16 січня 2024 року відбувся круглий стіл на тему «Права та можливості мігрантів з України у країни Вишеградської групи (V4)», який був організований кафедрою політології у рамках її партнерства в проєкті «Гуманітарна допомога та розширення можливостей українців, які приїжджають до країн Вишеградської четвірки – хороші практики», що співфінансується урядами Чехії, Угорщини, Польщі та Словаччини через Вишеградські гранти Міжнародного Вишеградського фонду. Місією Фонду є просування ідей сталого регіонального співробітництва у Центральній Європі.
Вторгнення росії в Україну у 2022 року змусило мільйони людей тікати із зони бойових дій. Початок конфлікту в Україні мав великий вплив на різні аспекти політичного, економічного і соціального життя. Особливо помітні зміни сталися в міграційній ситуації, як в самій Україні, так і в країнах Європейського Союзу, включаючи країни Вишеградської четвірки. Такий безпрецедентний наплив біженців, пов’язаний із війною, породжує серйозні питання щодо майбутнього розвитку подій та викликів, пов’язаних із присутністю українських громадян у цих країнах, а зокрема:
- чи змогли українські мігранти інтегруватись у тих країнах, де вони перебувають?
- чи захищені їхні права?
- з якими психологічними проблемами стикаються мігранти?
- як впливають українські мігранти на ринок праці?
- які перспективи та механізми повернення українців?
Звісно, питань є значно більше і всі вони безпосередньо чи опосередковано впливатимуть на політичні, економічні й соціальні процеси як приймаючих держав, так і України. Власне цим і була зумовлена доцільність проведення круглого столу й обговорення окреслених та пов’язаних питань у фаховому середовищі. До участі у круглому столі запросили науковців, фахівців у сфері міграційних процесів та інших зацікавлених.
Розпочався круглий стіл з виступу Тараса Подвірного, який є представником уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Львівській області. Тарас Подвірний наголосив на тісному зв’язку Офісу омбудсмена України з аналогічними в країнах Вишеградської четвірки та Європейського Союзу, зокрема Італії та Німеччини, щодо вирішення проблем, які виникали з українськими дітьми, які перетинали кордон без батьків, та інших ситуацій, які потребували швидкої реакції та вирішення.
Професорка кафедри соціології Наталія Черниш розглянула хвилі міграційних процесів з України, наголосивши на специфіці останньої хвилі воєнної міграції, вказавши на певні можливі наслідки. Також експертка акцентувала на психологічному стані українців щодо закінчення і результатів війни росії в Україні. Цю думку продовжила доцентка кафедри психології Лариса Дідковська, зробивши наголос на психологічних аспектах міграції й окреслила тенденції, пов’язані з можливим процесом повернення українських мігрантів в Україну, в залежності від тривалості військових дій.
Велике зацікавлення викликала тема освіти дітей мігрантів в країнах Вишеградської четвірки і проблеми пов’язані з навчанням. Саме про зазначені проблеми наголошували експертки з Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Горда та Оксана П’ятковська. В обговоренні експертка, керівниця офісу Міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська також порушувала питання інтеграції мігрантів у країнах-реципієнтах і важливу роль державних органів, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій в цьому процесі і налагодження контактів активної співпраці між ними. Експерт Володимир Гнатюк (Міжнародний інститут освіти, культури і зав’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка») також наголошував на освітніх і кваліфікаційних навичках українських мігрантів і процесі працевлаштування, яке не відповідало саме зазначеній кваліфікації. Розглядалися мотиви, які лежать в основі або подальшої інтеграції, або повернення після закінчення війни.
В результаті круглого столу були зазначені певні перспективи адаптації частини мігрантів в країнах-реципієнтах та можливі умови та мотиви повернення частини мігрантів в Україну при накладанні об’єктивних умов, таких як термін закінчення війни (тобто безпека), наявність житла, роботи тощо.
