11 лютого 2025 року у Будинку вчених відбувся VIII Форум «Жінка в науці», присвячений Міжнародному Дню жінок і дівчат у науці, який відзначають щорічно 11 лютого. Ініціатором заходу традиційно є Наукове товариство імені Шевченка у співпраці з провідними науковими установами України.
Як зазначають організатори, це важливий об’єднуючий захід, що дозволяє жінкам у науковій сфері знайти спільну мову, вистояти перед викликами і розробити стратегії для розвитку та підтримки своїх ініціатив. Це платформа, яка не лише підтримує жінок, але й сприяє змінам у науковому середовищі, підвищуючи його стійкість та інноваційність. Тема цьогорічного форуму, довкола якої об’єднались українські науковиці, – «Головний фронт України: жінки, що зберігають національну ідентичність».
Під час відкриття заходу до присутніх звернулась професорка кафедри фізичної та колоїдної хімії хімічного факультету Львівського університету, заступниця голови НТШ, голова організаційного комітету Лідія Бойчишин. «Наукове товариство Шевченка стало важливим центром збереження і розвитку наукової традиції незалежно від геополітичних викликів. Відтак, форум «Жінка в науці» набув особливо важливої ролі в умовах війни, стаючи майданчиком для об’єднання, підтримки та адвокації жінок-науковиць. Саме в цей непростий період викликів, економічних труднощів та безпрецедентної нестачі ресурсів ця платформа дозволяє жінкам з різних галузей науки не лише ділитись досвідом, але й разом шукати шляхи подолання проблем», ̶ наголосила Лідія Бойчишин.
Надалі про джерела свого наукового натхнення усім присутнім розповіла докторка фізико-математичних наук, професорка кафедри теоретичної фізики імені професора Івана Вакарчука Христина Гнатенко. «Наука для тих, хто її любить та прагне розвиватися: проводити дослідження, жити цікаво і шукати цю цікавість у кожному дні. Основним напрямком моєї наукової роботи є квантове програмування. А головними джерелами наукового натхнення для мене є цікавість і музика, яка допомагає у фізичних дослідженнях. Я люблю поєднувати різні сфери і шукати у них синергію», ̶ зазначила Христина Гнатенко та подарувала усім присутнім музичний дарунок віртуозної та проникливої гри на скрипці, а також подякувала українським Захисникам і Захисницям за можливість проводити такі зустрічі та брати у них участь.
Із доповіддю «Віщі сни воєнного часу в Україні: фольклорність символічної мови й комунікаційний контекст» виступила докторка філологічних наук, провідна наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, дійсна членкиня Наукового товариства імені Шевченка Оксана Кузьменко. У виступі дослідниця акцентувала на типових художніх образах, які притаманні українській фольклорній свідомості, коротко проаналізувала сюжети снів у контексті воєнного часу та поділилась досвідом дослідження образів «віщих снів» як символічних кодів, за допомогою яких встановлюються відповідності між уявним і реальним світом.
Кандидатка філологічних наук, доцентка, докторантка Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Оксана Левицька представила доповідь «Альманах «Перший вінок» – 140 років «розбудження жіночого духа», поступу жіночих ідей, літератури і науки». Альманах був надрукований у Львові 1887 року та мав важку і тривалу видавничу історію. За словами Оксани Левицької, це видання назавжди увійшло в історію українського фемінізму як безпрецедентний і гідний подиву приклад інтелектуального, духовного, національного єднання, адже в альманаху зійшлося 17 письменниць (11 — із Галичини і 6 — із Наддніпрянщини), котрі загалом опублікували в ньому 49 творів різного жанру (поезія, проза, наукові розвідки).
Зі святом «світла, тепла і надії» усіх жінок у науці привітав доктор хімічних наук, професор, академік НАН України, член Президії НТШ Роман Гладишевський. «Високоосвічені й обдаровані жінки в Україні відомі з давніх історичних хронік. І зараз новітній поступ України неможливо уявити без наукової, професійної і суспільної активності жінок ̶ науковиць, освітянок, а також воїнів, дипломаток, громадських діячок, діячок культури і мистецтв. За різних тоталітарних режимів жінки завжди займалися освітою і збереженням національної ідентичності, вихованням дітей вдома, організовували школи, читальні, бібліотеки, парафіяльні громади, розвивали скаутські організації. Серед них щонайменше двоє імен, пов’язаних з Львівським університетом – географка, освітянка Олена Степанів та англійська вчена, яка була обрана дійсним членом НТШ Віра Річ. Натхненні своїми попередницями, сьогодні жінки також тримають фронт – лікують, воюють, навчають, є успішними науковицями та винахідницями, правозахисницями та дипломатками, творять основу для утвердження сильної України», ̶ наголосив Роман Гладишевський та від імені в.о. Ректора Львівського університету Володимира Мельника відзначив подяками активних науковиць Університету за багаторічну сумлінну працю та вагомі здобутки в науковій та педагогічній діяльності.
Директор Західного наукового центру НАН України та МОН України Олег Зинюк долучився до привітань. «Сьогодні ми відзначаємо чудове свято, присвячене жінкам і дівчатам у науці. Згідно зі статистикою, жінки не так часто ставали членами-кореспондентками чи академіками НАН, однак зараз ця тенденція змінилася, і вже у 2024 році четверо активних науковиць стали визнаними в професійному і науковому світі, ставши членами-кореспондентками НАН України. Маємо надію, що молоді та активні жінки-науковиці щоразу частіше досягатимуть таких високих наукових вершин», ̶ наголосив Олег Зинюк та відзначив подяками Західного наукового центру жінок-науковиць за багаторічну сумлінну працю, вагомі здобутки у науковій та педагогічній діяльності, активну громадську роботу, серед яких – активні й талановиті дослідниці Львівського університету.
Теплі слова привітань дослідницям адресував голова Наукового товариства імені Шевченка Роман Кушнір, наголосивши, що жіночий рух у науці зародився давно, а його учасниці стали «першопрохідницями» творення феміністичних наукових традицій в Україні. «Сьогодні у Міжнародний день жінок і дівчат у науці наш захід традиційно відбувається під егідою НТШ. Тут зібрались надзвичайно талановиті, красиві та мудрі жінки, які своєю працею і натхненням певною мірою спонукають і нас, чоловіків, робити добрі справи в науці, освіті та культурі», ̶ акцентував Роман Кушнір та вручив подяки науковицям за вагомий особистий внесок у розвиток української науки, вирішення актуальних наукових проблем та впровадження результатів дослідження у практику, підготовку та виховання наукових кадрів. Серед нагороджених вже традиційно – дослідниці Львівського університету.
Продовжуючи форум, із доповіддю «Українська вибійка: традиції та інновації» виступила юристка, дизайнерка, дослідниця автентичних українських взорів, принтів та кроїв Ірина Демків-Островська. У своєму виступі доповідачка наголосила на важливості збереження української ідентичності через різноманітні способи і засоби, одним із яких є техніка нанесення візерунку за допомогою дерев’яних дощечок – вибійка. Під час презентації доповіді усі присутні мали змогу переглянути показ колекції одягу, оздобленого етнічними авторськими принтами, та насолодитися музичним вітанням від музикознавчої комісії НТШ під керівництвом голови комісії доцентки Оксани Гнатишин. Зокрема, гармонійним доповненням до святкового заходу став виступ лауреата міжнародних конкурсів та квартету саксофоністів Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка баяніста Сергія Сапуна.
