4 березня 2021 року у головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася відкрита лекція лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка, професора Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка Ігоря Сердюка. Захід був присвячений презентації наукової праці Ігоря Сердюка «Маленький дорослий: дитина і дитинство в Гетьманщині XVIII ст.».
Зазначимо, що Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована у 2015 році Міжнародним фондом Івана Франка і щорічно присвоюється за наукові відкриття, здобутки та заслуги дослідників у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премія має на меті спонукати науковців з усього світу до вивчення україністики, соціально-гуманітарних наук, а також наукової та творчої спадщини Івана Франка.
Лауреат премії 2020 року Ігор Сердюк – доктор історичних наук, науковець, педагог, стипендіат Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв 2010-2011 рр. є одним із провідних науковців в Україні, що розробляють ряд тем у галузі історичної демографії. До сфери його наукових інтересів, зокрема, належать історична демографія та урбаністика Гетьманщини, дитина і дитинство в українському традиційному суспільстві.
Перед початком лекції з лауреатом премії Ігорем Сердюком та директором Міжнародного фонду Івана Франка Ігорем Курусом зустрівся Ректор Університету Володимир Мельник. Під час зустрічі йшлося про продовження координації зусиль академічних установ України задля розвитку наукового середовища України. Гості подякували Ректорові за співпрацю з фондом та можливість прочитати лекцію в одному з найкращих університетів України та Східної Європи. Володимир Мельник наголосив, що для Львівського університету розвиток наукового та освітнього середовища України, а також популяризація постаті Івана Франка є одними із пріоритетних завдань і додав, що Міжнародна премія імені Івана Франка «сприяє розвитку інтелектуального потенціалу України і налагодженню контактів між вченими українських та іноземних науково-дослідних інституцій». Відтак премія, за словами Ректора, вже багато років успішно виконує свою мету – популяризує Україну в світі та підтримує наукові дослідження з україністики та соціально-гуманітарних наук.
Сама лекція відбувалася у конференц-залі Львівського університету з прямою трансляцією на ютуб-каналі Університету. Розпочався захід з вітальних слів проректора Львівського університету з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимира Качмара, який від імені адміністрації Університету привітав усіх учасників та висловив вдячність лекторові за його візит.
Перед початком лекції виступила також заступниця директора Міжнародного фонду Івана Франка Ольга Нижник, яка детальніше розповіла про цьогорічну процедуру визначення лауреата премії. За її словами, у 2020 році на Премію імені Івана Франка претендувало 19 робіт, а після першого етапу було обрано трьох фіналістів, чиї монографії розглядалися членами журі: «Маленький дорослий: дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст.» професора кафедри історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка Ігоря Сердюка, «Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література» директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка й «Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні» професорки історії Стетсонського університету (США) Мейгіл Кортні Фавлер. До слова, членами журі стали 12 докторів наук з різних країн світу, які й обрали 26 серпня 2020 року у Дрогобичі лауреата премії.
Свою лекцію Ігор Сердюк розпочав зі слів вдячності на адресу організаторів заходу за можливість побувати у Львівському університеті та презентувати тут своє дослідження. «Львів – це дуже важливе місто для усіх, хто займається гуманітаристикою, філологією, історією, тут дуже багато всього починалося і багато чого відбувається зараз. Для мого дослідження тут теж було багато важливого, адже саме зі Львовом пов’язані численні дослідження колег, які мене навчали, а також окремі випадки, що змінювали моє наукове життя», – наголосив він.
Розповідаючи про задум написання наукової праці про дитину й дитинство у Гетьманщині, Ігор Сердюк зауважив, що вважає свою книгу продуктом наукового інтелектуального середовища, в яке йому пощастило потрапити, насамперед завдяки його вчителю, професорові Юрію Волошину, та іншим колегам, котрі показали йому, як може функціонувати доброчесне, зацікавлене, вмотивоване наукове середовище, що обмінюється ідеями і відверто критикує, середовище, у якому прийнято говорити те, що думаєш про той чи інший текст, ділитися науковими знахідками й джерелами. Водночас доповідач додав, що проблемою дитинства зацікавився у ході написання своєї кандидатської дисертації, у якій він аналізував населення полкових міст Гетьманщини. «Намагаючись розшукати інформацію про мешканців полкових міст Гетьманщини різних вікових категорій, я помітив, що текстів та джерел про дітей є найменше, і сприйняв це як своєрідний виклик. Мене настільки зацікавила ця тема, що я почав писати саме про це», – зізнався він.
Щодо книги Ігоря Сердюка, то вона, за словами автора, насичена демографічними даними й побудована у формі розгляду окремих сюжетів та проблем, які дослідник помітив, вивчаючи тему дитини й дитинства на матеріалі різноманітних джерел. Ідеться передусім про такі питання, як вік дитинства, демографічні характеристики, народження і хрещення, смерть, матеріальний світ, дитяча праця тощо, ставлення до дітей-сиріт та байстрюків тощо.
Окреслюючи проблематику свого дослідження, лектор зазначив, що «дитинство є змінним конструктом і продуктом епохи, тобто на дитинство в різні епохи люди дивилися по-різному». Водночас в Україні, за словами автора, практично немає традиції дослідження дитини й дитинства, адже основоположні зарубіжні праці на цю тему свого часу «не помічалися» радянською історичною наукою в силу ідеологічних причин.
Звертаючись до присутніх на лекції філологів, Ігор Сердюк наголосив, що в межах теми дитинства є питання, які необхідно розглядати міждисциплінарно. Зокрема, він звернув увагу на те, що «про дитинство ми дізнаємося через посередництво текстів, що є породженнями дорослого патріархального світу. Мова текстів, передача інформації про дитяче, про жіноче чоловічими голосами, канцелярськими конструктами XVII-XVIII ст. частково не так відображає реальну картину світу, яка реконструює її чи й створює наново».
Після виступу науковця учасники заходу взяли участь у дискусії й обговорили окремі питання, пов’язані з темою дослідження. Зокрема, йшлося про питання парадоксу дитячої смертності в період Гетьманщини, визначення ролі пісні у формуванні дитини, залучення у дослідження фольклорної основи як джерела інформації про дитину і дитинство тощо. До дискусії долучилися декан історичного факультету, професор Степан Качараба, декан філологічного факультету, професор Святослав Пилипчук, доцент кафедри теорії і практики журналістики Мар’ян Лозинський, професор кафедри української фольклористики ім. Філарета Колесси філологічного факультету Ярослав Гарасим та інші.
На завершення заходу слово взяв директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус, який подякував лауреатові за лекцію, а також висловив вдячність спонсорам премії та людям, які активно підтримують діяльність фонду.
