9 квітня 2019 року в рамках Французької весни у Львові Наукова бібліотека Львівського університету вкотре вітала поціновувачів художнього слова – цього разу, аби подискутувати навколо творчості французьких письменників у рецепції та перекладах Івана Франка.
Із привітальним словом виступили директор Альянс Франсез м. Львова Ніколя Фасіно та президент Альянсу, директор Наукової бібліотеки Університету Василь Кметь. Зокрема Ніколя Фасіно відзначив, що завдяки Французькій весні відкрив для себе творчість Івана Франка.
Філолог-романіст, літературознавець та відомий перекладач Ярема Кравець розповів присутнім про шлях Івана Франка до французької літератури та її вплив на творчість письменника. Окрім рідної культури, Франко як митець слова формувався під впливом синтезу німецької, польської, а також французької літератур. Саме остання справила на нього неабияке враження. У листі до Ольги Рошкевич Франко виокремив особливе значення перекладацької праці, яка, за його словами, є «справою цікавою, але важкою». Багатолітня праця над текстами чужоземних літератур спонукала Івана Франка виробити власну методику перекладу. Закликав він до праці на ниві перекладацькій і своїх колег по перу: Уляну Кравченко, Михайла Павлика, Лесю Українку, Олену Пчілку, Ольгу Рошкевич та інших.
Неабияке враження справив на Івана Франка французький натуралізм. Французьку літературу, за словами декана філологічного факультету, професора Святослава Пилипчука, письменник пізнавав через переклади польською та німецькою мовами, особливо ж захоплювався творчістю Еміля Золя. Саме під впливом Е. Золя та інших видатних представників французької літератури, зазначив доповідач, Франко на початку 1880-их активно взявся за вивчення французької мови, аби отримати насолоду від читання їхніх творів в оригіналі. Відтак, постали Франкові переклади творів В. Гюго, А. Доде, Е. Золя, Гі де Мопассана, П. Верлена та інших. С. Пилипчук відзначив: «Докладний аналіз міркувань Івана Франка про творчість Еміля Золя, дає змогу зрозуміти, наскільки ґрунтовно український критик і письменник осягнув вихідні начала творчості французького романіста, як глибоко відчитав внутрішні стимули його письма. Імпонували Франкові у полотнах француза нова, свіжа манера бачення і зображення світу (без прикрас, без штучних оздоб). Не залишив поза увагою Франко й те, наскільки сильно зрезонувала творчість Золя у французькому суспільстві, наскільки вразила європейську читаючу публіку. Відтак, український майстер слова прагнув органічно прищепити на рідному ґрунті новаторські літературні тенденції, адже мав наочний приклад того, як сильно художнє слово такого типу впливає на суспільство».
Додамо, що усі учасники заходу мали нагоду оглянути книжкову виставку, на якій експоновано переклади Каменяра з французької літератури. Виставка діятиме до 15 квітня.
Директор Наукової бібліотеки Василь Кметь також анонсував інші заходи Французької весни в університетській книгозбірні, присвячені українсько-французькій рецепції художнього слова та мистецтва.
