21 жовтня 2022 року відбулося урочисте відкриття вулиці професора Євгена Гладишевського – видатного українського хіміка, доктора хімічних наук, Заслуженого діяча науки, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки, професора Львівського університету, одного із засновників Львівської наукової школи «Кристалохімія». Вулиця професора Євгена Гладишевського розташована у Галицькому районі Львова. Вона сполучає вулицю Івана Франка та вулицю Кирила і Мефодія, на якій функціонує корпус хімічного та фізичного факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка. Попередня назва вулиці – Дмитра Менделєєва.
До заходу долучилася спільнота Львівського університету, представники місцевої влади, а також друзі, учні та послідовники Євгена Гладишевського. Урочисте відкриття вулиці пісенно супроводжував хор Львівського національного університету імені Івана Франка.
Відкриваючи захід, модератор події, завідувач кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського, професор Олексій Сухий запросив до урочистої варти студентів хімічного факультету, відмінників навчання Наталію Гринечко та Назара Короля.
З вітальним словом до присутніх звернувся Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Сьогодні відбувається не просто перейменування вулиці, відбувається повернення українського обличчя Львова. В історії нашого Університету є чимало особистостей, які б окрасили історію кожного світового науково-освітнього осередку, але для нас надзвичайно цінним є звернення до постаті Євгена Гладишевського. Він, представник галицької інтелігенції, працюючи в Університеті не тільки зберіг, але й помножив своє українське духовне начало. Євген Гладишевський – видатний науковець, який став одним із засновників наукової школи світового рівня. Він робив усе, щоб в Університеті розвивалася наука та приваблював до неї молодих людей. А ще Євген Іванович умів знайти і правильну тему, і добру тональність у розмові з кожним. Саме такі яскраві особистості залишають за собою слід на багато наступних поколінь послідовників, які поширюватимуть добро людяності та великої науковості серед українства», – акцентував Володимир Мельник.
Під час церемонії перший заступник очільника Львова Андрій Москаленко зазначив, що наше українське майбутнє є неможливим без нашого українського минулого. «В найменуванні цієї вулиці є певний символізм: вона знакова, бо розташована між будівлями, де жив і де працював Євген Гладишевський. Фактично кожного дня він проходив цією вулицею. Перейменуванням ми додаємо нових сенсів і знімаємо парадигми, які багато років нам навіювали: хто може бути величним, а хто не може. Ми позбуваємося всього зайвого і чітко показуємо наш стержень. Україна завжди була, є і буде сильною в науці, адже ми маємо такі потужні наукові школи. Я щиро дякую своєму рідному Університету за збереження цінних традицій», – наголосив Андрій Москаленко.
Академік НАН України, Герой України, Почесний доктор Університету Ігор Юхновський поділився теплими спогадами про Євгена Гладишевського, розповідаючи про нього як про добру, винахідливу, життєрадісну і щиру людину та наполегливого і натхненного науковця. «Євген Гладишевський був надзвичайно логічним, активним та розумним. Йому вдалося створити школу кристалохімії, яка своїми здобутками стала відомою на увесь світ. І надзвичайно радісно, що він залишив після себе послідовників, зокрема свого сина – науковця, академіка НАН України, проректора Львівського університету Романа Гладишевського. Львівський університет є невмирущим як і невмирущими є українці. Я зичу кожному – будьте здоровими, розумними та щасливими», – додав Ігор Юхновський, звертаючись до університетської спільноти.
Кандидат хімічних наук, професор та письменник Роман Горак висловив щиру радість з приводу того, що наступні покоління українців матимуть змогу ходити вулицею, яка носить ім’я Євгена Гладишевського. «Євген Іванович був тим еталоном, на який рівнялося моє покоління. Він був великим українським патріотом, магнітом, який вмів витягувати зі студентської гущі найталановитіших, і давав їм дорогу у науці. Я хочу, щоб майбутні покоління знали про те, якою людиною був Євген Гладишевський, і пам’ятали, що він зробив для нас та всієї України», – зазначив Роман Горак.
Аспірант кафедри неорганічної хімії Данило Марискевич пригадав, що його любов до хімії розпочалася ще в школі після участі у Всеукраїнському конкурсі юних дослідників «Кристали» імені Євгена Гладишевського. «Тепер я беру участь у конкурсі, який заснував Євген Іванович, вже як член журі і маю змогу спостерігати, як продовжуються та розвиваються ідеї відомого науковця. Постать Євгена Гладишевського – взірець для багатьох поколінь львівських вчених, а наше місто було, є і буде центром науки та інновацій», – підкреслив Данило Марискевич.
На завершення урочистостей до присутніх звернувся син Євгена Івановича, проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Постать Євгена Івановича поєднує в собі науковця, вчителя, господаря, патріота. Він завжди пишався тим, що є львів’янином. Наукова спільнота знає про наше місто завдяки Львівській кристалохімічній школі, співзасновником і очільником якої був Євген Гладишевський. Він розвивав міжнародну співпрацю, був ефективним амбасадором Львова і таким залишається й сьогодні. Сотні випускників Львівського університету – його наукові нащадки – працюють в усьому світі, а ім’я професора знають тисячі читачів його наукових публікацій. Він був очевидцем і учасником міжвоєнних подій Карпатської України, зберігав український дух в радянському університеті, активно долучився до розбудови незалежної України», – зауважив Роман Євгенович. Проректор додав: «Я сподіваюся, що нове найменування вулиці буде спонукати львів’ян і гостей нашого міста до вивчення історії та надихатиме до майбутніх звершень і перемог».
Нагадаємо, Євген Іванович Гладишевський – видатний львівський вчений, хімік, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка – здійснив вагомий внесок у розвиток світової науки в галузі кристалохімії, був одним із засновників і керівників Львівської наукової школи «Кристалохімія», доробок якої становить 20% світових досягнень у своїй галузі та охоплює понад 200 успішних вчених.
