15 грудня 2023 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Українська мова як державотворче начало», присвячений 150-літтю Наукового товариства імені Шевченка. Захід відбувся у змішаному форматі і до присутніх мали змогу доєднатися мовознавці з різних куточків України і світу.
Розпочав роботу круглого столу голова Наукового товариства імені Шевченка, академік НАН України Роман Кушнір, який насамперед відзначив, що проведення круглого столу цьогоріч відбувається на всеукраїнському рівні і триває у рамках ювілейної дати – 150-ліття Наукового товариства імені Шевченка.
«Круглий стіл «Українська мова як державотворче начало» є одним із низки заходів, які відбуваються з нагоди визначної дати для Наукового товариства імені Шевченка. А відтак, учасники сьогодні матимуть змогу порушити актуальні питання мовознавства, зокрема, ролі мови у формуванні нації, її статусу та значущості для кожного громадянина», ‒ зазначив Роман Кушнір і побажав учасникам цікавих дискусій та обговорень.
Також до усіх присутніх звернувся Почесний доктор Львівського університету, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, професор Микола Жулинський. Насамперед Микола Григорович наголосив на вагомій ролі Наукового товариства імені Шевченка в розвитку та утвердженні української мови в Україні та світі. «Питання мови і до сьогодні залишається політизованим, але ми знаємо, що мова – це фундамент, на якому будується суверенна Українська Держава. Знаємо це і завдяки тому, що представники НТШ невтомно утверджували окремішність української мови, літератури, історії та культури», ‒ зазначив Микола Жулинський.
У виступі Микола Жулинський також зосередив увагу присутніх на головних ідеях Івана Франка, викладених в «Отвертому листі до галицької української молодежі», де ключовою стала важливість формування «культурного організму, здатного до самостійного культурного і політичного життя», а мова стала на той час однією із визначальних складових української модерної ідеології.
Микола Жулинський, звертаючись до учасників круглого столу, також наголосив, що сьогоднішня дискусія покликана обговорити мовну ситуацію в країні, проблеми і завдання, які постають перед українським суспільством.
Також із учасниками круглого столу своїми міркуваннями щодо мовного питання поділився директор Інституту української мови Національної академії наук України, професор Павло Гриценко. Павло Юхимович насамперед подякував колегам за проведення форуму, на якому порушуються актуальні питання української мови. «Мова – це технічний засіб комунікації, але і водночас ‒ це ментальний код особистості і ментальний код держави. Оскільки основа буття – це мовно-ментальний код, який і є присутній в українській мові, то роль мови у державотворенні є надзвичайно важливою і повинна посідати чільне місце у загальній архітектоніці міжнародної політики. Є мова ‒ є народ і держава, яку ми повинні обстоювати разом із тими основними принципами, які творять її мову», ‒ наголосив у виступі Павло Гриценко
Окрім того, у виступі професор Павло Гриценко відзначив, що необхідно дбати про зміну й удосконалення мовно-культурного фонду України, адже, за його словами, сильна, досконала українська мова є тим об’єктом, який потрібно сьогодні утверджувати, розвивати і зміцнювати. І в цьому процесі надзвичайно важливою є роль НТШ, українських університетів та Національної академії наук України.
Доцентка кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Львівського університету Галина Тимошик презентувала напрацювання мовознавчої комісії НТШ ‒ колективну монографію, присвячену 150-літтю НТШ.
«Сьогодні ми презентуємо серйозний фоліант наукових досягнень мовознавчої комісії НТШ – видання, яке містить понад 40 наукових розвідок. Робота над виданням тривала досить довго, і як результат – монографія містить 6 блоків – від історії мови до діалектологічних студій, які відображають сучасний розвиток мови. Розрізнені тематично статті у кінцевому підсумку стали цілісною картиною досягнень мовознавчої науки, яка складається з людей та ідей», ‒ наголосила Галина Василівна.
До усіх учасників круглого столу також звернулася завідувачка кафедри української мови імені професора Івана Ковалика, професорка Зоряна Купчинська, яка представила присутнім працю Юліана Редька, присвячену дослідженню українських прізвищ. Видання приурочили до 150-ліття Наукового товариства імені Шевченка.
«Праця Юліана Редька ґрунтувалася на його докторській дисертації, яка була захищена у 1969 році, утім її актуальність жива до сьогодні. А відтак, з ініціативи колективу нашої кафедри ми вирішили її видати», ‒ зазначила Зоряна Купчинська й представила доповідь про видатного українського мовознавця, письменника, літературного критика, мемуариста, перекладача, професора Львівського університету Юліана Редька.
Зокрема, Зоряна Купчинська розповіла про заслуги Юліана Костянтиновича перед українською культурою і мовою, наукові зацікавлення відомого українського мовознавця, основні тези його наукових робіт та зосередила увагу присутніх на головній праці Юліана Редька «Словник сучасних українських прізвищ».
Також своїми міркуваннями щодо актуальності мовного питання та глибинної суті Слова з усіма присутніми поділився перекладач, філолог та письменник, професор Львівського університету Андрій Содомора. Андрій Олександрович насамперед зазначив що «входження в мову» повинно стати духовним зростанням і становленням особистості. Це, за словами професора, довгий і кропіткий, але потрібний процес.
У своєму виступі Андрій Содомора акцентував і на важливості усвідомлення того, що нормою мовлення є практика. А відтак, потрібно напрацьовувати ефективні важелі впливу, які оперативно реагують на те, якою мовою користуються медіа і який вплив це має на суспільство.
«Наша мова – це те, що має своє коріння, тягне соки з українськості і має зв’язок з живим світом природи і класиками літератури. Ми всі на боці добра, і це накладає на нас велику відповідальність. Ми інші в житті і мові, і повинні завжди на цьому акцентувати й виокремлювати інакшість нашої мови», ‒ поділився міркуваннями Андрій Олександрович, після чого також торкнувся термінологічних визначень і наголосив, що філологія – це не збірник правил, це – зацікавленість у вмінні бачити і дивитися, слухати і чути. «Коли ми філологію будемо розуміти в такому плані, то вона буде в повазі і любові до слова».
Також професор Андрій Содомора висловив декілька міркувань з приводу вживання питомо українських слів, чергування голосних літер у родовому відмінку та важливості використання і збереження кличного відмінка та дієслівного заклику, які є «душею» української мови.
Також під час круглого столу виступив український фізик та історик науки, професор Василь Шендеровський, який насамперед зазначив, що сьогодні надзвичайно актуальною є проблема інформаційної агресії на людину в результаті технічного прогресу, а тому дуже важливо працювати над тим, аби вирішити цю проблему.
Професор Василь Шендеровський також наголосив на тому, що сьогодні варто акцентувати увагу на напрацюванні наукової термінології та на важливості створення технічних словників. «Коли українська мова стане основною в наукових закладах – наш народ стане нездоланним. Українська мова завжди була наріжним каменем нашого народу, вона нас врятує і далі», ‒ висловив переконання Василь Шендеровський.
Надалі учасники круглого столу, серед яких були знані в Україні та світі науковці, обговорили шляхи популяризації української мови, роль мови у розвитку держави та суспільному поступі. Окрім того, мовознавці взяли участь у дискусії щодо законодавчого регулювання мовної політики в Україні, а також міркували над питанням набуття міжнародного статусу української мови, у підсумку наголосивши, що українська мова повинна стати важливим компонентом змісту освіти і державної політики загалом.
