Вистава «Книга папуги»

8 квітня 2015 року в глядацькій залі Центру культури та дозвілля студенти філологічного факультету та факультету культури і мистецтв презентували виставу «Книга папуги». В основу постановки покладено твір «Туті-Наме» Мохаммеда Ходавенда Кадері в перекладі ученого-сходознавця нашого Університету Яреми Полотнюка.

Про передісторію написання «Туті-Наме» йшлося у вступному слові асистента кафедри сходознавства Надії Вишневської.

«Індійські народні казки мають незвичайну й щасливу долю. Неначе мандрівне плем’я, вони не прижилися на своїй батьківщині, а пішли мандрувати суходолом і морем на Схід і Захід», – писала свого часу дослідниця М. Клягіна-Кондратьєва. Справді, до яких би літератур Сходу або й європейського середньовіччя ми не звернулися, неодмінно знайдемо в них і індійські сюжети, й індійських героїв, які, може, й матимуть інші імена, діятимуть в іншому місці та в іншому середовищі, але їхнє індійське походження все одно залишатиметься для допитливого читача цілком очевидним. Для сучасних літературознавців давно вже не є секретом індійське походження знаменитих арабських казок із книги «Тисяча й одна ніч», байок «Каліли і Дімни», перської «Книги Сіндбада» тощо. Особливо популярними серед народів Середнього Сходу, зокрема серед персомовного населення Ірану, Афганістану, Середньої Азії та Північної Індії були переробки індійського збірника байок, складеного на санскриті й відомого під назвою «Шукасаптаті» — «Сімдесят оповідань папуги». Цей твір давньоіндійської літератури, на жаль, дійшов до нас у досить пізніх редакціях, найдавніша з яких датується XIV ст. Певний час дослідники вважали, що першою персомовною переробкою збірника «Шукасаптаті» є твір Зія-ед-діна Нехшебі «Розповідь про прозорливість» (написаний 1330 р.), який увійшов в історію літератури, однак, не під авторським заголовком, а під назвою «Туті-наме», тобто «Книга папуги», – зазначав Ярема Полотнюк у передмові до збірника оповідань «Книга папуги» Мохаммеда Ходавенда Кадері.

Завдяки талановитій постановці режисера вистави – студента факультету культури та мистецтв Юрія Курила та майстерній грі акторів студентам вдалося продемонстрували особливості східних традицій, відтворивши їх національний колорит.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото