25 травня 2023 року академічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка провела Урочисту академію з нагоди вшанування пам’яті видатного українського письменника, літературного критика, філософа, перекладача, науковця, активного громадського та політичного діяча, патрона Львівського університету Івана Франка.
Захід відбувся за участю Ректора Львівського університету, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Мельника, студентів, проректорів, деканів факультетів, викладачів, та усіх, хто цінує творчість видатного українця.
Урочисту академію святково розпочали з виконання гімну «Вічний революціонер». Надалі з доповіддю «Іван Франко та європейський вибір України» виступив доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету Львівського університету, голова Міжнародної асоціації франкознавців Михайло Гнатюк.
Звернувшись до всіх присутніх, Михайло Іванович насамперед відзначив, що традиційно двічі на рік – у день народження Івана Франка та день його відходу у Вічність – академічна спільнота Львівського університету та увесь Львів ґрунтовно аналізують видатний спадок свого Великого сина.
«Здається, що сьогодні написано багато дисертацій про Івана Франка, багато зроблено у науці з популяризації і дослідження творчості письменника, але кожен новий час чи епоха змушує нас задуматися над тими глибинами, які залишив нам Іван Франко», ‒ наголосив Михайло Гнатюк.
У доповіді Михайло Іванович також відзначив, що ювілеї великих вчених і мислителів завжди відіграють важливу роль у житті кожного народу. А відтак, за словами доповідача, для України Іван Франко – це постать, яка займає особливе значення, адже вона формує своєрідний інтелектуальний та духовний взірець нації.
Розмірковуючи про європейський і цивілізаційний вибір України, Михайло Гнатюк наголосив, що кожного разу у творчості Івана Франка є можливість віднайти нові ідеї, як для теперішніх, так і прийдешніх поколінь. Також у цьому контексті доповідач відзначив, що Іван Франко завжди бачив Україну у «народі вольних колі».
Звертаючись до присутніх, Михайло Гнатюк зауважив, що культура і цивілізація – це два поняття, які йдуть поруч. «Належність українського народу до певного державного утворення чи протекторату аж ніяк не означала підкорення його аж до колоніального статусу. Франко добре розумів, що належність українців до певної держави цілком не дає підстав не прагнути до культурної автономії. Українці, будучи під Австро-Угорщиною, мають право бути свідомими русинами, живою частиною нації», ‒ зазначив доповідач.
Михайло Гнатюк також зауважив, що у той час європейський шлях розвитку України був зумовлений найбільшими інтелектуалами – Михайлом Драгомановим, Іваном Франком, Михайлом Грушевським. «Живучи в багатонаціональній Австро-Угорській імперії, Іван Франко чи не найбільше із цих інтелектуалів сприяв європейському цивілізаційному вибору України. Він вважав, що у цих надзвичайно складних умовах європейський вибір буде проявлятися, насамперед, через культуру, літературу, мистецтво. До того ж, Іван Франко цікавився теоретичними проблемами цивілізаційного розвитку, які на той час були актуальними для європейської науки», ‒ акцентував доповідач та наголосив, що чи не вперше своє бачення цивілізаційного вибору Іван Франко сформував у статті «Формальний і реальний націоналізм» ще у 1888 році. «Національний розвиток українського народу він бачив в економічному, громадському і суспільному розвитку», ‒ додав Михайло Іванович.
У доповіді Михайло Гнатюк також відзначив, що після створення Літературно-наукового вісника «осмислення української літератури на тлі інших європейських, в тому числі німецькомовних видань, стало важливою складовою у міркуваннях вченого» та процитував Івана Франка щодо питання розвитку європейських народів.
Михайло Гнатюк акцентував і на тому, що завжди «річка Збруч ділила український народ і українську літературну традицію». «Відсутність на підросійській Україні української мови в судочинстві, освіті, науці є свідченням того, що багатомільйонний народ у центрі Європи «був позбавлений елементарних прав».
Також, резюмуючи доповідь, Михайло Гнатюк додав, що для Івана Франка важливим було розуміння поняття цивілізації. «Українці, на думку Івана Франка, не можуть орієнтуватися на росію, щоб осоромитися бездумною системною русифікацією і забороною української мови», ‒ зазначив доповідач.
Наостанок, Михайло Гнатюк наголосив, що Іван Франко звернув увагу на те, що «пригноблена нація іноді може використовувати ідеї національної винятковості» та додав, що цей вибір, на думку Івана Франка, залежить від самих українців – народ повинен виражати свою любов «не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею». А відтак, тих мужів потребує кожна нація, кожна історична епоха чи доба», ‒ акцентував Михайло Гнатюк.
«Цивілізаційний вибір України Франко бачить у сім’ї європейських народів. І в цьому виборі роль нашої літератури, культури є визначальною. Тісно співпрацюючи з німецькими, англійськими, австрійськими, польськими, чеськими, сербськими та іншими науковими виданнями, Іван Франко серед своїх сучасників найбільше спричинився до популяризації нашої літератури і культури. Саме вона сприяє цивілізаційному вибору народу», ‒ висловив переконання Михайло Іванович.
Після виголошення Слова про Івана Франка Ректор Львівського університету, професор, член-кореспондент НАН України Володимир Мельник нагородив переможців Першої студентської олімпіади з основ франкознавства та вручив сертифікати учасникам олімпіади.
Під час Урочистої академії мистецькі колективи Центру культури і дозвілля Львівського університету – Народна чоловіча хорова капела «Прометей» під керівництвом Віталія Чмира, Заслужена хорова капела України «Боян» імені Євгена Вахняка під керівництвом Василя Чучмана, Народний камерний оркестр, Народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» у складі студенток-третьокурсниць філологічного та факультету іноземних мов подарували усім присутнім літературно-музичну композицію. Поезію Івана Франка проникливо декламували присутнім учасники гуртка художнього слова (керівниця – Мирослава Булатова) – студенти філософського та філологічного факультетів.
