21 січня 2022 року, напередодні Дня Соборності України, відбувся онлайн-міст «Дорога до Акту Злуки». Символічний відеоланцюг єдності організували спільно Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Національна спілка краєзнавців України та Фастівська міська рада. Захід відбувся за допомогою сервісу Google Meet.
З вітальним словом перед учасниками заходу виступив Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров. Володимир Анатолійович подякував усім співорганізаторам заходу, зазначивши, що сьогоднішній онлайн-міст – це соборна робота. «Найголовніше, беручи до уваги останні події навколо нашої держави, те, що ми разом, ми соборні», – висловив переконання Володимир Бугров. «Для нас соборність – не просто морально-філософський і соціальний принцип, а, як прийнято сьогодні говорити, – це генетичний код нашого народу. Сьогодні соборність – це запорука нашого руху в майбутнє», – констатував Володимир Анатолійович, підкресливши, що українську соборність у боротьбі з російським агресором скріпляють своєю кров’ю сини і доньки всієї України.
Слова вітання присутнім адресував також Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник. «Об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну державу, яке урочисто проголосили на Софійській площі Києва 22 січня 1919 р., стало одним з найголовніших здобутків національно-визвольних змагань й залишається політико-юридичною основою національної єдності українців. Саме Актом Злуки понад століття тому український народ не просто задекларував своє прагнення самостійно визначати власну долю і творити своє майбутнє, а свідомо політичною дією юридично визначив своє право на державницьку соборність України», – зазначив Володимир Петрович.
«В роки незалежності відзначення Дня Соборності України стало традицією і врешті, з 1999 року – державним святом, яке об’єднує патріотичну спільноту України. Під час Помаранчевої революції гасло «Схід і Захід – разом» об’єднував революційний актив з різних областей та вікових груп нашої держави. Незабаром, продовженням цього єднання стала акція студентської і шкільної молоді – «Різдво разом!». У період Революції Гідності єднання патріотів набуло особливого змісту у волонтерському русі та розбудові Збройних Сил України. З початку російської агресії ми з болем у серці сприймаємо пролиту кров кожного українського вояка, з якої б області, міста чи села не походив захисник України», – підкреслив Володимир Мельник.
До колег завернувся Ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда. «Що більше ми досліджуємо цю подію, то більше переконуємося, що ця дорога продовжується. Подія Злуки УНР та ЗУНР повинна стати хрестоматією для політиків та українського суспільства у розумінні того, як потрібно зберігати свою державність, захищати свою державність і, найголовніше, розбудовувати свою державність», – переконаний Ігор Євгенович.
Надалі до слова запросили віцепрезидента НАН України, директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, члена-кореспондента НАН України, професора Олега Рафальського. Від імені Президії Національної академії наук України Олег Олексійович привітав учасників онлайн-мосту, зазначивши, що «урочисте прийняття на Софійському майдані 22 січня 1919 року Акта Злуки завжди перебуватиме серед визначних віх нашої історії, доленосних подій, які навічно закарбувалися в пам’яті народу України, української нації».
Слова вітання колегам висловив директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України, професор Валерій Смолій. Валерій Андрійович підкреслив, що «саме такий формат символізує історичну локацію поступу двох гілок українства на шляху до проголошення Акту Злуки і водночас він демонструє наступність соборницьких ідей».
Перед учасниками онлайн-мосту виступив директор Інституту українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України, професор Ігор Соляр. «Відзначаючи 103-тю річницю проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, ще раз мислимо про єдність української землі, українців в Україні та поза її межами. Цей день ми вшановуємо як історичний символ об’єднання України і водночас як загальний для всіх орієнтир майбутнього», – зауважив Ігор Ярославович.
На завершення першої частини онлайн-мосту учасники заходу переглянули відеовітання від Фастівського міського голови Михайла Нетяжука.
Підсумовуючи виступи колег, Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров подякував усім колегам, які долучилися до заходу. «Головний лейтмотив наших виступів полягає саме в тому, що це місток із минулого через сьогодення до майбутнього. Я переконаний, що саме такий шлях, із врахуванням перемог і поразок, викликів і складнощів, дасть безумовну перспективу нашому українському народові, нашій Українській Державі», – резюмував Володимир Бугров.
Надалі учасники онлайн-мосту взяли участь у науковій дискусії «Українська соборність: парадигма революційної доби», яку модерував професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Савченко.
Львівський національний університет імені Івана Франка у цій дискусії представляв кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Олег Павлишин. Олег Йосифович презентував колегам наукову доповідь «Обставини укладення Передвступного договору УНР і ЗУНР 1 грудня 1918 р. у Фастові». Доповідач у своєму виступі оприлюднив віднайдені ним у Варшавському та Львівському архівах документи, які висвітлюють історію підписання Передвступного договору між УНР і ЗУНР 1 грудня 1918 р. у м.Фастів. За словами Олега Павлишина, у протоколі, підписаному делегатами сторін, було зафіксовано, що ще перед укладенням юридичного договору, УНР зобов’язувалася спрямувати до ЗУНР продовольство для потреб населення Галичини.
Упродовж дискусійного засідання учасники заслухали низку ґрунтовних доповідей. Проблематика виступів охоплювала важливі наукові теми серед яких питання соборницького руху як чинника національної ідентифікації українців, маловідоме та дискусійне у дослідженнях Акту Злуки УНР і ЗУНР, ідея соборності на Всеукраїнському національному конгресі у квітні 1917 р., соборність в конституційних проєктах доби Української революції 1917-1921 рр., зовнішньополітичні чинники українського соборницького процесу в 1919 р., проблема соборності в політиці еміграційного уряду ЗУНР, ідея соборності України в програмних документах ОУН, УПА й УГВР (1929 – 1944 рр.).
