде Росія у Польщі та Німеччині, геополітичному партнерству України і Польщі та іншим актуальним темам.

Впродовж підсумкового засідання відбувся обмін думками щодо подальшої співпраці, необхідності розширення тематики та вироблення спільних експертних висновків для подальшого їхнього впровадження у практичній діяльності державних інституцій у сфері здійснення зовнішньої та безпекової політики.

За результатами роботи наукового форуму опубліковано збірник тез виступів учасників та готується до друку колективна монографія з проблематики конференції.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото