На це питання спробував знайти відповідь колектив авторів монографії «Донбас і Крим: ціна повернення», над створенням якої працювали науковці Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.
«Найновітнішу історію про наше сьогодення» автори презентували 17 березня 2016 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка.
«Сьогодні ми говоримо про нову сторінку нашої історії – це війна. Вона змінює суспільно-громадську думку, дає можливість по-іншому дивитись на історію. Війна стосується кожного з нас. Наша університетська родина також зазнала втрат», – наголосив у вступному слові Ректор Університету, професор Володимир Мельник.
Ректор зазначив, що майже 40 викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка зараз перебувають у зоні проведення АТО.
«Ми теж заплатили свою ціну за цю війну. Загинув викладач нашого Університету Володимир Труш. Зараз ще близько сорока наших викладачів перебувають у зоні АТО», – сказав Володимир Мельник.
За словами Ректора, чимало молодих людей з Криму та Донецької і Луганської областей змушені були залишати рідні місця, університети й продовжувати навчання деінде.
«Тепер у нашому Університеті навчається понад 300 студентів із Криму та Донбасу. Зараз ми повинні проаналізувати причини невдач, з’ясувати, чому все так сталось. Ми повинні ставити перед собою дуже об’єктивні обґрунтовані цілі подолання тих причин, які призвели до війни. Такий аналіз вкрай необхідний. Видання «Донбас і Крим: ціна повернення» – аналізує причини та наслідки втрати українських територій. Але найголовніше те, що у монографії пропонують різні сценарії виходу з цієї ситуації», – наголосив Володимир Мельник.
За словами першого заступника голови Львівської облдержадміністрації Ростислава Замлинського, Львівська область стала першою серед інших областей України, яка доєдналася до обговорення фундаментальних питань сьогодення.
«На мою думку, із залученням наукового товариства та громадських діячів вирішення збройного конфлікту в Україні пришвидшиться. Україна зазнала та зазнає великих втрат – це ціна незалежності та суверенітету України. Ми об’єдналися в цій боротьбі та робимо все, щоб війна закінчилась. Сьогодні ми бачимо перше глибинне та фундаментальне дослідження, яке аналізує і причини, і наявність виходу з кризи в нашій країні», – зазначив Ростислав Замлинський.
Радник директора Національної інституту стратегічних досліджень, доктор філософії Віктор Циганов зазначив, що зараз українців хвилює тільки одне питання: чи повинні Крим та Донбас повернутись до територій України. А тоді виникає інше: що ж робити, щоб повернути захоплені території російським агресором. Якщо йдеться про Донбас, то в монографії розглядають три базові сценарії.
За словами Віктора Циганова, перший базовий сценарій – «хорватський».
«Це – жорсткий сценарій, який передбачає відсутність будь-яких компромісів з окупантами. Позитиви його очевидні: реальна військова перемога над агресором, можливість притягнення до відповідальності винних, можливість встановити свої правила на звільнених територіях. Серед негативів – витрати на відновлення, різке загострення відносин з Росією, можлива втрата підтримки з боку усіх союзників України», – зазначив доктор філософії.
Другим сценарієм він назвав «молдавський». Це – результат компромісу з маріонетковим режимом, коли відбувається його частково легалізація, встановлюють правила співіснування і починається безкінечний процес зближення сторін в чисельних переговорних форматах», – зауважив Віктор Циганов та додав, що третій варіант – «німецький», який передбачає, що розділена країна об’єднається волею народу у результаті переосмислення причин розколу і набуття спільних цінностей, відновлення політичної і культурної єдності. Україна при цьому отримує моральну сатисфакцію, оскільки територіальна цілісність визначається об’єднуючою цінністю.
При цьому, він вказав на те, що Україна буде змушена «прийняти визначені вимоги по автономії регіону».
У монографії також розглядається чотири сценарії повернення Криму, які умовно можна назвати «реконкіста» (військовий метод), «народна війна», «мирна реінтеграція через демонстрацію власного позитивного прикладу» та «дипломатична реінтеграція».
«Усі сценарії мають різні ступені реалістичності, цілісності та прийнятності, і поки ми просто змушені мислити в їхніх рамках. Перший сценарій – «реконкіста», або відновлення територіальної цілісності військовим методом. Зараз цей сценарій видається малореалістичним. Це пов’язано з багатьма перешкодами, починаючи з фінансових і закінчуючи військовими», – розповів Віктор Циганов.
Другий сценарій, за словами науковця, – «народна війна». «Ми вважаємо, що сьогодні цей сценарій вже реалізується. Але якісь партизанські загони, блокади виглядають дуже штучно, вони справляють своє враження на противника, але навряд чи це те, що дозволить повернути нам Крим», – сказав він.
Третій сценарій, на думку авторів монографії, є «мирна реінтеграція через демонстрацію власного позитивного прикладу». А для цього необхідно стимулювати зростання добробуту жителів материкової України, що дасть, як мінімум, жителям Криму причину задуматися про повернення до України. «Адже анексію Криму ніхто і ніколи не визнає, а значить – жодних об’єктивних передумов для покращення там економічної ситуації просто немає», – висловили переконання науковці та запропонували четвертий сценарій – «дипломатичну реінтеграцію».
Як розповіла доктор економічних наук, вчений секретар Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Олександра Ляшенко, роботи над монографією розпочались із частини про втрати від анексії Криму та частини Донбасу для України.
«Важливу роль у розумінні того, чи потрібно повертати Донбас і Крим, грає статистика втрат. Треба визнати, що тимчасова непідконтрольність цих територій Україні пов’язана з величезними втратами для України. Якщо говорити про Крим, то ми втратили найголовніше – людей. А також вісім військових баз, великі активи, транспортний сектор, сільське господарство. У Криму залишилися найбільші промислові підприємства, значна частка виноробної галузі, риболовецького флоту. Закрилося понад 1000 відділень українських банків. Важких втрат зазнала наука: Кримська астрофізична обсерваторія, Інститут біології південних морів, Морський гідрофізичний інститут», – зазначила Олександра Ляшенко.
За її словами, «нам було, що втрачати і, як мінімум, варто думати про те, як повернути втрачене».
Додамо, що співорганізаторами заходу були Регіональний філіал НІСД у м. Львові та Львівська ОДА.
