21 червня 2023 року в Головному читальному залі Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка науковці історичного та філологічного факультетів, друзі, знайомі, учні та представники родини взяли участь в академії з вшанування пам’яті видатного історика, громадського діяча, фахівця бібліотечної справи, директора Наукової бібліотеки Львівського університету в 1998-2007 роках Богдана Якимовича. Днями минає річниця його відходу у Вічність.
Захід відкрив професор, завідувач кафедри історичного краєзнавства Віктор Голубко, який насамперед відзначив, що під час заходу йтиметься про непересічність і багатогранність особистості професора Богдана Якимовича. «Сьогодні йтиметься про надзвичайно цікаву людину, вченого, громадського діяча. Богдан Зіновійович був людиною-імпульсом, допитливим та енергійним, завжди використовував можливість висловити свою думку, залюбки ділився знаннями і працював задля України», ‒ зазначив Віктор Євстафійович.
Надалі з доповіддю про те, яким був колега та багаторічний друг Богдан Якимович виступив завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, доктор філологічних наук, професор Михайло Гнатюк.
Розпочинаючи виступ, Михайло Іванович зазначив, що сьогоднішній захід символічно відбувається власне у Науковій бібліотеці Львівського університету, де свого часу працював і проводив багато наукових симпозіумів Богдан Якимович. «Коли людина відходить у Вічність, вона залишає у земному житті низку знакових ідей. Богдан Якимович був «згустком» енергії, сили та натхнення. Він пережив своє життя, і сьогодні живе у своїх книгах, спогадах родини, колег та друзів», ‒ зазначив Михайло Гнатюк.
У виступі професор Гнатюк також наголосив, що постать Богдана Якимовича слід розглядати не лише крізь призму наукових здобутків, але і виокремлювати франкознавство як один із основних напрямків наукових зацікавлень вченого.
Також Михайло Гнатюк зосередив увагу присутніх на людських якостях Богдана Якимовича, розповів про перше знайомство із ним, патріотичні ідеї, якими було просякнуте усе життя Богдана Зіновійовича. «Він завжди намагався будь-що дошукатися до істини і якщо запалився ідеєю, то його уже ніхто не міг відрадити», ‒ пригадав Михайло Іванович.
Окремо у виступі професор Гнатюк відзначив вагомі здобутки Богдана Якимовича у видавничій та громадській діяльності, любов до України та своєї роботи, безкомпромісність та жагу до знань.
У виступі професор Михайло Гнатюк зауважив, що ідеєю всього життя Богдана Якимовича було видати повний текст спогадів Лева Жемчужникова про Тараса Шевченка й висловив надію, що колеги все ж матимуть можливість завершити справу вчителя.
Наостанок Михайло Іванович зазначив, що Богдан Якимович надзвичайно любив рідний край і до кінця життя намагався бути мужнім і сильним навіть у часи складних випробувань.
Зі словом на пошану професора Богдана Якимовича виступив доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки заступник декана історичного факультету з навчально-методичної роботи Віктор Гуменний. «Людина живе доти, доки живуть спогади про неї у пам’яті рідних, друзів, знайомих, колег, учнів. Інтелектуальне середовище Львова, без сумніву, втратило непересічну та багатогранну особистість. Завжди харизматичний та живий, інтелектуал і талановитий науковець Богдан Якимович назавжди залишиться у нашій пам’яті. Учні та колеги професора будуть продовжувати його роботу у знак пам’яті та пошани своєму вчителю», ‒ зазначив Віктор Гуменний.
До присутніх також звернулася доцентка кафедри історичного краєзнавства Алла Середяк, представивши добірку фотографій професора Богдана Якимовича. Алла Володимирівна насамперед відзначила енергійність та працелюбність Богдана Зіновійовича, його бажання і запал до пізнання нового. «Він заповнював собою простір, емоції, був учасником всього, що будь-де відбувалося. Щодня мав нові ідеї, плани, проєкти до яких він нас усіх долучав. В моменти, коли я сумніваюся у своїх силах, пригадую Богдана і знаю, що б він мені сказав. Я до сьогодні подумки звертаюся до нього за порадою. Ми будемо продовжувати його справи, бо спогади про нього підштовхують до роботи», ‒ зазначила Алла Володимирівна.
Спогадами про добрі роки дружби та роботи з Богданом Якимовичем поділився професор кафедри класичної філології, видатний перекладач, філолог, письменник, популяризатор античності Андрій Содомора. Андрій Олександрович відзначив патріотичність поглядів Богдана Якимовича, його неабияку любов до України, рідного краю та усього українського. «Він жив українством. В поглядах, позиції він прагнув відновлювати все українське. Він був оптимістом, який добре знав, у чому оптимізм має бути. Він поважав античність, адже знав, що це – підґрунтя до сьогоднішнього життя», ‒ наголосив Андрій Содомора. Андрій Олександрович у виступі також акцентував на неабиякому захопленні Богдана Якимовича фотографією та пригадав день їхньої останньої зустрічі перед Львівським університетом, де вони розшифровували рукопис листа Василя Стефаника.
Зі словом на пошану професора Якимовича виступив директор Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, професор Микола Литвин, який коротко окреслив основні напрямки роботи Богдана Якимовича, зокрема його наукові здобутки у військово-історичній тематиці та книговидавничій діяльності. «Його діла живуть. Він створив міцний фундамент для їхньої реалізації, однак не встиг їх втілити в реальність. Тепер потрібна наша воля, аби зреалізувати ці проєкти», ‒ висловив переконання Микола Романович.
Теплими спогадами про добру дружбу і спільну роботу із професором Якимовичем поділився полковник, голова Львівської обласної організації Спілки офіцерів України Петро Костюк. «Богдан Зіновійович був багатогранною особистістю і щоразу поставав у різних іпостасях. Окрім певних людських якостей, він також був безкомпромісним державотворцем – щодня невтомно працював для України і громадянського суспільства, задля утвердження української ідентичності. Україноцентричний і патріот ‒ Богдан Зіновійович був як Каменяр, який невтомно «лупав скалу» і добував усе українське. Саме на таких людях як Богдан Зіновійович і тримається наша держава»,‒ наголосив Петро Костюк і коротко окреслив діяльність професора Якимовича у військовій сфері.
Про любов до України, високі професійні стандарти та невтомну енергійність професора у виступі говорила професорка кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Каліщук. Директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник пригадав роки дружби з Богданом Якимовичем та акцентував на масштабній спільній науково-прикладній діяльності. Директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Олександр Седляр у виступі зосередив увагу присутніх на періоді діяльності Богдана Якимовича саме у Науковій бібліотеці. До слів на пошану Богдана Якимовича долучився також заступник директора із наукової роботи Бережанського краєзнавчого музею Микола Проців.
