💙 #360_градусів_у_діяльності_львівського_університету : Історичний факультет
Початки археологічної науки у Львівському університеті сягають рубежу ХІХ/ХХ ст., коли в його стінах було створено Археологічний кабінет (1880 р.) .
За цей час археологічні експедиції Львівського університету накопичили значні колекції предметів старовини, які й стали основою збірок сучасного Археологічного музею Університету, про який ми розповідатимемо сьогодні.
🔹 Формування археологічних колекцій у Львівському університеті має давні традиції. В останній чверті ХІХ ст. зусиллями професора класичної філології Людвіка Цвіклінського виникло «зібрання наукових засобів для викладання філологічно-археологічних та історично-географічних предметів.
🔹 За клопотанням проф. Л. Цвіклінського 1898 р. зібрання отримало окреме приміщення. Рішенням Академічного Сенату на потреби кабінету передано частину будівлі, яку раніше займав фізичний інститут. Тут у великому виставковому залі експонували копії творів давнього та новочасного мистецтва, а поруч в аудиторії знаходилася археологічна збірка і проводили лекції з археології та класичної філології.
🔹 У міжвоєнний період у Львівському університеті археологія розвивалася в рамках діяльності двох кафедр та їх інститутів – класичної археології проф. Едмунда Булянди і праісторії проф. Лєона Козловського. При кожній кафедрі були власні збірки.
🔹 Після утворення Львівського державного університету імені Івана Франка, з ініціативи завідувача новоствореної кафедри археології та історії матеріальної культури проф. Ярослава Пастернака наприкінці 1939 р., на основі збірок згаданих кафедр, створено Археологічний музей. Однак він проіснував недовго у зв’язку з воєнними подіями.
🔹 У березні 1967 р. відновлено роботу Музею у його сучасному форматі. Формування його колекції, яка на сьогодні налічує понад 50 тис. артефактів, пов’язане з іменами таких відомих археологів як Л. Крушельницька, В. Баран, В. Ауліх, О. Черниш, І. Свєшніков, І. Старчук, М. Пелещишин, Р. Чайка та ін.
🔹 Із 2019 р. проводиться повна модернізація експозиції Музею, розміщеної в чотирьох залах, яка відображає розвиток матеріальної і духовної культури населення заходу України та сусідніх регіонів від палеоліту до пізнього середньовіччя.
🔹 Перша зала є виставковою, де експонуються матеріали щорічних експедицій, які проводять співробітники Університету, у тому числі в рамках польової навчальної практики.
🔹 Друга зала відображає історію населення Прикарпаття і Волині в кам’яну добу, енеоліті та бронзовому віці. Це знаряддя праці з кременю та предмети побуту, які виявили на стоянках первісної людини (палеоліт) біля с. Молодове. Неолітичний час представлений знахідками культури лінійно-стрічкової кераміки із пам’ятки поблизу с. Тадані, які належать першим землеробам Центрально-Східної Європи. Яскраві зразки антропоморфної і зооморфної пластики, мальованого посуду репрезентують енеолітичну трипільську культуру. Унікальний комплекс із багатого поховання біля с. Івання на Рівненщині представляє комарівську культуру епохи бронзи.
🔹 Третя зала висвітлює матеріальні досягнення і духовне життя племен ранньозалізного віку – лужицької (Млиниська), висоцької (Золочів, Лугове, Деревляни), липицької (Чижиків), пшеворської (Судова Вишня) культур, а також населення грецьких колоній Північного Причорномор’я (Ольвії, Тіри).
🔹 Остання зала експозиції музею присвячена історії східних слов’ян та їхніх сусідів до середини ХІІI ст. Представлено матеріали черняхівської, празької, райковецької культур, а також із городищ слов’яно-руського часу Листвин, Пліснесько, Буськ.
