16 травня 2024 року відбулась IІІ мультидисциплінарна студентська інтернет-конференція «Мозаїка наукової комунікації». Організували унікальну наукову подію члени Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених філологічного факультету.
Конференція відбулась в онлайн-форматі на платформі Zoom і до неї долучилися 111 учасників із 4 країн – України, Польщі, Болгарії та Хорватії. Участь у наукових дискусіях взяли молоді українські та іноземні філологи, історики, філософи, медики, педагоги, журналісти та міжнародники з Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Загребського університету, Софійського університету та Варшавського університету.
З вітальним словом до учасників звернувся декан філологічного факультету Роман Крохмальний: «Приємно, що незважаючи на усі виклики часу, наша конференція відбувається і має популярність серед молоді. Започаткована понад 3 роки тому вона має специфічний формат, обʼєднує різних молодих вчених з різних куточків України та світу і відкриває нові можливості для наукової комунікації в «мозаїчному» стилі».
Роман Олексійович подякував організаторам та учасникам і запросив до вітального слова проректора з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимира Качмара.
«Спочатку пандемія, потім повномасштабне вторгнення навчили нас працювати і в таких умовах, адже власне в час повномасштабного російського вторгнення таку конференцію провести наживо було б дуже складно. Я переконаний, що ми дочекаємося нашого переможного миру і всі разом зберемося в Університеті для розвитку наукової комунікації. Я запрошую Вас всіх, не лише наших колег з інших міст України, але й молодь із Софійського, Загребського та Варшавського університетів, з усіх закладів вищої освіти, кожного, хто працює підтримує наших студентів та нашу державу в такий важкий і відповідальний для нас час», — сказав Володимир Михайлович і наголосив, шо доповіді студентів надзвичайно актуальні.
Цьогорічним «джокером» конференції стала Doctor Honoris Causa Львівського університету Оксана Забужко. Письменниця звернулась до учасників: «Вам випало жити і вчитися можливо в найтривожніший, найтурбулентніший час за всю модерну історію людства. Я щиро бажаю вам винести головний постулат із ваших студентських років: які ще нові потрясіння не чекали на нас усіх попереду, але головною зброєю залишатиметься вміння знаходити інформацію і вміння нею користуватись, чого я вам і зичу від щирого серця».
Надалі Роман Олексійович запросив до слова голову Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених філологічного факультету Анастасію Салюк. Вона наголосила на тому, шо «наука — це не лише про написання тез, статей, не лише читання досліджень та інших матеріалів. Наука – це насамперед про спільноту, про людей, про знайомства, про комунікацію, наукову комунікацію». Також Анастасія побажала учасникам натхнення на плідну працю.
Після вітального слова учасники наукової конференції продовжили роботу в рамках трьох секцій. Під час секційних засідань учасники виголосили доповіді на теми, що стосуються філології, психології, філософії, мистецтвознавства, соціології та багатьох інших галузей науки. Багато досліджень присвячено аналізу культових художніх текстів, їхніх окремих образів і мотивів, мовних одиниць та ідіостилю авторів. Велику увагу учасники приділили різнобічному дослідженню словʼянських та східних мов, демонструючи інтерес молоді до культур інших народів. Зокрема, актуальні теми доповідей були пов’язані з переосмисленням теперішніх подій в Україні, наприклад: «Історичні міфи й війна росії проти України», «Термінолексика воєнного сьогодення (2022-2024)», «Генологічна класифікація українських воєнних кінофільмів», «Літературна рефлексія травми в романі Гаськи Шиян «За спиною»», «Особливості мови війни у творі Олександра Михеда «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення», «Особливості маркування кримського простору в літературному тексті» тощо.
Ці та інші теми вкотре доводять небайдужість студентської молоді до сьогодення держави та готовність всесторонньо переосмислювати травматичний досвід.
