У рамках ХХІІ Форуму видавців у Львові 10 вересня 2015 року в Університеті відбулась презентація нової книги серії «Третє тисячоліття: українська поезія» Григорія Тименка – «На вулиці мертвого сонця». У презентації взяли участь заступник Голови Правління Фонду «Україна 3000» Олександр Максимчук, директор видавничого дому «Букрек» Дарина Туз-Максимець, письменник і літературознавець Мирослав Лазарук. Відкрив захід в.о. декана філологічного факультету Василь Будний, зауваживши, що «сучасний всесвіт поезії є різноманітним і неосяжним, але доволі повну панораму української поезії кінця ХХ – початку ХХІ століття можна скласти завдяки презентованій серії».
Ініціатор видання збірки Григорія Тименка Мирослав Лазарук коротко розповів про кожну з шести книг серії, що вийшли друком, починаючи з 2012 року. Серія «Третє тисячоліття: українська поезія» – спільний проект чернівецького видавничого дому «Букрек» і Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000». До серії увійшов доробок визнаних майстрів українського слова – поетичні збірки «Безпритульна течія» Леоніда Талалая, «Божественний вітер» Ігоря Римарука, «Небажаний свідок» Анатолія Кичинського, «Кров і легіт» Василя Герасим’юка, авторів, твори яких майже не видавалися, та представників молодої поезії, зокрема чернівецької поетеси Інги Кейван, вірші якої вперше вийшли окремою збіркою «Тінь базальту. Тіло базальту».
Мирослав Лазарук подякував редакційній колегії вказаної серії, а саме: Катерині Ющенко, Василю Герасим’юку, Оксані Івасюк, Василю Голобородьку, Тарасові Сализі.
Про трагічно обірване життя й нереалізований талант Григорія Тименка, поета, доля і творчість якого є малознаною українському читацькому загалу, розповіла видавець Дарина Туз-Максимець. Також вона побажала студентам філологічного факультету у майбутньому стати фаховими літературними критиками, слова яких «окрилюватимуть поетів і стануть орієнтиром для видавців».
Заступник Голови Правління Фонду «Україна 3000» Олександр Максимчук наголосив: «Те, що в час війни в Україні видають і читають поезію, свідчить, що ми переможемо і дух наш – незламний».
Мирослав Лазарук прочитав поезію Григорію Тименка і порівняв його мінорні поетичні рядки з творами класиків української літератури, наголошуючи, що «поети пишуть сумно, бо знають правду». Він наголосив: «Кожне покоління повинно відкривати поета ще раз і ще раз!»
