Відбулася VIІ Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-психологічні аспекти духовності сталого розвитку людства»

20 квітня 2022 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася VIІ Міжнародна науково-практична конференція «Філософсько-психологічні аспекти духовності сталого розвитку людства». Науковий форум відбувався у змішаному форматі, тож усі охочі змогли долучитися до участі у ньому за допомогою платформи ZOOM.

Ініціатором проведення наукового зібрання є кафедра теорії та історії політичної науки філософського факультету Львівського університету у співпраці із Інститутом психології імені Г.С. Костюка НАПН України та низкою українських та іноземних наукових й освітніх установ.

Відкрила конференцію декан філософського факультету Людмила Рижак, яка зазначила, що цьогорічний науковий форум присвячений двом знаковим подіям – 30-річчю з часу відновлення філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка та 30-річчю з часу проведення саміту «Планета Земля». «Конференція ООН у Ріо-де-Жанейро ухвалила глобальну програму дій – «Порядок денний для ХХІ століття». Вона запропонувала стратегію збалансованого (сталого) розвитку на засадах справедливого глобального партнерства, позаяк досягти її цілей можна лише спільними зусиллями», – зазначила Людмила Віталіївна, підкресливши, що завдяки міжнародним дискусіям людство увійшло у ХХІ ст. з усвідомленням, що найбільш значущою вартістю є не просто життя як виживання, а гідне Людини життя.

За словами Людмили Рижак, тридцять років поспіль доводиться констатувати, що світ у цілому, не наблизився до реалізації стратегії сталого розвитку. «Поляризація світу зростає, про що свідчить нерівномірність глобального економічного та соціального розвитку. До цієї проблеми дестабілізації у ХХІ ст. додалися пандемія та міжнародний тероризм», – констатувала доповідачка, додавши, що «сьогодні головним терористом є путінська росія, яка не лише окупувала окремі території України, знищує інфраструктуру та цивільне населення, а й загрожує ядерною зброєю всьому світу». Водночас декан наголосила, що весь цивілізований світ став на захист і підтримку України, бо лише спільними зусиллями можна протистояти варварству: «В умовах нестабільності зростає роль кожної людини, її здатності протистояти хаосу, шляхом продукування нових ідей та альтернативних варіантів дій. Свобода людини планувати, координувати цілі та змінювати хід подій, слугує оптимістичною засадою порозуміння, співпраці й солідарності».

З вітальним словом до учасників заходу звернувся директор Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України Сергій Максименко, який привітав усіх присутніх з прийдешніми Великодніми святами. «Знаючи Вашу згуртованість, Вашу прихильність до розробки проблем духовності, прикметно, що ці події збігаються в часі і є спорідненими», – зазначив Сергій Дмитрович.

«Особистість несе в собі різні пласти реальності, але найголовнішими є душа і духовність. Духовність – центр особистості, її внутрішній світ, тонкий пласт реальності, що несе в собі різний потенційні моменти, які конституюють цивілізаційні процеси суспільства. Цивілізаційне протистояння якраз і засвідчує те, що є сили духовні, є сили добра і зла, – констатував доповідач, проєктуючи свої судження на сучасні українські реалії. Окрім того, професор презентував колегам свою доповідь «Психологія збереження і розвитку духовності як цивілізаційне протистояння в умовах війни».

Від імені Ректорату слова вітання учасникам конференції адресував доктор історичних наук, проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. «Прикметним є те, що навіть у такий складний час – час війни – організаторам все ж вдалося провести вже всьоме Міжнародну науково-практичну конференцію, яка традиційно об’єднує фахівців із різних наукових сфер – філософії, психології, політології, економіки, управління, права та інших напрямів. Проблематика, яку сьогодні обговорюватимуть, є доволі різноплановою і широкою. Переглядаючи збірник тез, можна з легкістю констатувати, що усі доповіді є надзвичайно цікавими й актуальними, особливо в сучасних умовах. Ці доповіді важливі не лише для науковців та психологів-практиків, а передусім для студентів – майбутнього нашої держави», – зазначив Володимир Михайлович і побажав усім учасника заходу конструктивних дискусій та плідної роботи.

До вітальних слів долучився також доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії політичної науки Львівського національного університету імені Івана Франка Геннадій Шипунов, який зазначив, що, зважаючи на сучасні обставини, вже втретє конференція відбувається у дистанційному форматі. «І філософський факультет, і Львівський університет вже неодноразово показували свою здатність долати труднощі, працювати в складних умовах. Це дуже символічно, адже Львівський університет втілює європейську ідею Університету, яка лежить в основі розвитку європейської цивілізації. Тому проведення таких наукових заходів попри все, всупереч усім ворогам, є вагомим внеском у важливий процес розвитку нашої держави та європейського простору», – зазначив Геннадій Володимирович.

Підсумувала виступи колег під час урочистого відкриття конференції заступниця декана з наукової роботи філософського факультету, докторка психологічних наук, професорка кафедри теорії та історії політичної науки Львівського університету, наукова керівниця проєкту та ініціаторка проведення конференції Наталія Жигайло. «Філософському факультету Університету цьогоріч виповнюється 30 років. Мені дуже приємно і почесно проводити сьогодні цю конференцію, адже я була студенткою першого набору відродженого філософського факультету. Філософський факультет – це унікальне середовище студентів, аспірантів, молодих учених та поважних професорів. Це факультет, на якому зберігаються давні традиції, удосконалюється сучасний професіоналізм та продукуються творчі модерні ініціативи. Наш проєкт «Філософсько-психологічні аспекти духовності» відбувається сьогодні уже двадцять другий раз. Водночас всьоме – у статусі міжнародної науково-практичної конференції», – зазначила Наталія Ігорівна, додавши, що «мета нашого заходу одна – все для перемоги України: наука, освіта, духовність та сталий розвиток людства».

Наталія Ігорівна поділилася, що упродовж двох місяців війни команда Львівського обласного відділення товариства психологів України, яку очолює професорка,  спільно з кафедрою психології, Психологічною службою Львівського університету, разом з колегами із Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди за участі відомих психотерапевтів Америки, Європи, Нової Зеландії, у яких є досвід роботи в умовах війни, напрацювали корисні психологічні техніки та принципи психологічної допомоги при психотравмах. Наталія Ігорівна додала, що ці матеріали опубліковані у збірнику тез конференції.

Завершуючи свій виступ, професорка подякувала головам конференції – Ректорові Університету, члену-кореспонденту НАН України, професору Володимиру Мельнику та директорові Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, академіку НАПН України, професору Сергієві Максименку за дієву підтримку конференції. Наталія Ігорівна з оптимізмом констатувала, що «тисячолітня героїчна історія нашої держави і особливо події останніх місяців зобов’язують нас – українську наукову еліту – до дієвості та результативності своєї праці для перемоги України і подальшого розквіту і благополуччя нашої держави».

Надалі конференція продовжила роботу у форматі виголошення наукових доповідей.

Першою свою доповідь «Війна як учитель» презентувала докторка психологічних наук, професорка, завідувачка кафедри психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Тамара Хомуленко, яка, незважаючи на війну, залишається у Харкові. Її багатогранний виступ, зокрема, окреслив різноманітні психологічні обличчя війни: професорка проаналізувала вплив війни як вчителя, як ментора, як коуча.

У спільній доповіді доктора психологічних наук, професора Сальваторе Джакомуцці (Італія) та доцентки кафедри менеджменту економічного факультету Львівського університету Маріанни Кохан йшлося про усвідомлення значення Збройних сил у Європі та ціну свободи.

Натомість доктор психологічних наук, завідувач кафедри психології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, професор Мирослав Савчин виступив із науковою доповіддю «Спрощене (без духу) уявлення про людину як чинник духовно-моральних проблем людства».

У виступі віцепрезидентки з питань людського капіталу компанії SoftServe Ренати Дельпорте ішлося про актуальні сьогодні проблеми, пов’язані із організацією життя і роботи в умовах війни, а доктор філософії, професор Київської школи економіки, бізнес-консультант Сергій Гвоздьов представив колегам доповідь, присвячену впливу програм з розвитку бізнесу і підприємництва на здатність критично мислити.

Доктор психологічних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Володимир Моргун поділився своїми думками у доповіді «Ноосфера Вернадського на роздоріжжі: якщо політика не стане моральною наукою, то вона стане безумною манією». Водночас у виступі проректора Державної вищої техніко-економічної школи ім. Броніслава Маркевича (м. Ярослав, Польща) Ришарда Пукали йшлося роль стартапів у сучасній економіці та ризики, які з цим пов’язані.

В рамках роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Філософсько-психологічні аспекти  духовності сталого розвитку людства» її учасники обговорили важливі та актуальні питання, пов’язані зі стратегією сталого розвитку людства в умовах війни, станом та перспективами науки й освіти для сталого розвитку, екогуманістичною стратегією глобалізації, етичними вимірами сталого розвитку, людським потенціалом як вартістю сталого розвитку, психотерапією в умовах війни, теоретико-методологічними аспектами публічного управління та адміністрування, державним управлінням та сталим розвиток людства.

За підсумками обговорення на пленарному, секційних засіданнях, майстер-класах та круглих столах, учасники задекларували важливість зміцнення духовності народу і звернулися до центральних органів влади, місцевого самоврядування та всіх членів громадянського суспільства України із відповідною резолюцією. Зокрема, учасники задекларували, що очікують від конференції утвердження напряму духовної психології, позаяк формування духовних цінностей особистості у системі освіти сьогодні є найважливішим соціально-педагогічним завданням. Від його вирішення залежить стан суспільної моралі, соціальних відносин в Україні, майбутнє українського суспільства й держави. Адже утвердження і розквіт нашої держави можливі лише за умови професійного та духовного становлення і реалізації кожного громадянина, професіонала, насамперед  майбутнього фахівця, який має стати вирішальною силою, що забезпечить незворотність поступу України до своєї волі, слави, економічного та соціального добробуту, здорової нації, сильної держави європейського рівня.

Матеріали конференції, а саме програму, збірник тез та іменні сертифікати розміщено на сайті Університету. Завантажити їх можна, натиснувши на відповідні посилання.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото