19 травня 2022 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося традиційне засідання загальноуніверситетського семінару «Філософія науки», науковим керівником якого є Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. Доповідачкою сьогоднішнього заходу стала завідувачка кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету Ольга Щодра, яка поділилася своїм дослідженням на тему «Українська державна традиція: ґенеза і розвиток в Києво-Руській державі». У засіданні взяли участь науковці Університету та усі охочі, які мали змогу відвідати захід особисто або доєднатися за допомогою онлайн-зв’язку.
Розпочав засідання семінару проректор з наукової роботи Львівського університету, академік НАН України, професор Роман Гладишевський. «Сьогодні особливо гарна нагода для зустрічі, адже ми відзначаємо Всесвітній день вишиванки. День, коли ми демонструємо, що зберігаємо свої давні українські традиції. Символічно, що під час роботи нашого семінару ми теж звернемось до нашої давньої історії», – підкреслив Роман Євгенович.
Надалі слово надали доповідачці семінару Ользі Щодрі, яка, насамперед, подякувала за можливість привернути увагу до надзвичайно актуальної теми – ґенези і розвитку української державної традиції в Києво-Руській державі. За словами дослідниці, історія української державності важлива не лише з погляду історії України. «Вона є чинником сучасного державотворчого процесу і вагомим засобом протидії України інформаційним атакам зі сторони Росії, що передували відкритій військовій агресії і супроводжують її донині. «Обґрунтовуючи» свої «історичні права» і війну проти України, ідеологи «руского міра» заперечують існування української державної традиції і українців, як самобутнього народу. Історія ґенези і розвитку української державності спростовує міфотворчість сучасних ідеологів російської імперської політики», – пояснила важливість свого дослідження Ольга Щодра.
Опираючись на низку історичних джерел, доповідачка наголосила, що витоки української державної традиції сягають рубежу античної і середньовічної епох (ІV-VІІ ст.). Саме тоді на території України утворилися ранні слов’янські держави, правителів яких візантійські середньовічні історики називали королями. «У пошуках відповіді на питання «звідки пішла руська земля і хто в Києві почав першим правити» автор «Повісті временних літ» особливу увагу приділив поляно-руському політичному утворенню і його правителю князю Кию. Літописець вважає його засновником міста Києва і правлячої поляно-руської династії. На основі повідомлення «Повісті временних літ» та археологічних джерел було зроблено висновок про заснування Києва в V ст. (482 р.) і у 1982 р. відзначено 1500-річний ювілей міста», – наголосила Ольга Щодра і додала, що ця дата, визнана ЮНЕСКО, лягла в основу Указу Президента про відзначення у 2022 році 1540-річчя української державності і встановлення державного свята – Дня державності.
Зокрема, під час доповіді Ольга Щодра пояснила визначення терміну «державність», порівнюючи його трактування різними істориками. Також спікерка детально проаналізувала перші згадки про слов’ян та Київську Русь в іноземних письмових джерелах та зосередилася на описі витоків державності різних європейських держав. Так, за словами дослідниці, «греки ведуть свою державну традицію з часів Мікенської культури, яка датується ще 1600 роком до нашої ери. Хоча слова «грек» тоді ще не існувало». Таким чином Ольга Щодра підняла питання щодо початку ведення відліку української державності ще від початку І тисячоліття до нашої ери, коли українські землі населяли спільноти, які збудували найбільше в тогочасній Європі поселення, площею 40 кв. км, що в кілька разів перевищувало площу Києва у ХІІІ столітті.
Особливу увагу у своїй доповіді Ольга Щодра приділила окресленню потужного економічного розвитку Києво-Руської держави. Так, як пояснює доповідачка, новий визначальний етап в історії державної традиції був пов’язаний з Руссю і значною мірою зумовлений розвитком трансконтинентальної торгівлі між Європою і арабським Сходом. Вона суттєво прискорила процеси політичної консолідації і була основним чинником перетворення Києво-Руської держави в імперію.
«Титули правителів Русі, якими їх наділяли арабські і європейські хроністи, свідчать про те, що Русь була імперією вже на початку ІХ ст., не поступаючись у той час територією Візантії та Імперії франків, а згодом перевершила обидві держави і стала найбільшою середньовічною імперією континенту. Русь значною мірою визначала політичну історію середньовічної Європи. Вплив її духовної і політичної традиції на східноєвропейські народи відчувався сотні років після завершення історії Русі», – акцентувала Ольга Щодра.
Окремо історикиня пригадала функціонування монетного двору на Русі ще за 200 років до правління Володимира Великого, назвавши це особливою ознакою високого економічного прогресу. Проте, як наголосила Ольга Щодра, всі збережені цінності тієї епохи були відібрані в іноземні музеї та приватні колекції, зокрема, російські, що безумовно є невирішеною проблемою.
На завершення своєї доповіді дослідниця продемонструвала присутнім світлини найбільшої в Україні системи укріплень на правому березі Дніпра – Змієві вали, про фортифікаційне призначення яких розповідала у своїй доповіді. А також продемонструвала фото Софії Київської, зазначивши, що будівництво такої масштабної споруди не могла собі дозволити в ІХ столітті жодна держава, окрім Києво-Руської держави.
Продовжився загальноуніверситетський семінар плідною дискусією. Колеги високо оцінили доповідь Ольги Щодри та спільно обговорили низку питань, які стосуються тематики дослідження. Зокрема, науковці торкнулися історичних фактів, які свідчать про відсутність слов’янського коріння у народу сучасної росії (окрім українського та білоруського коріння), обговорили необхідність оновити шкільну програму з історії давньої України, важливість дослідження символів, викарбуваних на монетах Русі, детально розглядали концепції походження державності та дискутували про те, чи варто відмовитися від назви «Київська Русь» тощо.
На завершення заходу до Ольги Щодри також звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар, подякувавши за змістовну і цікаву доповідь. «Сьогодні ми змогли почути цікаві думки, обмінятися поглядами, своїми ідеями і напрацюваннями, а також підняти надзвичайно важливі питання, які стосуються сутності нашої держави», – підсумував Володимир Качмар та побажав доповідачці нових горизонтів дослідження та ще більше актуальних тем.
