Син письменниці Ірини Вільде – відомий сходознавець і перекладач, викладач Львівського університету Ярема Полотнюк присвятив своє життя служінню українському сходознавству. Він відродив у Львові іраністику й арабістику. Саме з його ініціативи в 1997 році на базі Львівського університету була відкрита кафедра сходознавства, яка досі плідно працює і готує фахівців у цій сфері. Ярема Полотнюк очолював цю кафедру, яка й донині є єдиним центром сходознавства на Західній Україні. Цьогоріч йому виповнилося б 80, однак 22 серпня 2012 року Ярема Полотнюк відійшов у Вічність.
Вечором спогадів 11 листопада 2015 року філологічна спільнота Львівського національного університету імені Івана Франка вшанувала пам’ять засновника кафедри сходознавства Яреми Полотнюка.
«Коли ми почали відвідувати лекції Яреми Полотнюка, я потрапила в інший світ, світ іншої культури, багатої, неймовірно прекрасної. Він був людиною обдарованою в усьому», – поділилася спогадами доцент кафедри української мови Ніна Захлюпана. У її пам’яті Ярема Полотнюк постає як глибокий енциклопедист, людина всебічно обдарована, знавець багатьох мов, і не лише східних, а й європейських.
Ярема Полотнюк був совістю студентів. Почути від нього заувагу було наче не виправдати надії батьків, які вірять у тебе і знають, що ти здатен на більше. Він завжди казав, що студенти повинні покладатися в житті тільки на себе та свої знання, але завжди був готовий допомогти й підтримати своїх вихованців.
Ніна Захлюпана пригадала, як Ярема Полотнюк неодноразово говорив студентам: «Шановні колеги! У сходознавстві є дуже чітка лінія спадковості. А тому завжди пам’ятайте про свій родовід у науці! Пам’ятайте й ніколи не плямуйте його негідними вчинками».
За словами Ніни Михайлівни, любов Яреми Полотнюка до давнього культурного Сходу була безмірною, він до останніх днів свого життя залишався відданий іраністиці й арабістиці.
Екскурс в іраністичні дослідження й переклади Яреми Полотнюка з фарсі зробив його учень – старший викладач кафедри сходознавства імені Ярослава Дашкевича Роман Гамада. Він яскраво змалював ту атмосферу «радянщини», в якій довелося працювати Яремі Євгеновичу, коли не було й натяку на відродження українського сходознавства.
Також спогадами про відомого вченого поділилася професор кафедри української літератури ім. Михайла Возняка Богдана Криса. У ті далекі роки вона також «запричастилася іраністикою», відвідуючи черговий факультатив, який вів Ярема Полотнюк.
Співробітник кафедри сходознавства Святослав Горба розповів про арабістичні дослідження Яреми Євгеновича, зокрема про його переклад подорожі Павла Халебського (Булос Ібн Аз-Заїм (Павло Халебський). Подорож патріарха Макарія // Дзвін. — 1990. — № 9). За словами Святослава Горба, чималими є напрацювання Яреми Полотнюка у дослідженні Корану. «Переклад смислів Священної Книги мусульман Ярема Полотнюка є першою спробою дати україномовному читачеві можливість ознайомитися з аятами Корану, перекладеними з арабського оригіналу, а не з перекладу на іншу мову», – зазначив Святослав Горба.
Своїми спогадами про Ярему Полотнюка поділилася й доцент кафедри загального мовознавства Лариса Гонтарук, наголосивши на тому, що ті знання, якими щедро ділився зі студентами й колегами Ярема Євгенович, допомогли глибше осмислити історію та закони розвитку мов.
Співробітник кафедри сходознавства Лідія Луцан відкрила іще одну грань Яреми Полотнюка як творчої особистості – його талант як письменника. «В останні роки вчений активно працював у літературній царині й опублікував низку оповідань, повістей, а також детективний роман «Вирок без апеляції», – розповіла Лідія Луцан.
Музичним акопанементом вечора памяті Яреми Полотнюка було звучання сучасних творів у майстерному виконанні скрипаля – студена Василя Труща.
На завершення вечора студенти-актори представили інсценізацію уривка з роману Яреми Полотнюка «Вирок без апеляції».
