1 грудня 2021 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Україна незалежна: історія і сучасність (до 30-річчя Всеукраїнського референдуму про незалежність України)». Наукове зібрання, яке об’єднало істориків, політологів та соціологів з різних куточків України, провели у дистанційному форматі.
Конференцію організували за ініціативи історичного факультету Львівського національного університету імені Іван Франка та у співпраці з провідними науковими центрами України, зокрема, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара, Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя, Інститутом українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Привітав учасників конференції завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, професор Олексій Сухий, який відзначив актуальність тематики наукових доповідей і побажав усім плідної роботи.
Звертаючись до учасників наукового форуму, перший проректор Львівського університету Андрій Гукалюк акцентував, що усвідомлення процесів, які дозволили Україні відновити державну незалежність є важливим чинником цивілізаційного поступу нашої країни.
«Проголошення української незалежності наприкінці ХХ століття стало логічним завершенням процесу національного державотворення. У боротьбі за свободу українці заплатили дорогу ціну. Втрата незалежності внаслідок російсько-більшовицької окупації на початку 1920-х років стала причиною загибелі мільйонів українців внаслідок Голодоморів, Голокосту, державного терору, депортацій та війн», – наголосив Андрій Гукалюк і додав, що «Референдум продемонстрував непоборну волю українців до свободи, незалежності і демократії, до пошуку свого місця в європейській спільноті демократичних націй».
Одним із творців нашої державної незалежності є Герой України, академік НАН України, народний депутат І-ІV скликань Ігор Юхновський. Долучившись до роботи конференції, Ігор Рафаїлович поділився спогадами про ті знаменні для української нації дні й акцентував, на важливості усвідомлення сучасним суспільством тих факторів, які привели до незалежності і які потрібні для зміцнення Української Держави.
«Наша задача – виховати покоління висококваліфікованих фахівців, істориків, науковців, які дуже грамотно і докладно вивчать події тих днів. Тоді ми зможемо на основі цього вивчення об’єктивно говорити про нашу історію. Це вкрай важливо, адже тоді наша нація змогла здобути свою державність, а відтак і побудувати демократичне суспільство. Але ми мусимо розуміти, що демократія передбачає дві ключові риси – свободу особи і рівновагу у суспільстві. Ми маємо свободу, але рівноваги за 30-ть років так і не змогли досягти, про це, зокрема, свідчить неймовірне порушення принципу вартості праці (коли зарплати у суспільстві не відповідають затратам сил на цю працю). Працюючи над зміцненням Української Держави, ми повинні пам’ятати про головне завдання держави – забезпечувати рівновагу суспільства і гарантувати справедливість для кожного громадянина», – акцентував Ігор Юхновський.
Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко під час відкриття конференції висловив переконання, що лише розуміння свого минулого та наполеглива праця у сьогоденні можуть забезпечити передумови для успішного розвитку суспільства.
«Під час конференції ми найактивніше будемо дискутувати про нашу найновішу тридцятирічну історію, але, думаю, кожен з нас розуміє, що сьогоднішня наша дійсність – це робота, яка була вчора, а те, що буде завтра – це дії, які ми робимо сьогодні. Говорячи зараз про те яким чином карбувалася і карбується наша незалежність, насправді ми думаємо про те, у який спосіб ми виборюватимемо й розвиватимемо нашу державність в усі наступні дні», – наголосив Андрій Москаленко, подякував за можливість долучитися до конференції і побажав науковцям плідної роботи.
Декан історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, професор Сергій Світленко долучився до вітальних слів й акцентував, що референдум 1 грудня 1991 року закріпив прагнення українського народу до свободи. «Хрестоматійною є цифра про те, що за проголошення незалежності України проголосували понад 90% українців. Прикметно, що її підтримали в усіх регіонах, а отже референдум показав, що справжнім творцем незалежності України став наш народ, який у вирішальний історичний час продемонстрував національну консолідацію і твердо визначив курс на відродження власної держави», – наголосив Сергій Світленко і висловив переконання, що однозначні результати Всеукраїнського референдуму 1991 року стали одним із найважливіших чинників остаточного і безповоротного розпаду Радянського Союзу.
Директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор Ігор Соляр підтримав тезу професора Сергій Світленка про те, що результати Всеукраїнського референдуму дозволи ствердити, що «Радянський Союз як суб’єкт міжнародного права перестав існувати, а на політичній карті світу з’явилася нова, незалежна держава – Україна».
«Наша конференція – це унікальна можливість для істориків, політологів, державних і громадських діячів подискутувати на актуальні питання державного будівництва на зламі 80-90-х років ХХ століття, проаналізувати історичне значення Всеукраїнського референдуму 1991 року», – зазначив Ігор Соляр і, передовсім, звернув увагу учасників на великій консолідації української нації у 1991 році, адже тоді не знайшлося жодного населеного пункту в Україні, де б ідея державної незалежності не отримала підтримки більшості громадян.
Надалі Всеукраїнська конференція продовжила роботу у форматі пленарного засідання. Крізь призму грудневого референдуму 1991 року й тридцятилітньої історії України вчені провідних інтелектуальних центрів нашої держави розкривали тему історичних традицій і перспектив цивілізаційного поступу незалежної України. Зокрема, вчені представляли наукові доповіді, які стосувалися значення, закономірностей та регіональних особливостей Всеукраїнського референдуму, проводили паралелі з історичними подіями 1917-1921 років, аналізували незалежність України в контексті європейської системи безпеки, простежували витоки відновлення незалежності України тощо. Окрему увагу науковці також зосередили на питанні міжнародної реакції на українську незалежність та на українському суспільстві у контексті викликів незалежності.
Окрім того, в рамках конференції відбулася презентація наукових видань, зокрема, двотомного історико-енциклопедичного видання «Світова історія XX–XXI століть. Енциклопедичний словник». Двотомник вийшов друком у Видавництві Львівського університету і на над працювали понад 120 дослідників із провідних наукових центрів України.
Презентуючи видання, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Ігор Підкова розповів, що задум написання словника «Світова історія XX–XXI століть» виник в Інституті історичних досліджень Львівського університету ще 20 років тому. Із часом первісний варіант Словника (автори І. Підкова, О. Джеджора, 2000 р.) із невеликого лексикону, який призначався найперше для шкільної авдиторії, переріс в ґрунтовну наукову історично-довідкову працю.
«У продовж 30-років і до сьогодні українська історична лексикографія не отримала жодного енциклопедичного видання зі світової історії, де б українська історія була органічно вмонтована у світовий історичний процес. Але зараз це вкрай актуально, адже сьогодні на різних рівнях (і слушно!) говориться про потребу інтеграції України в європейські структури та трансатлантичне співробітництво. На нашу думку, сьогодні шлях інтеграції України в європейський простір, найперше, пролягає у сфері культурно-ментального сприйняття українським суспільством західної цивілізаційної моделі. Власне цій меті й має слугувати видання «Світова історія XX-XXI століть», – наголосив Ігор Підкова
