У рамках Міжнародного наукового конгресу «Іван Франко: Я єсть пролог…» 23 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулося засідання круглого столу, під час якого йшлося про потребу видання восьмого тому, присвяченого творчості Івана Франка, у дванадцятитомній «Академічній історії української літератури».
Розповідаючи про роботу над науковим проектом Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України – фундаментальним виданням «Академічної історії української літератури у 12 томах», директор Інституту, академік Микола Жулинський, зауважив, що ідея проекту полягає в тому, аби подати розгорнуту панораму зародження і розвитку українського письменства X-XXI ст., історію нашої словесності як цілісного тисячолітнього процесу, як живого еволюційного руху слова і думки, спрямованого на утвердження національно-духовної та державної ідентичності.
Микола Григорович додав, що задум уже частково реалізований, – нещодавно вийшли друком перших три томи, а незабаром з’явиться й наступний. За словами академіка, перший том присвячено літературі раннього і зрілого Середньовіччя, що хронологічно збігається з єпохою Київської Русі (X – перша половина XIII ст.), та літературі пізнього Середньовіччя (друга половина XIII – перша половина XVI ст.).
Провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України Лукаш Скупейко наголосив, що восьмий том цього фундаментального видання має назву «Іван Франко. Проблеми та перспективи» і майже на 80% уже готовий до друку. «Написано основні розділи: «Поезія», «Проза», «Драматургія», а відтак літературна спадщина Івана Франка вже описана», – говорить науковець. Лукаш Скупейко зізнався, що до роботи над виданням намагалися максимально залучати київських авторів. Але том про Івана Франка – виняток, бо колектив його авторів – представники львівської школи франкознавства.
На думку координаторів, спроектований том про Івана Франка – ґрунтовний і водночас цікавий, однак залишаються певні лакуни, над якими ще потрібно ретельно попрацювати. Зокрема, ще не написаними залишаються розділи про світогляд Івана Франка, розділ «Франко і перекладацтво», який включатиме не лише його переклади, а й рецепцію європейських літератур крізь призму поглядів Івана Франка.
Директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік підкреслив, що перед авторами стоїть непросте завдання, адже тексти мають бути представлені на високому науковому рівні та водночас бути читабельними, доступними для широкого читацького кола.
Академік Микола Жулинський наголосив, що творчість Івана Франка, як велика мозаїка, і якщо опустити хоч один елемент, то вона буде неповною. Відтак, вкрай важливо створити об’ємний образ Івана Франка, щоби жоден із аспектів не був приглушений іншим. А це зробити складно. Однак саме це завдання стоїть перед львівською школою франкознавців при написанні окремих розділів до восьмого тому.
Резюмуючи, літературознавець зазначив, що попри те, що «Франко – неохопний і водночас всеохопний», цьогорічний конгрес засвідчив якісний поступ у дослідженнях львівських учених у науковому прочитанні творчості Івана Франка.
Учасники круглого столу, серед яких – Микола Легкий, Святослав Пилипчук, Богдан Тихолоз, професори Микола Ільницький і Михайло Гнатюк, Лариса Каневська, поділились своїм досвідом щодо написання окремих розділів до Франкового тому й міркуваннями щодо концепції написання інших частин згаданого видання.