1 вересня 2023 року в Актовій залі відбулося урочисте засідання Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка з нагоди початку нового навчального року. Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник привітав академічну спільноту із початком нового навчального року та окреслив пріоритетні завдання розвитку Університету.
Розпочинаючи засідання, Володимир Мельник подякував викладачам, студентам, аспірантам та працівникам Університету за плідну працю та гідну громадянську позицію. «Щиро вітаю усю академічну спільноту нашого Університету з початком нового навчального року. Рік, що минув, був складним періодом наполегливої роботи в умовах повномасштабної варварської агресії росії проти України, проти незалежності, проти шляху цивілізованого розвитку, який обрала для себе наша держава. Усі наші помисли та прагнення тепер спрямовані на підтримку Збройних сил України, а в усіх сферах діяльності Університету відбулася переорієнтація на потреби оборони нашої країни. В скорботній молитві пам’ятаємо кожного Героя, який віддав найдорожче – власне життя – за Україну, за українське майбутнє, серед них – студенти, випускники, працівники ЛНУ ім. Івана Франка», – зазначив Ректор та запросив вшанувати хвилиною мовчання полеглих захисників.
Надалі у своєму виступі Ректор проаналізував перебіг цьогорічної вступної кампанії. У доповіді йшлося, зокрема, про те, що Львівський національний університет імені Івана Франка традиційно увійшов у трійку лідерів рейтингу найпопулярніших ЗВО серед абітурієнтів. Аналогічно, Львівський університет посів друге місце у рейтингу ТОП-5 ЗВО за кількістю заяв, допущених до конкурсу (бакалавр – 1-ий курс). Загалом станом на 31 серпня до Університету подано 40 152 заяви, з яких 36 937 – на денну форму навчання, 3 215 – на заочну.
Незважаючи на виклики і труднощі роботи в умовах повномасштабної війни, упродовж навчального року у Львівському університеті акредитовано 20 освітніх програм. А у 2023-2024 н.р. заплановано акредитувати ще 41 освітню програму на бакалаврському освітньому рівні, 53 освітні програми – на магістерському освітньому рівні, 3 освітні програми – на фаховому молодшому бакалаврі та 2 освітньо-наукові програми на третьому (освітньо-науковому рівні).
У 2023 році впроваджено низку нових освітніх програм для бакалаврів: «Геоінформаційні технології захисту навколишнього середовища», «Підприємництво, організація бізнесу та торгівлі», «Організація музейного простору. Екскурсознавство», «Акторське мистецтво театру ляльок», «Європеїстика», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Середня освіта (Фізика та астрономія)», а також для магістрів: «Ботаніка», «Урбаністика, міське планування і сталий просторовий розвиток», «Публічне управління в галузі охорони здоров’я», «Близькосхідні студії: перська і турецька мови та літератури (переклад включно)», «Японістичні студії», «Пристрої та матеріали сенсорної електроніки», «Усний переклад двох іноземних мов», «Європейське регіональне і місцеве врядування», «Стратегічні комунікації та цифрова дипломатія», «Технології штучного інтелекту в кібербезпеці», «Психологія бізнесу та управління».
У виступі Ректора йшлося також про основні досягнення в науковій діяльності. Зокрема, високої пріоритетності набули проєкти оборонного та подвійного призначення. «Постановою Кабінету Міністрів України Колекція фосилій рослинних і тваринних решток Палеонтологічного музею отримала статус об’єкта національного надбання України. Загалом в Університеті функціонує 7 об’єктів, яким надано статус національного надбання; це найвищий показник серед ЗВО та наукових установ», – зауважив Володимир Петрович та надав інформацію про роботу навчально-наукових лабораторій в Університеті. Зокрема, у 2022-2023 роках відкрили ІоТ лабораторію «Інтернету речей», Лабораторію спектральних досліджень, Лабораторію сенсорної електроніки, Лабораторію технологій штучного інтелекту.
Окрему увагу Ректор закцентував на основних напрямках роботи Наукового парку, зокрема, у 2023 році на базі Парку виконують дві науково-дослідні роботи: «Збереження штамів молочно-кислих бактерій та виготовлення на їхній основі бакконцетрату «Carpaticus»» (ТОВ «Галичина») і «Генотипування мікробних ізолятів» (АТ «Галичфарм»). А також у планах – інноваційний проєкт «Джерела живлення для апаратів подвійного призначення», який виконуватимуть спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка.
Володимир Петрович зосередився і на результатах наукових досліджень, публікаційній активності вчених Університету, обсягу фінансування науково-дослідних робіт. У виступі йшлося також про високі позиції ЛНУ ім. Івана Франка в українських та міжнародних рейтингах.
Серед завдань у науковій галузі – продовжити роботу щодо включення періодичних видань Університету у перелік наукових фахових видань України, підготувати унікальні наукові колекції музеїв та лабораторій Університету (зокрема Мінералогічного музею, Лабораторії фольклористичних досліджень) для отримання статусу національного надбання, а також створити віртуальні тури музеями та об’єктами національного надбання. Серед іншого: продовжувати створення інноваційних лабораторій, і надалі розвивати електронну систему наукової звітності.
Ректор Володимир Мельник акцентував і на ключових здобутках у сфері міжнародної співпраці, серед яких особливо важливою є протидія центрам «русcкого міра» та розвиток україністики в Європі. «Львівський університет – лідер у сфері міжнародного партнерства з поширення україністики, українознавчих студій. Так, за 2022-2023 роки налагоджено співпрацю з провідними закладами вищої освіти в Європі щодо заміщення проявів «русского міра» в західних ЗВО освітніми і навчальними матеріалами про українську мову, культуру, історію, науку. Лідерство Львівського університету підтверджується дослідженням Українського інституту «Українські студії за кордоном: дослідження стану і потреб». Загалом дерусифікація європейського освітнього простору та відкриття нових центрів українознавчих студій і підтримка тих, які функціонують, – основна мета комплексного проєкту Львівського національного університету імені Івана Франка «Україна в європейському освітньому просторі: мова, історія, культура»», – додав Володимир Мельник.
У презентації йшлося також про поглиблення співпраці з провідними університетами Європи та реалізацію низки міжнародних проєктів та грантів. У цьому ж навчальному році заплановано продовження роботи з протидії діяльності центрів «руского міра» в західних ЗВО, відкриття центрів україністики в західних ЗВО, збільшення кількості і якості викладання української мови, історії та інших дисциплін в західних ЗВО, залучення до підписання зарубіжними партнерами та подальшого впровадження Декларації академічної солідарності проти російської агресії, збільшення кількості освітніх програм англійською мовою, зокрема таких, що передбачають отримання сертифікатів міжнародного зразка.
У сфері інформаційних технологій, промоції та фандрайзингу Університет також має здобутки: створено Лабораторію спеціалізованого ремонту та обслуговування обчислювальної та друкарської техніки, впроваджено систему відеоспостереження в комп’ютерних класах головного корпусу для організації тестування вступу в магістратуру на національному та регіональному рівнях на вимогу Українського центру оцінювання якості освіти.
У найближчих планах – відкриття Лабораторії кібербезпеки, Лабораторії карт, Лабораторії системного аналізу, встановлення системи відеонагляду в корпусах Університету, реалізація сиcтеми Help Desk для автоматизації діяльності технічної служби та спрощення робочого процесу, модернізація мережі хімічного та фізичного факультетів, розвиток серверної інфраструктури, синхронізація та інтеграція інформаційних систем.
Також Ректор окреслив досягнення і завдання у сферах електронного навчання, промоції, комунікації, маркетингу та фандрайзингу, зокрема Володимир Мельник наголосив на важливості впровадження системи електронного документообігу.
Володимир Петрович проаналізував основні аспекти діяльності Університету й у гуманітарній та соціальній сферах. Йшлося, передусім про волонтерські та соціально-культурницькі ініціативи, підтримку учасників бойових дій та їхніх родин, інформаційно-просвітницьку роботу, мистецьку діяльність та спортивні досягнення.
Серед пріоритетних завдань за цими напрямками на наступний навчальний рік – запровадження Відзнаки Вченої Ради Університету імені Героїв Збройних Сил України, створення Пантеону слави Героїв Університету для вшанування воїнів, які віддали життя за незалежність України, робота над проєктом вдосконалення та модернізації студентських гуртожитків, реалізація концепції соціального пакету для студентів та працівників Університету, продовження реалізації інвестиційного проєкту щодо будівництва багатоквартирного будинку для працівників Університету, а також запровадження традиційних заходів з метою реалізації якісної спортивної діяльності.
У виступі Ректора ішлося також про адміністративно-господарську діяльність Університету, зокрема, Володимир Петрович відзвітував про забезпечення навчальних корпусів та гуртожитків укриттями.
Надалі, відповідно до порядку денного, Вчена рада заслухала питання про зарахування до докторантури, підтримала призначення професорки кафедри міжнародних економічних відносин Світлани Писаренко на посаду професорки-консультантки кафедри міжнародних економічних відносин та професора кафедри аналітичної хімії Ярослава Каличака на посаду професора консультанта кафедри аналітичної хімії.
На завершення засідання розглянули питання про створення спеціалізованих вчених рад для разових захистів дисертацій.
