27 травня 2024 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Урочиста академія з нагоди 95-ліття від дня народження видатного українського письменника, Героя України, Почесного доктора Університету Романа Іваничука. Захід відбувся за участі адміністрації Університету, а також викладачів та представників інтелектуального середовища Львова, які не лише досліджують творчість Романа Івановича, але й свого часу мали честь бути знайомі із ним особисто та осягнути глибину його величної постаті.
На початку Урочистої академії із вітальним словом до усіх присутніх звернувся декан філологічного факультету, модератор заходу Роман Крохмальний. Роман Олексійович наголосив, що на різних історичних етапах є певні незмінні речі, цінності і постаті, які допомагають українській нації залишатися собою, удосконалюватись і прагнути більшого. «В сьогоднішніх реаліях є певні константи, які дають можливість нам, українцям, бути собою і розуміти, що українська культура, письменство й українство загалом сповнене вічними, але водночас живими постатями, які проникають у саме серце, коли торкаєшся до їхньої творчості. До когорти цих вічних митців належить Роман Іваничук, який ставив своє творче кредо на Святе Письмо, творчість Івана Франка і багато інших констант, які повсякчас були, є і будуть», ‒ зазначив Роман Крохмальний й наголосив, що сьогоднішній захід є чудовою нагодою поділитися спогадами про Романа Іваничука та рецепціями його художніх текстів.
Надалі до присутніх із вітальним словом звернувся Ректор Університету, академік НАН України, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович відзначив, що найкращим словом про Романа Іваничука є безапеляційна і категорична здатність робити свою справу на користь України.
«Згадуючи про Романа Іваничука, ми мимоволі пригадуємо, коли вперше доторкнулися до його творчості. Ми згадуємо його не лише як письменника, але і як співтворця Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, політичної партії «Народний рух України», депутата першого демократичного скликання Верховної Ради України, а також Заслуженого працівника культури України, лауреата Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, Літературної премії імені Андрія Головка, Премії ім. Мазепи, Героя України та Почесного доктора ЛНУ ім. Івана Франка. Вся творчість Романа Іваничука була присвячена формуванню української національної ідеї, формуванню національної самосвідомості України й позиції бути принципово безкомпромісним в будь-яких питаннях, особливо якщо це стосується долі України», ‒ наголосив Ректор.
Володимир Петрович у виступі окреслив деякі біографічні віхи Романа Іваничука, які були пов’язані з Львівським університетом й акцентував на свідомій і непохитній громадянській позиції письменника, його вірності Україні та українському незламному духу.
«У моєму сприйнятті Роман Іваничук – це Захар Беркут, який служить родині і сім’ї в широкому розумінні цього слова. Він є прикладом того, як можна в будь-яких умовах залишатись самим собою і вірним Україні. Ми сьогодні маємо бути в дусі Романа Іваничука, щоб за будь-яких обставин виборювати на своєму місці той дух і духовність, які лежать в основі самосвідомості людини. Живий дух Романа Іваничука, відповідно, завжди буде складовою ідейної основи самого Університету», ‒ наголосив Володимир Петрович.
Надалі вітальні слова учасникам заходу адресував завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Володимир Микитюк, який провів паралелі між творчістю Романа Іваничука та постаттю українського письменника Пантелеймона Куліша та наголосив на важливості творчої спадщини Романа Іваничука для прийдешніх поколінь. «Дуже легко і, водночас, важко говорити про письменника, який працював у жанрі історичної прози. Закон цього жанру передбачає чесність і відповідальність у тексті, що, власне, і було притаманно стилю творчості Романа Іваничука. Коли читаєш його твори як письменника, публіциста, редактора та педагога, особливо близько сприймаєш цінні уроки, які стали надзвичайно важливими особливо для нас, його колишніх студентів. Манера спілкування, ерудиція, емпатія до студентів, емоційний та інтелектуальний вплив на молодь мали надзвичайно особливе значення для цілих поколінь, які виховав Роман Іваничук», – зазначив Володимир Микитюк.
З нагоди Урочистої академії із доповіддю про постать і письменницьку діяльність Романа Іваничука виступила професорка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Ірина Роздольська. Ірина Володимирівна окреслила «шляхетне лицарство пера» Романа Іваничука й зазначила, що сам письменник трактував власну творчість за допомогою образів своїх героїв. Його проза ‒ гостросюжетна, містить оригінальні стильові прийоми, поєднання художньої фантастики, коріння якої – у фольклорних джерелах. Майже всі твори письменника присвячені темам патріотизму та служінню рідній землі.
Ірина Роздольська коротко розповіла присутнім найважливіші біографічні віхи письменника, які стали фундаментом для формування його особистості та непохитної проукраїнської позиції попри реалії тодішнього часу й акцентувала на тому, що життя письменника було тісно поєднане з Університетом. «У мемуарах Романа Іваничука «Благослови, душе моя, Господа» постає яскравий образ Університету після ІІ Світової війни як храму науки і фортеці розуму, яку обороняли професори старої школи – Михайло Возняк, Іларіон Свєнціцький та інші відомі науковці того часу. Сам Роман Іваничук наближався до Університету мов до святині», ‒ зазначила Ірина Володимирівна й окреслила моменти зі студентського життя письменника.
«Історія Львівського університету за пам’яті Романа Іваничука також означена культурними подіями ‒ вихід першої збірки, вчительська праця, робота в журналі. Шліфуючи власний хист спочатку в оповіданнях та новелах, автор збагатив український літературний процес, аби згодом перейти до великої форми роману як свого творчого призначення», ‒ акцентувала під час доповіді професорка й відзначила роль і вагу літературної сенсаційності історичного роману Романа Іваничука «Мальви». Також Ірина Володимирівна у доповіді проаналізувала ключові історичні твори Романа Іваничука, їхню роль і значення для української літератури.
Резюмуючи доповідь, Ірина Роздольська наголосила на особливостях викладацького хисту і непересічного таланту ведення навчального курсу Романа Іваничука у Львівському університеті, який залучав щораз більше студентів та заохочував їх до глибшого пізнання культурних і літературних процесів, залучав до «секретів своєї творчої лабораторії», як «самовидець і літописець епох».
Після доповідей про життя і творчість письменника усі присутні мали змогу переглянути відеоматеріал про Романа Іваничука, який підготував завідувач навчального телерадіоцентру Львівського університету Юрій Чабан.
Також біографічними фактами та рефлексіями щодо творчості видатного українського письменника поділився завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Михайло Гнатюк, котрий наголосив на важливості участі Романа Іваничука в освітньому процесі у Львівському університеті, де «курси, які він викладав, мали особливий успіх як письменника та людини, яка була моральним авторитетом», та відзначив, що Львів і Коломия – два міста, де формувався характер письменника. Михайло Іванович відзначив надзвичайну дисциплінованість і працьовитість Романа Іваничука та наголосив на важливості державотворчої діяльності письменника, адже він був один із тих, хто брав участь у процесах, які призвели до проголошення незалежності України.
«Якщо говорити про створені письменником художні твори, а також публіцистику і мемуари, які особливо потрібні для сучасного молодого покоління, то ми можемо сміливо констатувати, що це та праця, яку здійснив Роман Іванович, не стративши свого часу. Письменник живе доти, доки живуть його твори. А його твори вражають не тільки своєю художньою вартістю, а й актуальністю для сьогодення», ‒ висловив переконання Михайло Гнатюк.
Після чого філософськими міркуваннями про життя і творчість Романа Іваничука поділився письменник, перекладач, професор кафедри класичної філології Львівського університету Андрій Содомора. «Ключовим словом у творчості Романа Іваничука, як і в Івана Франка, є «обовʼязок». Вони обоє ще з античності продовжують тяглість тієї традиції, коли насолода від праці пізнається у відчутті свого обовʼязку. Роман Іваничук присвятив значну частину свого життя тому, аби наша історія не лише була в памʼяті як дати чи певні події, а й жила у нас самих, проростала у наших серцях. Його твори на історичну тематику є значним внеском у боротьбу за вільну Україну, а особливо вогонь його слова важить у час, коли ми робимо все можливе, аби давати відсіч ворогу і перемогти у цій війні», – підкреслив Андрій Содомора і додав, що вдячний Роману Іваничуку за популяризацію ролі античної культури, літератури у нашому житті.
Відгуками про творчість письменника і спогадами про нього також поділились голова Львівського обласного товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка Ярослав Пітко, видавець Василь Ґабор, письменниця, доцентка кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Галина Крук та інші учасники заходу. Зокрема, Галина Крук розповіла присутнім про студентські роки за часів викладання Романа Іваничука в Університеті й наголосила: «Складність літературного процесу шістдесятих років, складність того, як залишитися собою та залишитися чесним в ситуації радянської системи, яка всіх намагалася підпорядкувати і знищити – це була та наука, яку наш курс студентів виніс із лекцій Романа Івановича», – акцентувала Галина Крук та пригадала цікаві моменти, пов’язані з Романом Івановичем.
Під час заходу вокальний ансамбль «Евфонія» під керівництвом Василя Чучмана подарував присутнім музичні твори. Так, прозвучала «Коломийка» та «Маєва нічка», «Червона рута» та «Ой у лузі червона калина».
Українська письменниця, дружина Романа Іваничука Ніна Бічуя на завершення Урочистої академії подякувала усім присутнім за організацію заходу та висловила сподівання, що спільні читання творів Романа Іваничука стануть доброю традицією у Львівському університеті, зокрема на філологічному факультеті.
Після завершення Урочистої академії студенти Львівського університету поклали квіти до пам’ятника «Просвіті» у сквері Романа Іваничука у Львові та вшанували пам’ять письменника, відвідавши його могилу на Личаківському цвинтарі.
