12 травня 2023 року на філологічному факультеті відбулася Міжнародна наукова конференція «Теорія і практика викладання української мови як іноземної», організована кафедрою українського прикладного мовознавства. Науковий форум відбувався у дистанційному форматі на платформі Zoom і зібрав не тільки вчених в Україні, а й багатьох колег, які наразі працюють за кордоном (Німеччина, Польща, Велика Британія) і втілюють на практиці різні методи та підходи у викладанні української мови як іноземної.
Урочисте відкриття конференції розпочалося зі вступного слова завідувачки кафедри українського прикладного мовознавства, професорки Ірини Кочан, яка привітала всіх учасників і наголосила на важливості плекання та пропагування української мови в Україні та світі. «Приємно, що, незважаючи на воєнні дії в Україні, ми все-таки чітко тримаємо прапор за перемогу і сподіваємося, що вона незабаром настане. На зло московитам ми живемо нормальним життям, наша наука продовжує збирати свої плоди, адже зараз є дуже багато молодих вчених, що особливо активно займаються дослідженням саме української мови, яка зараз в нас на першому плані, адже це найголовніший символ нації», – сказала Ірина Кочан.
Після цього з вітальним словом виступив проректор Львівського університету з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар. Він передовсім наголосив на тому, що академічна спільнота повинна забезпечувати надійний тил нашим військовим і своєю працею утверджувати наші цінності та плекати українську мову. «Я шлю слова вітання нашим колегам, які доєдналися до конференції не тільки з України, а й з-за кордону і які роблять зараз надзвичайно важливу справу і пропагують там українську мову, а завдання кафедри, яка була створена майже 30 років тому, в цьому й полягає. Відрадно те, що колектив Львівського університету, викладачі та студенти, впродовж цієї війни не просто вижили, а продовжують розвиватися: ми розвиваємо наш Університет, кафедри, продовжуємо навчати наших студентів. Ця війна поставила перед нами багато викликів, і я вважаю, що як наші друзі, брати, сестри, батьки борються з ворогом і справляються зі своїми завданнями на тих рубежах, де зараз йдуть найважливіші бої, так ми повинні робити все, що можемо, тут, щоб забезпечити їм надійний тил. І те, що ми проводимо заходи, конференції, те, що Університет живий і всі факультети і коледж працюють дуже інтенсивно – це все свідчення того, що нас не подолати», – підкреслив Володимир Михайлович і додав, що зараз українська мова стала політичним інструментом, тому її плекання і пропагування є як ніколи важливим. Цим і зумовлена актуальність конференції.
«На початку 90-х років ми говорили про те, щоб поширювати українську мову, щоб вона була відома не лише нам, а й іноземцям, а зараз українська мова стала і політичним інструментом. Бо якщо ми не будемо навчати іноземців української мови, вони й далі будуть думати, що нема такої держави, як Україна, і що в нас тут просто якісь внутрішні конфлікти. Хоча зараз бачимо, що світ поступово прокидається, і зараз робляться надзвичайно великі речі нашими викладачами і студентами, які проживають у Європі. Тож наше завдання полягає в тому, щоб українська мова звучала всюди. Тут, навчаючи іноземців, викладаючи на курсах для тих українців, які, на жаль, за 30 років незалежності не навчилися ще говорити українською мовою, і, зрештою, навчаючи іноземців і за кордоном, ми маємо зробити так, щоб українська мова звучала у всіх європейських державах, щоб іноземці розуміли, що є така держава Україна, яка зараз виборюється життям її громадян», – зауважив проректор.
До вітального слова запросили також декана філологічного факультету Романа Крохмального. Він насамперед акцентував увагу на важливості ґрунтовного дослідження викладання української мови як іноземної і високо оцінив різнобічну діяльність кафедри прикладного мовознавства, спрямовану на розвиток цієї сфери як у теоретичному, так і в прикладному аспектах. «Теорія і практика викладання української мови як іноземної – це не просто і не тільки про мову. Це і про життя українців, це і про наше теперішнє, і про майбутнє наших дітей, внуків, правнуків. Роль кафедри українського прикладного мовознавства справді важко переоцінити. Це одна із найскладніших кафедр університету в плані роботи, яку виконує її колектив. Бо це і дуже непроста робота в Національній комісії зі стандартів української мови, створення Державного стандарту з української мови як іноземної, це і праця з іноземцями, яких у нас після перемоги, сподіваємося, буде ще більше, це і праця за кордоном, це і навчання студентів. Зараз та наукова і освітня комунікація, яку творить кафедра українського прикладного мовознавства – це дуже велика, просто неоціненна праця. Сьогоднішня конференція є одним із важливих етапів плекання української мови як іноземної в науковому дискурсі. Я радий бачити представників різних наук шкіл України і радий, що Львівська наукова школа української мови як іноземної не просто стала на ноги, а гордо заявила про своє функціонування», – сказав Роман Олексійович.
Звертаючись до учасників конференції, декан також підкреслив важливу роль мови у сучасному українському суспільстві, де вона стала зброєю, що допомагає нам виборювати нашу волю і незалежність. «Справді, мова, слово – це зараз не лише складна система, яку ми вивчаємо, але насамперед зброя, спосіб ідентифікації, без перебільшення, спосіб створення щасливого майбутнього. Кожної хвилини наші воїни і прості громадяни відчувають це на кожному клаптику української землі», – зауважив декан і побажав усім присутнім натхнення творити наукову комунікацію, яка зараз дуже дорого коштує, адже оцінюється людськими життями, а тому повинна бути по-справжньому ефективною і плідною.
Насамкінець учасників конференції привітав заступник декана з наукової роботи Ігор Гунчик. Він зазначив, що така конференція відбувається вже вчотирнадцяте, і це свідчить про те, що дослідження теоретичних та практичних аспектів викладання української мови як іноземної у Львівському університеті поставлено на серйозний рівень. Ігор Гунчик розповів про освітню програму кафедри українського прикладного мовознавства, яка функціонує відносно недавно і вже набула значної популярності. При цьому він наголосив, що у процесі підготовки фахівців з викладання УМІ надзвичайно важливим є належне вивчення не лише української мови, а й іноземних. «Цей напрям останнім часом розвивається дуже активно. Зараз ми потребуємо таких філологів, які, вільно послуговуючись українською мовою, могли б водночас навчати української мови й доносити ті ідеї й напрацювання, які має Україна, за її межі. Для цього особливо важливим є вивчення іноземних мов», – зазначив він.
Після вітальних слів розпочалося пленарне засідання конференції. Першою на пленарному засіданні виступила доцентка кафедри українського прикладного мовознавства, членкиня Національної комісії зі стандартів української мови Данута Мазурик із доповіддю на тему «Консолідаційна роль української мови як державної». Після цього завідувачка кафедри українського прикладного мовознавства Ірина Кочан представила детальний огляд наукової і навчально-методичної продукції кафедри за останні два десятиріччя. Науковиця Донецького національного університету імені Василя Стуса Тетяна Космеда розповіла про проблеми методики викладання української мови на сторінках європейського журналу «Studia Ucrainica Varsoviesia» (2013–2022). Надалі присутні мали можливість прослухати доповідь професорки кафедри загального мовознавства Львівського університету Галини Мацюк на тему «Лексика української повсякденності 2022-2023 років як новий об’єкт лінгводидактики». Потім виступила доцентка кафедри загального мовознавства Соломія Бук, яка представила доповідь «Зміни акцентів у викладанні УМІ, зумовлені війною: хто вчить, чому, для чого і що».
Надалі учасники конференції продовжили роботу у рамках двох секцій. Виступи науковців у першій секції – «Українська мова як іноземна: теорія і практика викладання» – стосувалися найрізноманітніших теоретичних та прикладних аспектів викладання української мови як іноземної. Зокрема, йшлося про перспективи міжкультурної комунікації в іншомовній аудиторії, подолання стереотипів у міжкультурній комунікації, застосування інформаційних технологій на заняттях з УМІ, вивчення різних тематичних груп лексики в курсі української мови як іноземної тощо. Друга секція – «Українська мова в просторі і часі. Проблемні питання культури мови» – зосередилася на дослідженні таких питань, як формування термінознавчої компетентності у студентів, особливості функціонування сучасних англіцизмів у мовленні українців, порушення норм культури мовлення, молодіжний сленг у мовленні студентів, становлення комп’ютерної термінології, термінологічний аспект у вивченні рекламних текстів та багато інших.
Після цього відбувся круглий стіл на тему «Базові поняття і терміни методики викладання української мови як іноземної». Доповіді на круглому столі стосувалися питань унормування термінології методики викладання української мови як успадкованої, синтаксису у навчанні української мови як іноземної, а також напрямів та перспектив наукових досліджень, що стосуються видів мовленнєвої діяльності на етапах вивчення української мови як іноземної.
Завершилося наукове зібрання підсумковим засіданням, під час якого учасники заслухали звіти модераторів секцій та прийняли ухвалу конференції.