27–28 вересня 2024 року на базі факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася XXXI Міжнародна наукова конференція Асоціації українських германістів (АУГ) «Долати кордони разом із німецькою мовою». Захід, який проходив у гібридному форматі, об’єднав учасників із різних країн – України, Німеччини, Австрії, Польщі, Японії.
Відкрила конференцію президентка Асоціації українських германістів, завідувачка кафедри міжкультурної комунікації та перекладу, професорка Алла Паславська, наголосивши у вітальному слові на тому, що іноземні мови можуть як створювати бар’єри у комунікації, так і навпаки допомагають долати мовні, культурні, суспільно-політичні перешкоди, а завдання як вчителів, так і викладачів німецької мови у тому, аби формувати в здобувачів освіти потрібні компетенції, які сприятимуть якісному діалогу між Україною та німецькомовними країнами.
З вітальним словом до учасників заходу звернувся Ректор Університету, академік НАН України, професор Володимир Мельник, наголосивши на важливості діяльності Асоціації, яка вже понад 30 років функціонує на базі Університету, в контексті налагодження тривалих і міцних міжнародних контактів, та подякував міжнародним партнерам за підтримку потужного розвитку германістики у Львівському університеті, а президентці Асоціації проф. Аллі Паславській – за сумлінну працю та ініціативність.
Декан факультету іноземних мов, доцент Любомир Бораковський у своєму зверненні до численних гостей конференції зазначив, що особлива цінність Асоціації у тому, що вона дозволяє забезпечувати сталість якісного викладання німецької мови, адже об’єднує в собі і шкільних вчителів, і викладачів університетів, професійно-технічних закладів. Серед почесних гостей конференції назагал були Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні д-р Арад Бенкьо, керівник Українського офісу в Австрії та Бюро кооперації Австрійської академічної служби у Львові Андреас Венніґер, заступниця керівника інституту і керівниця мовного відділу Ґете-Інституту в Україні д-р Катаріна Бук, референтка з питань співпраці у галузі освіти Ґете-Інституту в Україні д-р Тетяна Павлова, німецька письменниця Іріс Ганіка, а також професор Інституту німецької мови імені Лейбніца у Маннгеймі Штефан Енґельберґ.
В перший день учасники конференції із зацікавленням послухали пленарну доповідь професора Енґельберґа «Новий погляд на лексикон: лексикон між усталеністю та креативністю», в якій науковець зосередився на тому, чому і як на зміну одним лексичним одиницям німецької мови приходять інші, що призводить до змагання на міцність між окремими лексемами.
Цікавою частиною програми стала панельна дискусія «Що (не) можна зробити німецькою?», модератором якої був український письменник і перекладач Юрко Прохасько. Учасники дискусії, письменниця Іріс Ганіка та науковиця, перекладачка Алла Паславська, обговорювали не лише виклики перекладу, а й те, як німецька мова може допомогти в подоланні культурних бар’єрів.
Крім того, Асоціація українських германістів з партнерами оголосили результати двох конкурсів. Один із них – есе на тему «Все, що можливе, стається; можливе лише те, що стається», присвячений 100-річчю з дня смерті Франца Кафки. Участь у конкурсі взяли 48 авторів з усієї України. В рамках конкурсу «Чому я вивчаю німецьку мову» його учасники мали нагоду продемонструвати свої знання та креативний підхід до вивчення німецької мови. Здобувачі освіти поділитися тим, що спонукає їх вивчати німецьку, та які переваги вони бачать у знанні цієї мови. У конкурсі взяли участь понад 100 робіт (тексти, малюнки і відео) від учасників із 12 областей. Найкращі тексти і малюнки з’явилися на сторінках нотатника від Асоціації українських германістів.
За підтримки Ґете-Інституту в Україні та за модерації декана факультету іноземних мов Львівського університету Любомира Бораковського розгорнули виставку «Komplett Kafka», в основі якої – комікс-біографія Ніколаса Малера «Весь Кафка», VR-інсталяція та книжкова колекція про Кафку.
На конференції також були представлені два підручники, присвячені австрійському варіанту німецької мови. Ці праці стали результатом співпраці двох лінгвістів: професора Віденського університету Петра Візінґера та професора Львівського університету Володимира Сулима. Обидва дослідники тривалий час вивчали одну й ту ж наукову сферу, незважаючи на те, що перебували в різних країнах. Представлені підручники є підсумком багаторічних досліджень, спільних конгресів і конференцій, які мали на меті ознайомити студентів з німецькою мовою як плюрицентричною мовою. Оскільки професор Сулим став першим в Україні, хто розпочав роботу над цією об’ємною та складною темою, професор Візінґер присвятив йому свій підручник «Австрійський варіант німецької мови стисло» («Österreichisches Deutsch kompakt»), а Володимир Сулим, зі свого боку, доклав чимало зусиль для підготовки і видання власної книги «Фразеологічні австріацизми» («Phraseologische Austriazismen»), яка стала унікальною працею в галузі германістичних досліджень.
Центральним елементом конференції стала робота у секціях, де були представлені наукові дослідження з різних куточків України та світу, що відображали актуальні виклики та досягнення у сфері викладання німецької мови і літератури та перекладу. Секційні засідання охопили широкий спектр досліджень, зокрема теми германістики, літературознавства, перекладознавства, методики викладання німецької мови, міжкультурної комунікації.
У доповідях досліджено, як німецька мова об’єднує різні нації, а також порушено питання культурних реалій, стереотипів і способів їхнього подолання через вивчення іноземної мови. Зокрема, обговорювалися нові підручники, метафоричні образи жінки в українській та німецькій мовах, а також стилістичні особливості граматики.
Особливу увагу присвячено викликам, з якими стикаються викладачі та студенти під час воєнного стану. Обговорювалися теми кризового дискурсу, використання штучного інтелекту в навчанні, а також методи підтримки українських дітей-біженців. Ці доповіді відображали, наскільки важливою є освіта як інструмент підтримки стабільності в часи конфлікту.
Літературно-перекладознавча секція торкнулася тем перекладу української літератури німецькою мовою, збереження стилю автора під час перекладу, а також специфіки перекладу технічної та військової лексики. У своїх виступах дослідники наголошували на важливості точного передання культурних кодів та символів.
У другий день конференції відбулася також презентація книги «Ukrainisch – Zur Emanzipation einer Sprache» («Українська мова – про емансипацію однієї мови»), видання якої стало можливим завдяки зусиллям професорки Харківського національного університету імені Василя Каразіна Лілії Безуглої, професорки Львівського національного університету імені Івана Франка Алли Паславської та дослідниці з Інституту німецької мови як іноземної і другої мови та міжкультурних досліджень Університету імені Фрідріха Шиллера д-рки Доротеї Шпаніель-Вайзе. У цій книзі українські, німецькі та австрійські автори висвітлюють важливі етапи розвитку української мови у різних сферах життя країни. Крім того, видання дає німецькомовному читачеві уявлення про використання української мови в сучасних дискурсах. У світлі політичної ситуації в Україні з 2014 року автори аналізують мовно-політичні рішення та їхній вплив на українське суспільство.
Заходи підвищення кваліфікації, що відбулися в рамках конференції, стали справжніми майстер-класами з інноваційних методів викладання німецької мови, що сприяють активному залученню студентів до процесу навчання. Зокрема, воркшоп від Австрійської служби обмінів на тему «Global Citizenship Education і Deutschunterricht», який провів проф. Вернер Вінтерштайнер, був зосереджений на впровадженні концепцій глобальної освіти та громадянської відповідальності в контексті викладання німецької мови. Учасники обговорили, як навчання мові може сприяти формуванню у студентів розуміння глобальних викликів і соціальної відповідальності, що сприяє розвитку міжкультурного діалогу.
Докторка Сабіна Зелґер зосередилася у своєму воркшопі «Hasen und Helden: Mehrsprachig Grenzen überwinden» на ролі багатомовності в подоланні культурних і мовних бар’єрів. Тут обговорювалися практичні підходи, які можуть підтримати студентів у засвоєнні кількох мов, водночас розширюючи їхній світогляд і підвищуючи культурну компетентність.
У рамках воркшопу «Bye-bye, Langeweile im Deutschunterricht – Grammatik mal anders!» Гунда Гек із видавництва Hueber продемонструвала, як завдяки інтерактивним вправам та творчим методам зробити вивчення граматики цікавим і захоплюючим для студентів. Інший воркшоп, проведений видавництвом Hueber, під назвою «Momente», відкрив можливості застосування цифрових планерів у інтерактивному навчанні. Гунда Гек продемонструвала, як можна об’єднати традиційні методи викладання з елементами Blended Learning, де цифрові інструменти сприяють розробці більш адаптивних і результативних навчальних програм.
Назагал конференція стала не лише майданчиком для обміну знаннями, а й важливим кроком до посилення міжнародної співпраці. В умовах сучасних глобальних викликів наукові та освітні ініціативи продовжують допомагати долати кордони, а німецька мова залишається ключем до взаєморозуміння й підтримки між багатьма культурами.
