«Час минає, демонструючи масштабність такої події, як Євромайдан, а згодом і Революції Гідності», – звернувся до учасників круглого столу, присвяченого Дню гідності та свободи, Ректор Університету, професор Володимир Мельник.
За словами Ректора, саме Революція Гідності виявила неспроможність існуючих на той час інститутів громадянського суспільства відповідати тим вимогам, які визначали європейський вектор розвитку держави. І першими, хто заявив про свою незгоду з політичними рішеннями тодішньої влади, була студентська молодь.
«Після відмови уряду підписати Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом українська молодь перша продемонструвала свою незгоду з таким рішенням влади. Хвиля громадських протестів прокотилась усією Україною. Однією з ключових вимог Євромайдану та Революції Гідності був цивілізаційний вибір України», – наголосив Ректор Володимир Мельник.
Ключовим маркером консолідації суспільства та продовження боротьби євромайданівців на противагу тиску з боку держави було збройне протистояння між силовиками та протестувальниками, скроплене кров’ю Героїв Небесної соті. У лютому 2014 р. відбулося фактично друге народження незалежності України.
«Ця боротьба забрала життя багатьох молодих людей, зокрема й студентів і випускників Львівського університету, які свідомо віддали своє життя для того, щоб ми жили в новій європейській Українській державі, щоби могли сьогодні говорити про шлях розвитку нашої країни, про цінності, моральні імперативи, які були і є запорукою руху до європейського майбутнього», – зазначив Ректор Університету.
Важливий урок, який, на його думку, ми отримали завдяки Революції Гідності, – це те, що українське суспільство заявило про себе як домінуючу силу, адже Майдан не розділив Україну, а об’єднав її.
Своїми спогадами і враженнями про участь у доленосних для України подіях під час Революції Гідності охоче поділилися громадські діячі, активісти, безпосередні учасники Євромайдану, які проаналізували політичну ситуацію в Україні до революційних подій і після них, здобутки і перемоги нашої держави на шляху до європейської інтеграції за останні два роки.
«Слава Україні!» «Героям Слава!» – із таких слів розпочинався кожен день під час Євромайдану, і саме ці слова давали нам надію на те, що ми здобудемо перемогу, досягнемо того, чого прагнемо», – розповіла асистент кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка Софія Федина, активна учасниця та ведуча Євромайдану у Львові.
За словами активістки, спочатку визначальною була тверда позиція студентів, які заявили про наміри обстоювати свої права на Майдані. Згодом багатотисячні колони почали сходитися на площі різних міст, формуючи спільноту свідомих громадян України, які прагнуть змін.
«Ще один зворушливий момент, який відбувся на початку Революції, – це різка зміна поколінь людей, які виходили на Майдан. Якщо до цього активним учасником була молодь, то згодом до них доєдналися дорослі. Ці люди вийшли і стали до дії не тому, що їм боліло питання євроінтеграції, а тому, що зачепили честь і гідність їхніх дітей. Ось тоді й розпочалася війна за право не тільки України, а й усього світу залишатися при своїх демократичних цінностях та обстоювати чесність і мир у своїй державі», – наголосила Софія Федина.
Особливо важливими й водначас важкими етапами Революції Гідності, які змінили Україну на краще, на думку Софії Федини, були пролита кров і Герої Небесної сотні. «Нарешті, за 24 роки Незалежності нас навчили цінувати нашу державу і змусили усвідомити, наскільки важливо докладати зусиль для її розвитку», – переконана активістка.
Учасниця Євромайдану зазначила, що розпочаті реформи хоч і відбуваються дуже повільно, утім, вони все ж таки стартували. «І щоб цей процес став активнішим, починати треба з себе, – переконана Софія Федина. – А для цього нам треба усвідомити, у який час ми живемо».
В обговоренні питань, присвячених Революції Гідності, взяли участь і студенти, які першими вийшли на Євромайдан у Львові. Тепер уже магістри факультету міжнародних відносин Владислав Воробканич та Андрій Лукша представили учасикам круглого столу презентацію зі світлинами, зробленими під час Євромайдану в Києві, та поділилися враженнями від того, що вони бачили і відчували, перебуваючи в епіцентрі подій у самому серці України.
«Початок Майдану був у кожного свій. І в кожного була своя думка, ідея, правда. Утім, упродовж всього періоду Майдану чергувалися процеси підйому та штилю. Боротьба поступалася тривожному перемир’ю, а доброта – злості й ненависті», – зауважив Андрій Лукша.
«Аналізуючи події Революції Гідності з погляду історії, можна говорити про концепцію континуїтету студентської боротьби за державність і суверенність України. Пригадаймо бій під Крутами, Революцію на граніті, Революцію на траві в Сумській області, про яку мало хто знає, Помаранчеву революцію і Євромайдан! Головна особливість останнього – Майдан був не політичним монолітом, він не мав єдиного центру прийняття рішень, не було лідера. А українське студентство задекларувало себе як рушійний клас для змін у країні», – наголосив студент-міжнародник.
«Революція Гідності дала можливість для формування держави нового типу, адже політичне керівництво не стало батьками-засновниками нової України», – зазначив Владислав Воробканич, окресливши основні аспекти тодішньої політичної ситуації в Україні з огляду на історичний досвід іноземних країн.
До обговорення питань, пов’язаних із тематикою круглого столу, долучилися також і громадські активісти, юристи, учасники й координатори Волонтерського полку, представники Львівського обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів.
Нагадаємо, що 19 листопада 2015 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка з ініціативи Центру міжнародної безпеки та партнерства факультету міжнародних відносин спільно з Волонтерським полком за підтримки Львівської обласної державної адміністрації відбулося засідання круглого столу на тему: «Революція гідності: очікування та здобутки України на шляху до Європи». Серед основних тем, які були винесені на обговорення: «Революція гідності: вчора і сьогодні»; «Становлення інститутів громадянського суспільства в Україні».
