20 січня 2022 року відбувся круглий стіл «Львівський університет у датах: наукова дискусія (витоки університетської освіти у Львові)», приурочений до дня заснування Львівського університету 20 січня 1661 року. Захід провели у змішаному форматі з можливістю долучитися до дискусії через платформу ZOOM. Модерували дискусію проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри новітньої історії України імені М. Грушевського Володимир Качмар та проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка, академік НАН України, професор Роман Гладишевський.
Розпочав роботу круглого столу Володимир Качмар, зауваживши, що «сьогоднішня подія завершує цикл заходів, присвячених 360-літтю Львівського університету, які проводилися увесь минулий рік».
З вітальним словом до учасників події звернувся Ректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович зазначив, що історія налічує 361 рік від часу надання Єзуїтському колегіуму статусу Університету. «Історія Університету – це історія великої праці і вагомих надбань. І коли ми говоримо про дослідження історії Університету, то повинні мати на увазі не лише науково-освітню інституцію, а й унікальний соціокультурний феномен, який розвивається на засадах науковості та імплементації демократичних засад. Крізь історію Університету можна побачити всі етапи розвитку тогочасної Європи. Але перш за все для нас важливо показувати історію Університету через український національний зріз. Адже Університет здійснив вагомий вплив на національно-державницькі змагання українства за суверенну і незалежну державу», – наголосив Володимир Петрович.
Присутніх привітав проректор Роман Гладишевський, відзначивши, що сьогодні – особливий день для Львівського університету. «Ми маємо можливість зібратися на цікавому і важливому заході, який дозволить нам не лише заглянути в минуле, але й побудувати плани на майбутнє. Львівський університет завжди був новатором. Він стояв попереду усіх відкриттів, і його розвиток абсолютно взаємопов’язаний із розвитком самої науки», – підкреслив Роман Євгенович.
Привітав колег і декан історичного факультету Львівського університету, професор Степан Качараба. «Сьогоднішній круглий стіл має науковий характер. І я переконаний, що публікація доповідей його учасників є доброю ідеєю, яку варто втілити», – зауважив Степан Качараба і побажав усім плідних дискусій і цікавих розмов.
Надалі слово взяв професор кафедри давньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка Роман Шуст. Він детально розповів про особливості періодизації історії Університету, а також наголосив на важливості вживання коректної термінології у дискусіях стосовно витоків університетської освіти у Львові, відзначивши, що освітні традиції Львова сягають Княжої доби.
Дискусію підтримав доктор історичних наук, директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Мирон Капраль, який поділився своїми напрацюваннями стосовно того, як розвивались освітні процеси у давньому Львові. Також доповідач проаналізував процес становлення і діяльності провідних університетів Європи.
Окрім істориків у круглому столі взяли участь також правники. Зокрема, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень професор Ігор Бойко наголосив на тому, що детально вивчати і досліджувати освіту у середньовічному Львові загалом та витоки університетської освіти зокрема – важливе завдання, яке стоїть перед сучасними істориками.
Завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства доцентка Ольга Щодра якісно класифікувала етапи розвитку освіти у Львові та зауважила, що варто самотужки шукати істину, переосмислювати минуле, а не вивчати свою історію по лекалах інших держав.
Надалі до слова запросили директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Кметя, який наголосив на тому, що дискусія стосовно утворення Університету як структури повинна опиратися на аргументовані історичні джерела. Зокрема, на думку Василя Федоровича, витоки вищої освіти у Львові безумовно випереджують формування самого Університету. Але, на переконання директора Наукової бібліотеки, визначальними чинниками формування університетської культури XVII ст. слід вважати передусім виникнення корпорації викладачів і студентів, формалізованої у взаєминах, окреслених навчальними вимогами та програмами відповідного рівня, наявність цільових фундацій, функціонування кар’єрно-ієрархічного академічного простору тощо.
Завідувач кафедри новітньої історії України імені М. Грушевського професор Олексій Сухий наголосив, що науковці повинні зосередитися на вивченні освітніх процесів в Княжий період та виважено підійти до питань категоризації, адже наука починається з дефініцій.
До дискусії долучився й завідувач кафедри радіофізики та комп’ютерних технологій, професор Іван Болеста, який підкреслив, що чи не найважливішим в описі історичних подій є аналіз того фону, на якому вони відбуваються.
Також до присутніх звернувся завідувач кафедри радіомовлення i телебачення факультету журналістики Львівського університету, професор Василь Лизанчук. Він зауважив, що питання, які сьогодні підняли на круглому столі, є надзвичайно актуальними, адже історія Львівського університету вартує ретельного вивчення і популяризації в інформаційному просторі Львова та України.
Опісля голова Історико-краєзнавчого товариства «Літопис» Роман Мелех озвучив свої переконання стосовно історії освіти у Львові. На його думку, витоки університетської освіти сягають XIV століття і сьогодні потребують більш детального вивчення, адже чимало найдавніших європейських університетів вважають датою свого заснування час функціонування перших шкіл на конкретних теренах.
Упродовж заходу учасники ставили запитання одне-одному, пропонували свої аргументи, ділилися думками, ідеями та результатами власних досліджень та напрацювань. В результаті було сформовано Ухвалу, згідно з якою учасники круглого столу вважають за доцільне продовжити вивчення актуальних проблем з історії Львівського університету, зокрема його найдавнішого періоду; підготувати та провести наукову конференцію з питань періодизації історії Львівського університету, а її результати врахувати при виданні підсумкової монографії «Історії Львівського університету». Більше того, йшлося також про ініціативу написання ґрунтовної праці «Шкільництво у Львові» спільно з Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича та Інститутом Археології.
На завершення заходу проректор Володимир Качмар подякував учасникам круглого столу за цікаві та ґрунтовні виступи і додав, що «вдячний кожному за те, що сьогодні, в день заснування Університету, нам вдалося зібратися і подискутувати на такі важливі питання, які стосуються джерел та засад творення нашої Alma Mater».
